Коли працівник може відмовитися від доручення керівника і не отримати догану

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Коли працівник може відмовитися від доручення керівника і не отримати догану

21 серпня 2026 р. 20:44

21 серпня 2026 р. 20:44

На роботі нерідко виникають ситуації, коли працівник не хоче виконувати певне доручення керівника, посилаючись на те, що воно не входить до його обов’язків, його не попереджали про таку роботу або він не погоджується з вимогою роботодавця.

Це пояснила Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради.

Не вистачає грошей? Не біда, кредитна картка з вигідними умовами. Обирайте у зручному каталозі на Finance.ua.

Водночас сам факт незгоди ще не означає, що працівник має право відмовитися від виконання завдання. Вирішальне значення має те, яке саме доручення надано, чи відповідає воно трудовій функції працівника та чи є вимога роботодавця законною.

Коли працівник повинен виконати доручення

Стаття 139 Кодексу законів про працю України зобов’язує працівника чесно й сумлінно працювати, дотримуватися трудової дисципліни, а також своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця.

Тому якщо керівник доручає завдання, яке відповідає посаді працівника, виконується в межах установленого режиму роботи, не суперечить законодавству, не створює небезпеки для життя та здоров’я і не порушує інших трудових прав, проста відмова за принципом «я не хочу» не є достатньою підставою для його невиконання.

У такій ситуації працівник може порушити трудову дисципліну.

Керівник не може вимагати будь-якої роботи

Водночас роботодавець також має обмеження.

Стаття 31 КЗпП забороняє вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.

Наприклад, якщо бухгалтеру систематично доручають виконувати роботу, яка фактично належить до іншої професії або посади та не входить до його трудової функції, питання вже не зводиться до небажання виконувати завдання. У такому випадку може йтися про зміну трудової функції, для якої закон передбачає окремі правила.

При цьому переміщення працівника не слід ототожнювати з переведенням на іншу роботу. Переміщення на інше робоче місце або до іншого структурного підрозділу в тій самій місцевості може не потребувати згоди працівника, якщо робота залишається в межах його спеціальності, кваліфікації чи посади.

Чи можна відмовитися від відрядження

Саме відрядження не є переведенням на іншу роботу. Тому твердження «я не погоджувався на відрядження, отже, можу не їхати» саме по собі не є правильним.

КЗпП встановлює гарантії для працівників, яких направляють у відрядження. За ними зберігаються місце роботи та посада, передбачається відшкодування витрат, пов’язаних із відрядженням, а оплата праці за виконану роботу не може бути нижчою за середній заробіток.

Якщо відрядження пов’язане з виконанням посадових обов’язків і належним чином оформлене, сама незгода працівника не означає, що він може відмовитися від поїздки.

Для бюджетних установ та організацій порядок оформлення відряджень додатково визначає Інструкція № 59 Мінфіну. Вона передбачає, що відрядженням є поїздка працівника за розпорядженням керівника до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем постійної роботи.