Готель "Україна": розповідаємо про 12 готелів-тезок по всій країні

25 серпня 2026 р. 10:08

25 серпня 2026 р. 10:08

В Україні щонайменше дванадцять готелів носять ім'я самої країни — від Києва та Чернігова до Луцька, Дніпра й окупованого Криму. Більшість із них з'явилися майже одночасно, у роки типової повоєнної забудови, тож формально це будівлі-ровесники.

Але роки й обставини розвели їхні долі настільки далеко, наскільки це взагалі можливо для об'єктів з однаковою вивіскою: один перетворився на актив мільярдного бізнесу в самому серці столиці, інший зруйнувала російська бомба, третій вцілів, але чекає на відбудову під постійними обстрілами, четвертий росія намагається оголосити власною культурною спадщиною. Решта просто продовжують працювати, приймаючи гостей у своїх містах, як і десятиліття тому.

• Де розташовані 12 готелів "Україна"
• Готель "Україна" в Києві: історія головного тезки
• Готелі "Україна" у містах, постраждалих від війни
• Де ще працюють готелі "Україна"
• Чому готелі отримували назву "Україна"

Загалом долю цих дванадцяти об'єктів можна звести до чотирьох сценаріїв:

• працюють у звичному режимі — приймають гостей, як і десятиліття тому;
• зруйновані або пошкоджені внаслідок бойових дій;
• на реконструкції або без відновлення через брак ресурсів чи безпекову ситуацію;
• опинилися під окупацією і формально вийшли з-під контролю українських власників.

Де розташовані 12 готелів "Україна"

Готель "Україна" в Києві: історія головного тезки

Національний символ України — "Україна" на Майдані Незалежності в м. Києві. Готель відкрили 28 вересня 1961 року під час повоєнної відбудови Хрещатика, на місці колишнього Хмарочоса Гінзбурга, модерністської будівлі початку століття, яку підірвали більшовики, відступаючи з Києва в червні 1941-го.

Чотирнадцятиповерхова будівля заввишки 66 метрів десятиліттями залишається однією з найвпізнаваніших точок міста не лише завдяки висоті, а й через розташування: з вікон готелю відкривається вид на Майдан і на весь центр Хрещатика.

У 2024 році готель придбав український підприємець і власник холдингу ARS Capital Максим Кріппа. Бізнесмен узявся за масштабне оновлення. Так, лише у 2026 році в модернізацію планують вкласти понад 100 мільйонів гривень, а в перспективі йдеться про перетворення комплексу на п'ятизірковий готель під управлінням міжнародного оператора.

Навіть ракетний удар у ніч проти 24 травня 2026-го, що пошкодив частину вікон і фасад, не змусив готель зупинити роботу, а забиті дошками вікна незабаром розписали діти в стилі петриківського розпису. Попри всі випробування, "Україна" залишається тим, чим була завжди, тобто символом держави і візитівкою Києва, яку впізнають навіть ті, хто в столиці ніколи не був.

Готелі "Україна" у містах, постраждалих від війни

Не всім тезкам київської "України" пощастило так само. Кілька закладів з цим іменем опинилися по інший бік лінії фронту у прямому й переносному сенсі.

У самому центрі Чернігова, за двісті метрів від головної площі, стояв готель "Україна" , теж відкритий 1961 року. Доречі, найбільший у місті на той момент. П'ятиповерхова будівля на проспекті Миру нараховувала 90 номерів, чотири з яких люксові. У ніч на 12 березня 2022 року, під час блокади міста, окупанти зруйнували комплекс авіаційною бомбою ФАБ-500.

Людей усередині не було, тож обійшлося без жертв, але від будівлі залишилися суцільні руїни. Демонтаж затягнувся, оскільки улітку 2023-го поривом вітру зірвало частину даху, яка впала на проїжджу частину і пошкодила тролейбусну мережу. Лише в серпні того ж року виконком міської ради дав дозвіл власникам на демонтаж і подальшу відбудову на цьому місці.

