Колишні посадовці трьох країн закликали передати активи рф новій структурі ЄС
10 серпня 2026 р. 16:48
10 серпня 2026 р. 16:48
Колишні високопосадовці Німеччини, Франції та США закликали передати заморожені активи росії з бельгійського депозитарію Euroclear під управління нової структури ЄС. На їхню думку, це допоможе усунути побоювання Бельгії щодо можливих наслідків такого рішення та посилити позиції України.
Чому Бельгія відмовилася передавати активи росії
Як пише видання, наприкінці 2025 року Бельгія відмовилася передавати Україні заморожені російські активи на суму 210 млрд євро. Це сталося після того, як Москва попередила про наслідки в разі використання її коштів.
Натомість Європейський Союз погодив для України кредит на 90 млрд євро на 2026 та 2027 роки. Як пише FAZ, відсотки за цим кредитом фінансуються за рахунок громадян ЄС.
Тепер троє колишніх політиків об’єднали зусилля та закликали переглянути підхід до заморожених активів. Йдеться про:
Аннегрет Крамп-Карренбауер — колишню лідерку ХДС та міністерку оборони Німеччини;
Наталі Луазо — колишню міністерку з європейських справ Франції;
Даліпа Сінгха — колишнього заступника радника з національної безпеки США та експерта із санкцій за часів президентства Джо Байдена.
Усі троє вважають, що побоювання Бельгії щодо можливих наслідків використання російських активів можна усунути.
«Європейський Союз має негайно передати заморожені кошти Центрального банку росії новому адміністратору ЄС. Тоді Бельгії більше не доведеться боятися „російського примусу“», — йдеться у заяві.
Чому пропонують передати активи новій структурі ЄС
Як пише FAZ, колишні посадовці наводять кілька аргументів на користь передачі активів під контроль нової структури ЄС.
По-перше, вони вважають, що зараз є «вікно можливостей». На їхню думку, війна росії проти України зайшла в глухий кут, російські НПЗ зазнають атак, а Віктор Орбан, якого вони називають «троянським конем Москви в ЄС», залишився в минулому.
По-друге, колишні чиновники вважають, що використання заморожених коштів посилить переговорну позицію України.
«Якщо ЄС зараз передасть російські активи Києву, путін зрозуміє, що продовжувати так само, поки в України та її союзників не закінчаться гроші, безнадійно. Це може підвищити його готовність погодитися на припинення вогню», — пояснює Крамп-Карренбауер.
Третім аргументом є ризик погіршення становища України у разі бездіяльності. Зокрема, у 2027 році допомога на 90 млрд євро вичерпається, після чого, на думку колишніх посадовців, путін опиниться у сильнішій позиції.
Четвертим чинником вони називають майбутні президентські вибори у Франції. Колишні чиновники зазначають, що «вікно можливостей» може знову закритися, якщо вибори наступного року «приведуть до появи лідерів, які менш прихильно ставляться до України».
У цьому контексті вони згадують Марін Ле Пен, яка може змінити Еммануеля Макрона.
«Існує небезпека того, що Франція може перестати бути одним із найважливіших союзників України після Макрона», — сказала Крамп-Карренбауер.
Активи важливі для США
Ще одним фактором колишні чиновники називають позицію США та президента Дональда Трампа. Йдеться про неофіційний «мирний план» із 28 пунктів, який, імовірно, був узгоджений переговорниками восени 2025 року.
У 14-му пункті, за даними матеріалу, зазначалося, що 100 млрд євро із заморожених активів мають бути інвестовані у відновлення України під американським керівництвом, при цьому 50% прибутку мали б отримати США. Інша частина коштів мала бути спрямована на російсько-американські «проєкти».
«Дехто каже, що Трамп хоче використати ці гроші для фінансування угод між Америкою та росією. Якщо ж, з іншого боку, ЄС візьме їх під свій контроль зараз, то вони будуть захищені від доступу путіна або Трампа», — пояснила Крамп-Карренбауер.
За її словами, у такому разі європейці та українці опиняться у сильнішій позиції на майбутніх мирних переговорах.
Ще одним фактором є позиція Німеччини. На думку колишніх посадовців, якщо Європа забезпечуватиме оборону України коштом російських активів, а не власних ресурсів, це може послабити аргумент ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини» про те, що німецькі платники податків мають фінансувати війну, яка нібито їх не стосується.
Джерело: finance.ua
