Державні проти приватних та іноземних: яким банкам найбільше довіряють українці під час війни

13 серпня 2026 р. 12:25

13 серпня 2026 р. 12:25

Українці в умовах загальної неоформленості орієнтирів та відчутного скептицизму найбільше довіряють банківським установам державного сектору. 29% опитаних віддали перевагу державним установам, в той час як приватним довіряє лише 11%.

Про це свідчать дані соціологічного дослідження , проведеного на замовлення «Слово і діло» з 27 липня по 3 серпня 2026 року методом онлайн-опитування шляхом самозаповнення структурованої анкети 1200 респондентів віком 18 років та старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій (статистична похибка – з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89% для показників, близьких до 50%) на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).

Загалом, оцінка розподілу довіри за типом банківських установ та сервісів свідчить про безумовний пріоритет державного сектору на тлі високого рівня загальної невизначеності та збереження значної частки недовіри в цілому. Так, українські державні банки обирають 29% опитаних. Це у понад два рази перевищує показники як іноземних банків і міжнародних сервісів (14%), так і українських приватних банків (11%).

Водночас 15% опитаних виявляють повний скептицизм до банківської системи загалом, зазначивши, що не довіряють жодним фінансовим установам та віддають перевагу готівці. При цьому найбільшу частку вибірки становить група респондентів, яким було важко визначитися з відповіддю – вона сягає 31%.

Аналіз відповідей також виявив чітку статеву та вікову диференціацію. Крім того, помітні певні регіональні особливості у виборі фінансових партнерів.

Статеві особливості

Чоловіки частіше віддають перевагу іноземним банкам та міжнародним сервісам (19% проти 14% загалом) і рідше вагаються з відповіддю (26% «важко відповісти» проти 31% загалом).

Вікові відмінності

Молодь віком 18–29 років суттєво частіше віддає перевагу державним банкам (37% проти 29% загалом) та українським приватним банкам (18% проти 11% загалом), а також удвічі рідше за загальний показник демонструє абсолютну недовіру до фінансової системи (лише 8% «не довіряють жодним установам» проти 15% загалом).

Також серед молоді найменша частка тих, хто не зміг визначитися з відповіддю (23% проти 31% загалом). У віковій групі 45–54 роки зафіксовано найвищий рівень загальної недовіри (19% «не довіряють жодним» проти 15% загалом).

Регіональні особливості

У Києві спостерігається найнижчий рівень прихильності до державних банків (21% проти 29% загалом) та найвищий рівень довіри до іноземних банків і міжнародних сервісів (20% проти 14% загалом).

У Центрі зафіксовано вищу за середню частку прихильників державних банків (35% проти 29% загалом) та найнижчий рівень довіри до іноземних банків (лише 9% проти 14% загалом).

На Заході частіше за середнє обирають іноземні фінансові установи (18% проти 14% загалом).

На Сході , як і у Центрі, зафіксовано вищу за середню частку прихильників державних банків (35% проти 29% загалом), проте довіра до українських приватних банків тут є мінімальною по країні (лише 4% проти 11% загалом) та дещо вищий відсоток тих, хто не зміг визначитися з відповіддю (35% проти 31% загалом).

На Півдні зафіксовано найвищий рівень абсолютної недовіри до фінансових установ в цілому (19% «не довіряють жодним» проти 15% загалом).

Водночас опитані з Півдня рідше за середнє обирають українські державні банки (22% проти 29% загалом), віддаючи певну перевагу іноземним банкам та міжнародним сервісам (18% проти 14% загалом).

Нагадаємо, раніше «Слово і діло» опублікувало четверту частину п'ятої хвилі онлайн-опитування, яка присвячена грошам та заощадженням українців, а також довірі до банків.

Так з’ясувалось, що готівка залишається улюбленим способом українців для збереження заощаджень, тоді як криптовалюта, банківські депозити та нерухомість отримали приблизно однаковий, але значно нижчий рівень підтримки.

Крім того ми писали, що днями в Україні в рамках спільної спецоперації СБУ та Нацполіції було ліквідовано 94 шахрайські кол-центри. Серед потерпілих від шахраїв є громадяни України, Ізраїлю, Казахстану, Литви, Латвії, інших країн Європейського Союзу та Центральної Азії. За попередньою оцінкою їм завдано збитків на понад 100 млн грн.

Також варто зазначити, що протягом минулого року в Україні зафіксували 256 тисяч випадків незаконних дій з платіжними картками. Детальніше про те, скільки випадків платіжного шахрайства зафіксував Нацбанк за роки великої війни і якими були суми збитків – на інфографіці.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

Економіка