Відстрочка від мобілізації: Кабмін змінив правила переоформлення

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Відстрочка від мобілізації: Кабмін змінив правила переоформлення

03 серпня 2026 р. 17:42

03 серпня 2026 р. 17:42

Військовозобов’язані українці з відстрочкою від призову зможуть переоформити її, якщо виникла інша законна підстава. Подання заяви не припинятиме дію чинної відстрочки, тому людину не мобілізують під час оформлення документів.

Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони.

Як переоформити відстрочку за іншою підставою

Подати заяву на переоформлення відстрочки можна, якщо виникла інша підстава з переліку, визначеного статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Це стосується, наприклад, випадків, коли військовозобов’язаний має відстрочку через навчання, але з’явилася інша законна підстава — народження третьої дитини, догляд за родичем тощо.

При цьому діятимуть такі правила:

доки комісія ухвалює рішення, чинна відстрочка залишається чинною, за винятком випадків, коли вона підлягає скасуванню;
якщо рішення комісії позитивне, попередня відстрочка анулюється лише після внесення нових даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (Оберіг);
якщо рішення комісії негативне, чинна відстрочка зберігатиме дію до завершення визначеного строку.

Як зміниться процедура оформлення відстрочки

Ухвалені зміни також передбачають:

можливість подання заяви про надання або переоформлення відстрочки через ЦНАП із використанням засобів Порталу Дія;
автоматичну перевірку факту перебування людини на військовому обліку та наявності або відсутності відстрочки;
припинення формування заяви, якщо людина не перебуває на військовому обліку або вже має чинну відстрочку, за винятком випадків переоформлення або коли до завершення строку дії відстрочки залишилося менше ніж 30 днів;
розгляд заяви комісією протягом 7 робочих днів із дати реєстрації, а в разі необхідності надсилання запитів до державних органів — не більше ніж 15 робочих днів;
ненаправлення заявників на медичний огляд ВЛК, доки комісія не ухвалить рішення;
внесення даних до реєстру Оберіг протягом 1 календарного дня в разі позитивного рішення про надання або переоформлення відстрочки.

Відстрочки для заброньованих працівників та держслужбовців

Окремо уточнюється порядок оформлення відстрочок для заброньованих працівників, державних службовців та окремих посадових осіб, а також порядок внесення відповідних відомостей до реєстру Оберіг.

Зміни мають забезпечити більш чітке, прозоре та уніфіковане застосування процедури надання і переоформлення відстрочок, а також збереження прав військовозобов’язаних у період розгляду їхніх заяв.

Нагадаємо, раніше Finance.ua розповідав , що під час воєнного стану громадяни можуть бути тимчасово звільнені від призову на військову службу двома способами — отримати відстрочку або бронювання. Попри схожий результат, ці механізми мають різну юридичну природу, порядок оформлення та тривалість дії.

Відстрочка — це право військовозобов’язаного отримати тимчасове звільнення від призову, яке надається через особисті обставини або статус.

Бронювання — це підвид відстрочки, який застосовується до працівників підприємств, установ і організацій, що мають статус критично важливих для функціонування держави, економіки або забезпечення потреб ЗСУ чи інших військових формувань.

Також ми писали , що за рік кількість вакансій із можливістю бронювання зросла на 25%, кількість відгуків — на 28%, а медіанна заробітна плата збільшилася на 17% і наразі становить 35 тис. грн. Найбільше вакансій із бронюванням роботодавці пропонують у Київській, Дніпропетровській та Харківській областях. Водночас найвищі медіанні заробітні плати — переважно у західних областях. Лідирує Закарпатська область із медіанною зарплатою 50 тис. грн на місяць.

Альона Лістунова