Перекази на картку: де межа між родинною допомогою та незадекларованим доходом
24 серпня 2026 р. 12:20
24 серпня 2026 р. 12:20
«Податок у 18% на кожен переказ», «автоматичне списання коштів» та «тотальний контроль за банківськими картками» — такі повідомлення останнім часом дедалі частіше з’являються в інформаційному просторі. Втім, далеко не всі вони відповідають дійсності. У Всеукраїнській громадській організації «Асоціація платників податків України»
пояснили
, у яких випадках грошові перекази дійсно можуть зацікавити податкову або банк, а коли хвилюватися не варто.
Родинні перекази не оподатковуються
Як пояснила віцепрезидентка та генеральна директорка ВГО «Асоціація платників податків України» Людмила Герасименко, перекази між близькими родичами не підлягають оподаткуванню.
Йдеться про членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення: батьків, дітей, чоловіка чи дружину, рідних братів і сестер, бабусь, дідусів та онуків. Відповідно до Податкового кодексу України, такі кошти оподатковуються за нульовою ставкою, тому сплачувати ПДФО чи військовий збір із них не потрібно.
Безпека та зручність. Обирайте найкращі дебетові картки
на Finance.ua.💳
Водночас перекази від друзів, кумів, двоюрідних родичів, тіток чи дядьків закон розглядає як дохід.
«Для Податкового кодексу вони — сторонні особи. Тітки, дядьки, куми, двоюрідні брати чи друзі не входять до перших двох ступенів споріднення… Держава не бачить тут „родинної допомоги“», — наголошують експерти.
Тому у такому випадку отримані кошти потрібно задекларувати та сплатити 18% податку на доходи фізичних осіб і 5% військового збору.
Чому банк може заблокувати картку
У ВГО АППУ зазначають, що фінансовий моніторинг і податковий контроль — це різні механізми.
Якщо банк просить пояснити походження коштів або тимчасово блокує картку, це не означає, що він нараховує податки. Завдання банку — перевірити, чи не пов’язані операції з відмиванням коштів або іншими фінансовими ризиками.
У разі підозрілих операцій банк може попросити документи, які підтверджують родинні зв’язки або законне походження коштів. Наприклад, свідоцтво про народження чи шлюб, а також документи про доходи відправника.
Міф про «безпечний» ліміт у 100 тисяч гривень
У ВГО АППУ також спростували поширену думку, що до 100 тис. грн на місяць перекази нібито не контролюються.
Ця сума стосується лише окремих банківських обмежень на P2P-перекази і не означає, що існує неоподатковуваний ліміт.
«Для податкової „безпечної суми“ не існує взагалі. Ба більше, попри банківську таємницю, між НБУ, Держфінмоніторингом, БЕБ та ДПС діють меморандуми про співпрацю. Якщо банк фіксує аномальну кількість регулярних дрібних переказів (навіть до 100 тисяч), він зобов’язаний заблокувати рахунок і передати інформацію далі», — йдеться у повідомленні.
Якщо людина регулярно отримує кошти за товари чи послуги на особисту картку без реєстрації підприємницької діяльності, такі надходження можуть розцінюватися як незадекларований дохід, що є порушенням. У такому випадку, окрім сплати податків (стягнення 23% податків (ПДФО + військовий збір), можливі штрафні санкції, — штраф за неподання декларації, а також покарання за ст. 164 КУпАП — штраф від 17 000 до 34 000 грн із конфіскацією отриманих грошей та товарів.
Коли перекази можуть викликати питання
Податківці звертають увагу, що автоматичний фінансовий моніторинг застосовується до операцій на суму від 400 тис. грн. Водночас
це не означає, що менші перекази не можуть стати підставою для перевірки.
Банки використовують власні системи оцінки ризиків. Якщо на картку регулярно надходять численні платежі від різних людей, навіть на відносно невеликі суми, рахунок можуть тимчасово заблокувати до з’ясування походження коштів.
Окремо експерти наголошують, що вирішальне
значення має не лише сума, а й систематичність операцій
. Разовий продаж особистої речі не вважається підприємницькою діяльністю, тоді як
регулярний
продаж товарів або надання послуг із прийманням оплати на особисту картку вже може бути розцінений як бізнес без відповідної реєстрації.
Чи бачить податкова всі банківські перекази
Ще одним поширеним міфом є твердження, що податкова служба має автоматичний доступ до всіх банківських рахунків українців і може самостійно списувати податки. Це не відповідає дійсності.
Хочете бачити більше новин від Finance.ua? 📰Додавайте нас до списку обраних джерел у пошуку Google.
Клікайте тут,
щоб дізнатися, як легко це зробити.
Зелена карта
«Податкова служба
не має прямого автоматичного доступу до балансу вашої картки чи історії транзакцій.
ДПС може отримати ці дані лише у двох випадках: за рішенням суду або якщо ви самі їх надасте під час офіційної перевірки. Автоматично зняти податок без вашої згоди чи судового рішення ніхто не має права», — наголошують експерти.
Фахівці радять під час переказів завжди вказувати зрозуміле призначення платежу, зберігати документи, які підтверджують великі позики чи подарунки, а також не використовувати особисту картку для систематичного ведення бізнесу. Якщо ж людина регулярно отримує оплату за товари чи послуги, безпечніше зареєструвати ФОП і використовувати окремий підприємницький рахунок.
Джерело: finance.ua
