Ціни на пшеницю злетіли через удари по портах у Чорному морі — FT

20 серпня 2026 р. 00:27

20 серпня 2026 р. 00:27

Україна попросила Євросоюз надати 220 млн євро фермерам, які зазнали збитків через перебої з експортом. Тепер проблеми чорноморської логістики виходять далеко за межі українського агросектору та впливають на глобальний ринок. Світові ціни на пшеницю різко зросли через посилення атак на чорноморські порти та комерційні судна України та Росії. Збої в роботі ключових експортних маршрутів загрожують скоротити глобальні поставки зернових на десятки мільйонів тонн. Ситуація загострилася в розпал збору врожаю. Про це повідомили у Financial Times.

Ф’ючерси на еталонну пшеницю наблизилися до найвищих рівнів майже за три роки. Трейдери реагують на дедалі більші перебої в експортній логістиці, зокрема після ударів по найбільшому українському порту на Дунаї та російських терміналах у Новоросійську протягом останніх двох тижнів.

"Для ринку пшениці ситуація гірша, ніж у Ормузькій протоці для сирої нафти. Чим довше це триватиме, тим більші наслідки ми побачимо", — заявив керівний директор дослідницької компанії SovEcon Андрій Сізов.

Росія є найбільшим експортером зерна у світі, Україна — п’ятим. Разом вони забезпечують близько 30% світового експорту пшениці. За оцінками Oxford Economics, перебої в роботі портів Азовського та Чорного морів можуть скоротити глобальні поставки зернових цього року на 86 млн тонн. Це приблизно 17% світового експорту. Із цього обсягу 52 млн тонн припадає на російські поставки, ще 34 млн тонн — на українські.

В Oxford Economics зазначають, що альтернативні маршрути для українського експорту через залізницю та Дунай здатні компенсувати лише близько 17 млн тонн. І це навіть за умови, що пропускна здатність цих напрямків буде додатково збільшена. Таким чином, повністю замінити морські маршрути через Чорне море Україна не зможе.

Російські удари по вантажних суднах фактично зупинили судноплавство через Одесу — найбільший морський порт України, та інші українські чорноморські порти. Це сталося саме тоді, коли в країні розпочався основний період збирання врожаю. Одночасно український удар по Новоросійську минулого тижня змусив усі три великі зернові термінали російського порту припинити роботу.

Збирання озимої пшениці завершене

Україна за наполяганням віцепрезидента США Джей Ді Венса погодилася не повторювати удари по танкерах, які користуються нафтовим терміналом Новоросійська. Водночас аналогічних зобов’язань щодо зернових терміналів Київ не брав.

Час для таких перебоїв є особливо невдалим для світового зернового ринку. Збирання озимої пшениці в Україні та Росії вже значною мірою завершене, а серпень традиційно є початком пікового періоду експорту нового врожаю міжнародним покупцям.

Останні атаки різко скоротили обсяги зерна, яке Україна може експортувати. Сільське господарство забезпечує близько 60% української експортної виручки. За урядовими даними, цього місяця український експорт зерна впав приблизно на 75% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Росія також має дедалі більше проблем із вивезенням свого врожаю після того, як Україна посилила удари по російських портах та суднах. SovEcon очікує, що в серпні РФ експортує близько 2,2 млн тонн зерна. Для порівняння, у серпні 2025 року цей показник становив близько 4,6 млн тонн. Більшість нинішніх поставок здійснюється маршрутами, які не проходять через Азовське та Чорне моря. Нині в регіоні фактично залишається лише один діючий об’єкт у порту Туапсе, який може забезпечити приблизно 250 тисяч тонн зерна на місяць.

"Експортні потужності Росії з виробництва зерна в Чорному та Азовському регіонах наразі закриті. Ми не виключаємо подальших атак на Новоросійськ, особливо враховуючи повідомлення про те, що місцеві системи протиповітряної оборони зазнали серйозних пошкоджень", — заявив Сізов.

Зростання цін на пшеницю відбувається одночасно з іншими проблемами на світовому аграрному ринку. На продовольчі товари вже тиснуть масштабні посухи, погодні аномалії, пов’язані з Ель-Ніньйо, а також дефіцит добрив через війну з Іраном. Через це аналітики побоюються, що нова ескалація у Чорному морі може спричинити ширше зростання світових цін на продукти харчування.

Світові ціни на продукти зростуть

"Ми очікуємо, що світові ціни на продукти харчування зростуть на 11,8 відсотка цього року... і на 4,8 відсотка у 2027 році. Враховуючи, що Росія є найбільшим експортером зерна у світі, а Україна – п’ятим за величиною, нещодавня ескалація бойових дій в басейні Азовського та Чорного морів може призвести до серйознішого шоку світових цін на продукти харчування", — прогнозує провідна економістка Oxford Economics Тетяна Орлова.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році ціни на зерно вже піднімалися до історичних максимумів. Згодом вони знизилися після запуску Чорноморської зернової ініціативи за посередництва ООН, яка дозволила безпечний прохід суден. Після розпаду угоди у липні 2023 року Україна створила нові експортні маршрути вздовж чорноморського узбережжя до румунської Констанци та через Дунай.

Проте цього літа надзвичайна спека та низька кількість опадів знизили рівень води в Дунаї. Через це судна можуть перевозити менше вантажів, а вартість транспортування зросла. Додатковою проблемою став російський удар минулого тижня по інфраструктурі Ізмаїла — найбільшого українського порту з експорту зерна на Дунаї.

Попри вже значне зростання ф’ючерсів на пшеницю, частина аналітиків вважає, що ринок усе ще недооцінює ризик тривалих перебоїв із поставками з Чорного моря. Ще до останньої атаки на Новоросійськ дослідницька група BMI попереджала, що трейдери закладають у ціни надто низьку ймовірність довготривалого порушення експорту. У BMI назвали такий підхід помилковим. За оцінкою аналітиків, тривала або повторювана зупинка поставок з Росії та України матиме для глобального ринку пшениці наслідки, які будуть непропорційно більшими, ніж наразі передбачають ціни.

Сізов зазначив, що після 2022 року багато трейдерів звикли сприймати проблеми в Чорному морі як тимчасові. За його словами, на ринку поширена думка, що ситуація рано чи пізно нормалізується, після чого ціни знову підуть вниз. Однак він очікує, що трирічний максимум ф’ючерсів на пшеницю, зафіксований у липні, незабаром буде перевищений.

Нагадаємо, що українські аграрії вже зібрали понад половину прогнозованого врожаю зернових, попри проблеми з експортом через російські атаки. Станом на 18 серпня було обмолочено 6,59 млн гектарів, або 56% запланованих площ, що більше, ніж на цю дату торік. Загалом аграрії зібрали 30,84 млн тонн зерна із середньою врожайністю 46,8 центнера з гектара. Найбільше отримали пшениці — 23,82 млн тонн, ячменю — 6,24 млн тонн, а гороху — 779 тисяч тонн. Лідерами за обсягами ранніх зернових стали Одеська, Кіровоградська та Миколаївська області. Найвищу врожайність зафіксували у Хмельницькій, Сумській та Вінницькій областях.

Економіка