Росіяни вже не бачать швидкого фіналу війни: як у регіонах РФ змінюється ставлення до «СВО» — дослідження

13 серпня 2026 р. 09:11

13 серпня 2026 р. 09:11

Російське суспільство не має єдиного уявлення про те, чим має завершитися війна проти України. Частина Z-аудиторії продовжує вимагати «перемоги» та виконання заявлених Кремлем цілей. Інші хочуть припинення бойових дій , повернення військових додому та нормального життя. Водночас усі виходять із того, що швидкого завершення війни не буде.

Про це свідчить моніторинг російських регіональних спільнот, проведений громадською організацією Join Ukraine. У період із 27 липня до 2 серпня 2026 року аналітики опрацювали 536 груп у «ВКонтакте» та 428 Telegram-каналів. Моніторинг охопив усі регіони Росії та окуповані території України.

Для російської регіональної аудиторії продовження війни вже помітне у повсякденному житті — через набір контрактників, виплати військовим та їхнім родинам, пільги для ветеранів «СВО», розмови про нову мобілізацію, атаки дронів, повітряні тривоги та економічні наслідки.

Найпомітніше ставлення до війни змінюється там, де вона безпосередньо приходить у регіони. У Пермському краї риторика змінилася після регулярних атак, що почалися у травні. У Самарській області удари по Самарі, Сизрані, Новокуйбишевську та Тольятті спричинили паніку та появу коментарів із закликами завершити війну. У Кемеровській області на настрої вплинули атаки дронів у сусідній Омській області та підготовка укриттів.

Дослідники фіксують розрив між бажаним і очікуваним сценаріями. Частина росіян хоче завершення війни, однак вважає, що це не станеться найближчим часом. У таких дискусіях часто немає конкретного сценарію завершення — йдеться про припинення атак, повернення військових додому та відновлення звичного життя.

Ще один сценарій — замороження конфлікту або домовленості. Його обговорюють втомлені від війни та її наслідків росіяни. Водночас Z-аудиторія продовжує вимагати «перемоги». Для неї замороження чи компроміс неприйнятні, а втрати пояснюються необхідністю «довести справу до кінця».

Критикують росіяни й федеральну владу, але з різних причин. Одні звинувачують керівництво в тому, що війна досі не припинилася. Інші — у недостатній жорсткості та нездатності швидше досягти «перемоги».

Офіційна позиція Москви при цьому не змінюється. Упродовж липня Кремль не демонстрував готовності відмовитися від вимог Путіна, серед яких — виведення українських військ із чотирьох областей, відмова України від вступу до НАТО, нейтральний статус, «демілітаризація», «денацифікація», визнання російських анексій та скасування санкцій.

«Дослідження не дає підстав говорити, що росіяни масово стали противниками війни. Навпаки, пропаганда, цензура, самоцензура та діяльність ботів демонструють картину суспільної підтримки війни до “повної перемоги” Росії. Але водночас у регіональному інформаційному просторі сформувалося чітке очікування затяжного конфлікту», — каже Юлія Єленіч, аналітикиня російського напрямку Join Ukraine.

За її словами, ключова зміна полягає в тому, що війна перестає сприйматися як коротка кампанія, яка має завершитися швидкою перемогою. Регіональна аудиторія РФ пристосовується до перспективи тривалого конфлікту, хоча запит на його завершення існує паралельно із підтримкою російських воєнних цілей.

Нагадаємо, що на початку липня рівень довіри росіян до свого диктатора Владіміра Путіна знизився на 3,4 відсоткового пункту. Це найстрімкіше падіння від початку повномасштабної війни проти України.

Зниження рейтингів відбувається на тлі паливної кризи, яка загострилася через удари українських сил по нафтопереробній та транспортній інфраструктурі Росії. Особливо складною залишається ситуація в окупованому Криму, де виник дефіцит пального та фактично зірвано туристичний сезон.

Економіка