Європа отримає нове джерело газу у 2028 році: Кіпр запустить експорт до ЄС через Єгипет

09 серпня 2026 р. 21:27

09 серпня 2026 р. 21:27

Ще у 2022 році Кіпр заявляв про намір стати одним із альтернативних постачальників газу для Європи на тлі скорочення російського експорту та планував розробку родовища "Афродіта". Тепер Кіпр розраховує почати фактичні постачання вже у березні 2028 року після запуску родовища "Хронос" у Східному Середземномор’ї. Проєкт TotalEnergies та Eni передбачає прокладання трубопроводу до єгипетського родовища Зохр, звідки паливо спрямовуватимуть на завод Damietta для зрідження та подальшого експорту морем до Європи. Про це повідомило інформаційне агентство Associated Press.

Міністр енергетики Кіпру Міхаель Даміанос заявив, що європейські споживачі можуть почати отримувати природний газ із підводного родовища біля острова вже у березні 2028 року. За його словами, Східне Середземномор’я швидко перетворюється на альтернативне джерело енергії для європейських країн. Війна Росії проти України та нестабільність на Близькому Сході змушують Європу активніше шукати нових постачальників.

Французька TotalEnergies та італійська Eni минулого місяця ухвалили остаточне рішення про розробку родовища "Хронос" біля південного узбережжя Кіпру. Це буде перший випадок, коли газ зі східносередземноморських родовищ почне надходити безпосередньо на європейські ринки. Даміанос наголосив, що для Європи цей проєкт має особливе значення саме через війну в Україні та напружену ситуацію на Близькому Сході.

За графіком консорціуму Eni-TotalEnergies, будівництво трубопроводу від "Хроносу" до вже існуючої інфраструктури єгипетського газового родовища Зохр має початися до кінця 2026 року. Відстань між об’єктами становить близько 105 кілометрів. Роботи можуть тривати до 18 місяців.

Після завершення трубопроводу газ транспортуватимуть до єгипетського заводу Damietta на північному узбережжі країни. Там його зріджуватимуть, після чого відправлятимуть танкерами до Європи. Така схема дозволяє використати вже наявну інфраструктуру і значно скоротити витрати на запуск проєкту.

Доставка газу з "Хроносу" до Єгипту визнана найбільш економічно вигідним варіантом. Вартість проєкту оцінюють приблизно у 2 млрд доларів. Це приблизно вдвічі менше, ніж могла б коштувати розробка інших родовищ у кіпрських водах без доступу до вже готової інфраструктури. Згідно з домовленістю, майже весь газ із "Хроносу" має надходити до Європи. Водночас угода дозволяє використати близько п’ятої частини обсягів для внутрішніх енергетичних потреб Єгипту.

Даміанос визнав, що запаси "Хроноса" не є надзвичайно великими. За його словами, Кіпр не отримає від проєкту величезних доходів. Водночас його значення полягає в іншому — країна вперше стане виробником природного газу і почне фактичний експорт. "Хронос" є одним із шести газових родовищ, відкритих у виключній економічній зоні Кіпру біля південного узбережжя. Ще два родовища, "Глакус" і "Пегас", розробляють ExxonMobil і QatarEnergy.

Компанії очікують, що видобуток із "Глакусу" та "Пегасу" може розпочатися до 2033 року. Даміанос заявив, що ExxonMobil зазвичай дотримується заявлених строків і інколи навіть завершує роботи раніше. За його словами, компанія також планує розширити геологорозвідувальні роботи біля Кіпру та може отримати додаткову ліцензію на пошук вуглеводнів.

Ще одним великим газовим активом Кіпру є родовище "Афродіта", відкрите приблизно 15 років тому. Даміанос очікує, що очолюваний Chevron консорціум ухвалить остаточне рішення щодо його розробки влітку 2027 року. Газ із "Афродіти" планують транспортувати окремим трубопроводом безпосередньо до єгипетських об’єктів. Він використовуватиметься переважно для внутрішніх потреб Єгипту. Частина родовища розташована в ізраїльських водах, тому сторони також мають визначити частку Ізраїлю. Очікується, що арбітражне рішення з цього питання буде ухвалене вже наступного місяця.

Паралельно Кіпр розвиває великий електроенергетичний проєкт Great Seas Interconnector. Він передбачає прокладання підводного кабелю, який має з’єднати енергосистему Європи з Кіпром, а згодом і з Ізраїлем. До проєкту приєдналася французька інвестиційна компанія Meridiam.

Даміанос назвав її участь важливим кроком. За його словами, кабель має покласти край енергетичній ізоляції Кіпру та Ізраїлю. Крім того, проєкт може стати частиною ініціативи IMEC — нового енергетичного і торговельного маршруту між Європою, країнами Перської затоки та Індією, який підтримує Європейський Союз.

Водночас реалізація Great Seas Interconnector затримується через невизначеність щодо остаточної вартості. Початково її оцінювали у 2,2 млрд доларів, але тепер сума може бути більшою. Європейський інвестиційний банк має оприлюднити нову оцінку протягом найближчих місяців.

Для Кіпру це питання має особливе значення, оскільки за чинною схемою місцеві споживачі електроенергії можуть бути змушені профінансувати до 63% вартості будівництва кабелю. Це може призвести до помітного зростання тарифів на електроенергію. Уряд Кіпру намагається залучити додаткових приватних інвесторів, щоб зменшити фінансове навантаження на населення. Також розглядається можливість додаткового фінансування з боку Європейського Союзу. ЄС уже виділив на проєкт 760 млн доларів.

Даміанос наголосив, що Great Seas Interconnector має стратегічне значення не лише для Кіпру. За його словами, проєкт дозволить під’єднати острів до європейської енергосистеми, а наступним етапом має стати з’єднання з Ізраїлем.

Нагадаємо, що Кіпр уже раніше заявляв про намір вивести власний природний газ на ринок Європейського Союзу. У листопаді 2025 року президент Нікос Христодулідіс говорив, що перші поставки можуть розпочатися вже у 2027 році. Йшлося про газ із родовища "Хронос" , яке розробляє консорціум італійської Eni та французької TotalEnergies. Паливо планують транспортувати до єгипетського портового міста Дум’ят, де його повинні зріджувати для подальших морських поставок до Європи.

Економіка