Російські удари, блокада портів і CBAM можуть скоротити випуск сталі в Україні на 30–40%

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Російські удари, блокада портів і CBAM можуть скоротити випуск сталі в Україні на 30–40%

28 серпня 2026 р. 15:10

28 серпня 2026 р. 15:10

Російські удари по металургійних заводах «Запоріжсталь» та «АрселорМіттал Кривий Ріг» наклалися на блокування морської логістики, дорогу залізницю, квоти ЄС та CBAM. Через сукупність цих факторів випуск сталі в Україні може скоротитися приблизно на 30–40%, а залізорудної сировини — на 40%, пише The Page з посиланням на оцінки аналітиків.
За оцінкою GMK Center, лише через скорочення морського експорту продукції ГМК Україна вже недоотримує близько 150--200 млн дол. експортної виручки щомісяця.

Проблема посилилася після серпневих атак на два основні металургійні підприємства. Після удару 11 серпня зупинилася «Запоріжсталь», яка у 2025 році забезпечила понад 43% українського виробництва сталі. Через п’ять днів ракети вдарили по «АрселорМіттал Кривий Ріг», де були пошкоджені енергетичне і доменне виробництво й частково зупинені процеси.

Водночас втрати виникають і на підприємствах, які не зазнали прямих руйнувань. Через проблеми з морським експортом Південний ГЗК призупинив видобуток, а інші криворізькі ГЗК «Метінвесту» у серпні можуть скоротити виробництво приблизно на 30% проти середнього рівня 2025 року.

Море є критичним для галузі через структуру експорту. За оцінкою GMK Center, через чорноморські порти проходило близько 50% експорту залізної руди, близько 95% чавуну та приблизно половина сталевої продукції.

Повноцінно замінити ці маршрути залізницею та європейськими портами неможливо. Альтернативні напрямки мають нижчу пропускну спроможність і значно дорожчу логістику. Для масових вантажів на кшталт руди додаткові транспортні витрати можуть повністю забрати економічний сенс експорту.

Ситуацію погіршує й зростання витрат на залізницю. З серпня вантажні тарифи «Укрзалізниці» підвищили на 30%, а за оцінкою «Метінвесту», через перехід на сухопутні маршрути частка залізничних витрат у собівартості металургійної продукції вже зросла у 2-3 рази.

Одночасно звузився і доступ до європейського ринку. Нові квоти ЄС скоротили можливості експорту української сталі приблизно на 60% проти фактичних обсягів 2025 року. Додатковим бар’єром став CBAM, потенційний платіж оцінюється в 50–100 євро на тонну сталі.

Порти потрібні металургам не лише для експорту. Після втрати вугільної бази Покровська близько 80% імпорту коксівного вугілля надходило морем. Перенаправлення цих поставок через європейські порти та залізницю може приблизно вдвічі збільшити логістичні витрати і підняти кінцеву вартість вугілля приблизно на 15%.

Як відомо, за 5 років найбільші метпідприємства сплатили податків і зборів на суму понад 200 млрд грн, або 6,2 млрд дол. За підсумками 2024 року сплата податків і зборів чотирьох металургійних компаній становила 1,6% надходжень до бюджетів усіх рівнів.