Що чекає на киян цієї зими: столиці заборгували 11 млрд грн на опалювальний сезон

04 серпня 2026 р. 19:15

04 серпня 2026 р. 19:15

Підготовка столиці до найближчого опалювального сезону опинилася під загрозою через гострий дефіцит державного фінансування та бюрократичні перепони, оскільки влада Києва намагається домовитися з урядом про виділення необхідних ресурсів для захисту системи теплопостачання, пише у статті « Скільки тепла потрібно Києву, або Що треба зробити, аби пережити зиму » Олександр Сергієнко .

Перемовини з урядом

За словами заступника голови КМДА Петра Пантелеєва, столична мерія продовжує перемовини з державою та вкотре звертається з проханням передбачити фінансування критичного напряму. Йдеться про систему, від якої безпосередньо залежить проходження опалювального сезону та забезпечення теплом киян у зимовий період. У столиці сподіваються знайти спільну мову з наступником Мустафи Найєма та Сергія Сухомлина на посаді голови Агентства відновлення, а також із новим міністром з відновлення, інфраструктури та транспорту України Миколою Калашником.

Новоспечений очільник міністерства одразу розпочав рішучі дії: 23 липня він викликав на килим міську владу та представників Агентства відновлення. Під час зустрічі урядовець наголосив: «Жодних перенесень термінів чи невиконаних рішень. За кожен напрям роботи — персональна відповідальність. Міністерство забезпечить необхідну підтримку для виконання всіх визначених завдань».

Фінансовий дефіцит

Втім, аналітики зауважують, що виконавчий орган Київради — Київська міська державна адміністрація — підпорядкований міській раді, а не міністру з відновлення. Що ж стосується підтримки, то з обіцяних Кабінетом міністрів 14 млрд грн до столичної скарбниці надійшло ледь 3 млрд грн (залишаючи дефіцит у 11 млрд грн). Для забезпечення стабільної роботи системи держава має надати Києву повноцінний ресурс:

• Фінансовий ресурс — закриття заборгованості для виконання робіт;
• Матеріальний ресурс — постачання необхідного обладнання та техніки;
• Антибюрократичний ресурс — усунення затримок із виділенням грошей.

Нереалістичний моніторинг

Окрім жорстких вимог, міністр з відновлення поставив наглядачів за виконанням Планів стійкості. Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України доручено забезпечити щоденний моніторинг робіт на всіх об’єктах Комплексного плану стійкості, інформувати про відхилення від графіків та реагувати на ризики.

Однак ідея щоденного контролю виглядає нереалістичною. У Держспецзв’язку просто немає достатньої кількості спеціалістів у галузі будівництва та теплопостачання, аби щодня перевіряти десятки об’єктів у Києві та сотні по всій Україні.

Зрештою, між міністром та міським головою існує принципова різниця у відповідальності:

• Міністр — відповідає лише перед Верховною Радою, яка його призначила (а де-факто — перед однією вищою посадовою особою країни);
• Міський голова — відповідає безпосередньо перед громадою міста та мільйонами людей, які оцінюють результати його роботи під час виборів.

У такій критичній ситуації жодне піар-шулерство, мультики чи серіали не допоможуть врятувати опалювальний сезон, підкреслює автор.

Нагадаємо, що Київ повернув до бюджету міста 1,25 млрд грн, які раніше передав до державного бюджету, розраховуючи на допомогу держави у виконанні заходів Плану енергостійкості. Однак сподівання столиці не справдились , а гроші просто «гуляли» по казначейських рахунках.

Економіка