Восьмиповерховий готельний комплекс на балансі обласної ради вже кілька років не працює. Адже  комунальне підприємство, яке ним керувало, перебуває у стані припинення з 2022 року. Але навіть під регулярними обстрілами міста на будівлі не поставили хрест, і на державній платформі Dream опубліковано проєкт відновлення вартістю 380 мільйонів гривень. Програма передбачає повну реконструкцію всіх поверхів, 96 номерів, ліфтів, покрівлі та облаштування укриття. Будівництво заплановане на 2026–2027 роки.

В окупованому з 2014 року Луганську однойменний заклад — це будівля 1947 року на 173 номери, яку спроєктував відомий київський архітектор Йосип Каракіс.

Після завершення будівництва його звинуватили в "українському буржуазному націоналізмі" та звільнили з роботи. До 1991-го готель називався "Жовтень", і саме під цією назвою окупаційна адміністрація намагається повернути йому статус, домагаючись визнання будівлі об'єктом культурної спадщини країни-агресорки.

У центрі окупованого з 2014 року Сімферополя також працює заклад під назвою "Україна". Це будівля 1950-х років, яка після реконструкції отримала сертифікацію на рівні трьох зірок і продовжує приймати гостей уже під новою владою.

Де ще працюють готелі "Україна"

Крім названих п'яти, у країні діє ще щонайменше сім готелів з тією самою назвою. І в кожного своя, менш драматична, але не менш показова історія.

Найстаршого з усіх варто шукати в Дніпрі. Grand Hotel Ukraine виріс із прибуткового будинку 1892 року в готичному стилі, який спорудив міський архітектор Ф. Гаген для купчихи Хаї Ельсберг. Тодішній "Гранд-Готель" мав 19 номерів і два зали, але вже до 1916-го занепав. Сьогодні відроджена версія працює в діловому центрі міста й, як і личить сучасному закладу прифронтової області, має власне облаштоване укриття.

Решта об'єктів — компактніші за масштабом і статусом:

• Полтава — готель у самому центрі, на вулиці Соборності, без ефектних панорам, зате з привітним персоналом і смачними сніданками, які найчастіше й згадують гості у відгуках;
• Рівне — чотиризірковий готельно-ресторанний комплекс на вулиці Соборній із приблизно сімдесятьма номерами, видом на Театральну площу і власним укриттям на території;
• Луцьк — заклад на 122 номери в самому центрі міста, працює зі спа-центром і конференц-залами, давно вважається однією з візитівок місцевого готельного ринку;
• Черкаси — однойменний готель діє з 2000 року неподалік соснового лісу, за кілька хвилин ходьби від центру, має 85 номерів і чотири конференц-зали для ділових заходів;
• Житомир — дев'ятиповерхова будівля за два кроки від головної площі, залишається комунальним підприємством обласної ради, налічує 45 номерів, два конференц-зали й ресторан на першому поверсі.

Окремо стоїть Кам'янець-Подільський : можливо, найменш відомий з усіх тезок. Комплекс звели 1960 року з каменю місцевого кар'єру і розраховували на 210 місць. Сьогодні гостей він більше не приймає: за останні роки будівля перетворилася на довгобуд-реконструкцію зі старим фасадом і зачиненим рестораном. І це попри те, що саме місто залишається одним із найпопулярніших туристичних напрямків країни.

Чому готелі отримували назву "Україна"

Однакова назва дванадцяти закладів у різних куточках країни — це наслідок типової практики радянського часу. Готелі під назвою республіки, у складі якої вони будувалися, зводили як флагманські об'єкти в обласних і районних центрах: найбільші, найпомітніші, розташовані в самому серці міста. Пояснити цю закономірність можна кількома чинниками:

• єдиний період і стандарт забудови — більшість будівель з'явилися в 1950–1960-х роках під час масової повоєнної відбудови;
• статусна функція — назва "Україна" підкреслювала, що заклад є головним готелем міста чи області;
• типова радянська практика найменувань — за подібним принципом заклади називали на честь союзних республік чи великих міст, підкреслюючи їхній статус головного готелю регіону.

Саме тому сьогодні, обираючи, де зупинитися, у Полтаві чи Луцьку, гість цілком може заселитися в готель з тією самою назвою, що й у Києві. Просто менший за масштабом і без столичної історії.

Економіка