Ціна російського терору: непрямі втрати українського бізнесу вже сягнули $6 млрд

21 серпня 2026 р. 10:56

21 серпня 2026 р. 10:56

Український бізнес продовжує зазнавати регулярних ударів російських військ. Лише в складському господарстві непрямі втрати сягають майже $6 млрд.

Про це повідомив у коментарі для Delo.ua старший аналітик Pro-Consulting Ярослав Куліковський.

Загальна площа знищених складів за час повномасштабної війни перевищила 950 тис. кв. м, а збитки вимірюються десятками мільярдів гривень. Тільки з початку липня 2026 року ворог знищив понад 400 тис. кв. м логістичних комплексів, а від початку року зафіксовано понад 30 прицільних ударів по складах.

"За час повномасштабного вторгнення у "Нової пошти" зруйновано або пошкоджено понад 400 об’єктів. "Епіцентр" втратив понад 10 торговельних центрів, логістичний та виробничий комплекси, а також завод із виробництва керамічної плитки. Під постійними обстрілами хаби "Сільпо", АТБ, Novus, Fozzy Group та десятків інших операторів", — зазначає аналітик.

Паралельно ворог нищить припортову інфраструктуру: пошкоджено або зруйновано понад 960 об’єктів порту, атаковано більше 200 цивільних суден. Найбільших втрат зазнали зернові термінали — "Нібулон", Kernel, Brooklyn-Kyiv Port, "Луї Дрейфус Компані Україна" та інші.

Точно оцінити, скільки підприємств відновлюються, зараз просто неможливо.

"Зробити таку оцінку некоректно, адже бізнес регулярно потрапляє під нові обстріли. Навіть ті підприємства, які вже відбудували об'єкти, можуть повторно втрачати активи. Через це кількість повністю відновлених підприємств постійно змінюється", — пояснює Ярослав Куліковський.

Які логістичні об’єкти знищила та пошкодила Росія

Серія масованих ворожих атак на Київ і Київську область завдала масштабних руйнувань логістичній інфраструктурі регіону і спричинила суттєві збитки для ритейлерів, дистриб’юторів та поштових операторів.

Один із останніх ударів стався в ніч на 20 серпня: російські війська уразили складське приміщення у Борисполі, де зберігалася частина товарних запасів мережі супермаркетів Varus , а 19 липня, повністю згорів логістичний комплекс Amtel площею близько 100 тис. кв. м разом із продукцією орендарів, серед яких WineTime та Goodwine.

Однак наймасштабнішою за охопленням стала атака в ніч проти 5 серпня — тоді обстріли уразили одразу десять складських об’єктів Київщини.

Зокрема, під час цього удару знищено два майданчики мережі "Епіцентр ", складський комплекс Novus . Під ракетний удар потрапили склади компанії Rozetka у Броварах. Співзасновник Владислав Чечоткін оцінив збитки у мільярди гривень.

Також тієї ж ночі згоріли логістичні об’єкти із продукцією бренду Puma, що загрожує дефіцитом товарів марки на ринку, майданчик логістичного партнера Bosch та центральний склад Liqui Moly Ukraine.

Серед інших уражених об'єктів регіону — основний логістичний вузол MTI Group у селі Чайки комплекс Denka Logistics площею 20 тис. кв. м, який забезпечував постачання для Intertop, Pandora та Samsung.

Ворожі обстріли призвели й до людських жертв серед працівників галузі. У Києві був знищений сортувальний центр " Нової пошти " (троє загиблих, восьмеро поранених), а за кілька днів до цього компанія втратила ще два об'єкти. Пожежі на двох розподільчих центрах Fozzy Group ("Сільпо") забрали життя шістьох співробітників.

Захист через децентралізацію

Намагаючись уберегти майно, українські компанії змінюють підходи до логістики. Замість утримання гігантських складів бізнес переходить на мережу дрібніших регіональних хабів. Наприклад, мережа Comfy повністю перебудувала свій головний розподільчий центр у кросдок-платформу та розподілила товари по регіонах, а "Нова пошта" постійно диверсифікує та змінює маршрути доставки.

"Стратегія розподілу великих потужностей на менші об’єкти мінімізує ризики для компаній. Перехід на дублюючі хаби зменшує ризики, але також підвищує собівартість доставки та зменшує її швидкість", — підсумовує аналітик Pro-Consulting.

Обіцянки уряду проти реальності: чому підтримка не працює

У відповідь на виклики уряд декларує цілу низку інструментів: пільгові кредити "5-7-9%" на відбудову (до 150 млн грн під 0,1% для МСБ), гранти до 16 млн грн для переробної промисловості, компенсації за вимушений простій за програмою "Точка опори" та надання державних приміщень під тимчасові склади.

Проте поки посадовці звітують про нові заходи підтримки, компанії, які втрачають склади та товари на мільярди гривень, залишаються зі своїми проблемами сам на сам, а програми існують переважно на папері.

Головна перепона — відсутність доступного грошового ресурсу для великого бізнесу.

Співвласниця групи компаній "Епіцентр" Галина Герега наголошує, що пільгові державні позики для великого ритейлу просто закриті.

"Програма "5-7-9" не підтримує великий бізнес. Про нас згадують тоді, коли потрібно платити податки. Ми не просимо багато — дайте нам можливість використати цю програму на відновлення. Несправедливо надавати пільгові кошти лише малому та середньому бізнесу".

Вона додає, що брати дорогі або валютні кредити під час війни бізнес не спроможний, тому розраховує на доступне пільгове фінансування та спрощений доступ до оренди державних складських приміщень замість утрачених власних.

Проте кредити й оренда — лише частина необхідного антикризового пакета. Генеральний директор мережі Novus Марк Петкевич наголошує на системних кроках:

"Ми чесно платимо податки та утримуємо тисячі робочих місць, але під час масштабних ударів по інфраструктурі бізнесу потрібна синергія з владою", — наголошує він.

Серед ключових пріоритетів очільник Novus називає створення фонду страхування воєнних ризиків із залученням міжнародних донорів, запуск пільгового кредитування для всіх постраждалих підприємств незалежно від розміру, а також запровадження "зелених коридорів" на кордоні — спрощення митних процедур і тимчасове зниження мит на базові продукти харчування.

Проте реальність показує: між пропозиціями бізнесу та діями влади досі прірва. Після удару по комплексу в Броварах співзасновниця Rozetka Ірина Чечоткіна наголошує, що відсутність працюючих механізмів підтримки змушує компанії ухвалювати болючі рішення самостійно.

"За 21 рік роботи ми жодного разу нічого не отримували та нічого не просили від держави. Моє бачення стосується всіх бізнесів, які постраждали від російських ударів. Діалог потрібен як ніколи. А поки розраховуємо на себе", — зазначає вона.

Наслідком такої вимушеної самостійності стає скорочення людей та зміна бізнес-моделі.

"Ми змушені оптимізувати штат . Запропонувати всім робітникам зруйнованого об'єкта альтернативні місця не вийде — обставини виявилися сильнішими", — підсумовує Чечоткіна.

Якщо держава терміново не долучить великі системні компанії до програм пільгового кредитування та страхування ризиків, внутрішній ринок ризикує втратити свій останній запас міцності.

Економіка