Сінгапур встановив 13 тисяч сонячних панелей у морі — причини
18 серпня 2026 р. 23:09
18 серпня 2026 р. 23:09
У Сінгапурі, де майже не залишилося вільної землі, інженери збудували сонячну електростанцію прямо в морі — у протоці Джохор біля узбережжя.
Конструкцію розробляли з урахуванням штормів, течій та хвиль, проте справжньою проблемою стали морські організми, які почали обростати підводні елементи станції.
Сінгапур — це острівна держава з населенням майже шість мільйонів осіб, площа якої складає близько 725 кв. кілометрів. Вільного простору для класичних сонячних полів там просто немає, а панелей на дахах будинків недостатньо, щоб виконати національні цілі щодо «зеленої» енергетики до 2030 року. Тому енергетична компанія EDP APAC вирішила збудувати станцію прямо на воді біля району Вудлендс.
За словами фахівців, морська стихія диктує куди жорсткіші умови, ніж прісні водойми: крім агресивного впливу солі, системі доводиться постійно бротися з хвилями, перепадами припливів та шквалистим вітром. На етапі проектування розробники зосередилися саме на цих факторах, змонтувавши мережу натяжних тросів із стійких сплавів та закріпивши її на дні для запобігання корозії та забезпечення надійної фіксації.
Згідно з звітами, на водній гладі змонтували понад 13 тисяч фотоелектричних панелей, закріплених на понад 30 тисячах понтонів. У результаті вийшла електростанція потужністю 5 мегават, яка охоплює близько 12 акрів акваторії і визнана однією з найбільших плавучих сонячних систем у світі.
Дослідники звертають увагу і на відчутний бонус такого розташування: морська вода природно охолоджує панелі в найспекотніший годинник, тому вони генерують більше електрики, ніж наземні аналоги. Крім цього, суцільний шар панелей суттєво уповільнює випаровування прісної вологи в прибережній зоні.
За технічними даними, комплекс оснащений 40 центральними інверторами та одним масивним трансформатором, що дозволяє щорічно виробляти орієнтовно шість мільйонів кіловат-годин енергії. Водночас Рада економічного розвитку Сінгапуру стверджує, що цей обсяг допомагає щорічно знижувати викиди вуглецю в атмосферу більш ніж на чотири тисячі метричних тонн.
Перші випробування показали, що платформа непогано витримує хвилі та вітер. А ось із живою природою впоратися виявилося значно складніше.
Тепла тропічна вода під панелями фактично перетворилася на природний інкубатор. Вже за кілька місяців понтони та кріплення заросли товстим шаром водоростей, морських асцидій та тисяч черепашок-балянусів. За результатами зважування ця непрохана маса додала інженерної конструкції майже 43% зайвої ваги. Внаслідок цього понтони почали занурюватися глибше у воду, а загальний рівень плавучості станції стрімко впав.
Технічні служби констатують, що через просідання платформи сталеві шарніри, які мали гасити коливання від хвиль, заклинило і вони перестали рухатися. Через нижчу посадку станції у воді солоні бризки стали заливати електричні з’єднання, що загрожувало корозією та поломками всієї системи.
Щоб врятувати ситуацію, робітники почали вручну зчищати наліт із конструкцій та застосовувати хімічні засоби проти обростання. Паралельно інженери взялися переробляти обладнання — тестують понтони з піднятою геометрією та встановлюють підводні датчики, які відстежують вагу наросту у реальному часі.
Джерело: finance.ua
