Київ
вологість:
тиск:
вітер:
Погода на 10 днів від
sinoptik.ua
ТЦК оштрафував на 17 тисяч гривень чоловіка, який живе у Німеччині — деталі
12 серпня 2026 р. 18:48
12 серпня 2026 р. 18:48
Військовозобов’язаного, який із 2022 року живе в Німеччині, оштрафували на 17 тисяч грн за неявку до ТЦК для уточнення військово-облікових даних.
Повістку надіслали на його адресу в Україні, а пошта повернула її з відміткою «адресат відсутній за зазначеною адресою», пише
sud.ua
.
Апеляційний суд скасував штраф
Однак не через сам факт проживання чоловіка за кордоном. Суд встановив, що ТЦК не довів неможливості отримати необхідні персональні дані шляхом електронної взаємодії з державними реєстрами, а також не з’ясував, чи були поважними причини неявки чоловіка з огляду на його тривале законне проживання в Німеччині.
Обставини справи
Чоловік із жовтня 2022 року фактично проживає у Федеративній Республіці Німеччина. Законність його перебування там у межах механізму тимчасового захисту підтверджувалася документами про реєстрацію за місцем проживання, виданими компетентними органами Німеччини.
Повісткою № 6180663 його викликали до ТЦК на 16 січня 2026 року о 14:00 для уточнення військово-облікових даних.
Повістку направили поштою за адресою в Україні. Відправлення з позначками «Повістка ТЦК» та «Вручити особисто» повернулося відправнику з відміткою оператора поштового зв’язку від 9 січня 2026 року «адресат відсутній за зазначеною адресою».
При цьому матеріали справи не містили даних про інформування чоловіка за наявним номером телефону або про вкладення повідомлення до абонентської поштової скриньки відповідно до п. 82 Правил надання послуг поштового зв’язку.
27 лютого 2026 року начальник ТЦК виніс постанову № 216 про притягнення чоловіка до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210−1 КУпАП та наклав
штраф у розмірі 17 тис. грн.
У постанові були зазначені серія та номер паспорта громадянина України, на підставі якого встановлено особу військовозобов’язаного, хоча особисто до ТЦК він не прибував.
Про існування постанови чоловік, як встановив суд, дізнався лише 27 квітня 2026 року з відповіді Вижницького відділу державної виконавчої служби у зв’язку з примусовим виконанням постанови про арешт коштів боржника.
Військовозобов’язаний звернувся
до суду та вимагав скасувати постанову ТЦК.
Вижницький районний суд Чернівецької області
у позові відмовив.
Суд першої інстанції виходив, зокрема, з того, що позивач не довів уточнення військово-облікових даних через «Резерв+» або в інший спосіб, а повернення поштового відправлення з відміткою про відсутність адресата за зазначеною адресою відповідно до п. 41 Порядку № 560 є належним підтвердженням оповіщення.
Апеляційний суд із такими висновками не погодився.
ТЦК мав довести неможливість отримати необхідні дані з державних реєстрів.
Одним із ключових питань справи № 713/1158/26 стало застосування примітки до ст. 210 КУпАП.
Вона передбачає, що положення статей 210 та 210−1 КУпАП не застосовуються
у разі можливості отримання
держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів персональних даних особи шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами та базами даних, держателями яких є державні органи.
Апеляційний суд наголосив, що ця норма має імперативний характер, а її дотримання є обов’язковою передумовою правомірного притягнення особи до відповідальності за ст. 210−1 КУпАП.
При цьому відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України у справах про оскарження рішень суб’єкта владних повноважень саме відповідач повинен довести правомірність свого рішення.
Водночас це не означає, що позивач взагалі звільнений від доказування. Посилаючись на позицію Великої Палати Верховного Суду у справі № 520/2261/19, апеляційний суд зазначив: позивач має навести обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та які ставлять під сумнів правомірність рішення, а спростувати такі сумніви належними доказами повинен суб’єкт владних повноважень.
У цій справі позивач звернув увагу, зокрема, на те, що його особу та паспортні дані було встановлено без особистої явки до ТЦК.
На думку апеляційного суду, зазначення в постанові паспортних даних позивача, який особисто до ТЦК не прибував, підтверджувало фактичну наявність та доступність у відповідача засобів електронної інформаційної взаємодії з реєстрами, в яких містяться персональні дані громадян.
Однак ані постанова про штраф, ані матеріали справи не містили відомостей про те, що
ТЦК перевіряв можливість отримати актуальні облікові відомості про чоловіка, зокрема щодо його фактичного місцеперебування, шляхом електронної взаємодії з іншими державними реєстрами та що за результатами такої перевірки було встановлено неможливість отримати необхідні дані.
Суд відхилив як недостатній аргумент ТЦК про те, що актуалізація військово-облікових даних є особистим обов’язком військовозобов’язаного.
Апеляція пояснила, що примітка до ст. 210 КУпАП не покладає на військовозобов’язаного додаткового обов’язку, а встановлює умову, за якої притягнення до відповідальності за ненадання чи неуточнення даних є неправомірним, — якщо держатель реєстру має технічну можливість отримати необхідні відомості іншим шляхом.
ТЦК не довів, що такої можливості не було.
За цих обставин суд дійшов висновку, що наявність у діях чоловіка складу адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210−1 КУпАП
не може вважатися доведеною.
Суд врахував тривале законне проживання чоловіка в Німеччині.
Іншим важливим питанням стали обставини неявки військовозобов’язаного.
Апеляційний суд встановив, що чоловік із жовтня 2022 року на законних підставах проживав у Німеччині в межах механізму тимчасового захисту для громадян України.
Обставини його перебування за кордоном не приховувалися та були відомі ТЦК із матеріалів справи, зокрема з відповіді підрозділу поліції від 24 лютого 2026 року про результати перевірки адреси позивача в Україні.
Апеляційний суд не заперечив, що передбачений п. 41 Порядку № 560 механізм, за яким проставлення оператором поштового зв’язку відмітки про відсутність адресата за задекларованою в Україні адресою може підтверджувати оповіщення, є формально допустимим.
Однак, за висновком суду, цей механізм не можна застосовувати суто механічно, не враховуючи достовірно відомих суб’єкту владних повноважень обставин конкретної справи.
У цьому випадку йшлося про тривале та законне перебування чоловіка за межами України, через що його реальна можливість ознайомитися з повісткою була об’єктивно суттєво знижена.
ТЦК мав оцінити цю обставину під час вирішення питання про наявність поважних причин неявки, але цього не зробив.
На думку суду, накладення за таких обставин штрафу в розмірі 17 тис. грн без оцінки специфіки становища позивача та без дослідження питання про поважність причин його неявки не відповідало принципу пропорційності, передбаченому п. 8 ч. 2 ст. 2 КАС України.
При цьому суд не встановлював загального правила, за яким саме проживання військовозобов’язаного за кордоном автоматично є поважною причиною неявки або звільняє його від відповідальності. Висновок апеляції ґрунтувався на сукупності конкретних обставин цієї справи та на тому, що ТЦК їх належним чином не дослідив.
Також за темою
У monoмаркеті з’явиться самовивіз
Партнерська Валютні ліміти зросли у 2−4 рази: в UGB (Укргазбанку) пояснили, які нові можливості отримали українці
Кількість українських інвесторів зросла майже у 12 разів за 4 роки
Що впливає на розміри зарплати в Польщі: де найвищий рівень
Зарплати вже недостатньо: що допомагає компаніям наймати сильних фахівців
Понад 40% українців жили за межею бідності у 2025 році — Світовий банк
Джерело: finance.ua
Завантажуєм курси валют від minfin.com.ua
Новини рубріки
Естонія виділила Україні понад 300 000 на підготовку до зими
12 серпня 2026 р. 19:13
Укренерго не прогнозує відключень світла у четвер
12 серпня 2026 р. 19:13
Підготовка до навчального року: скільки коштує зібрати дитину до школи у 2026 році
12 серпня 2026 р. 18:53