Як визначити, чи варта нерухомість інвестицій: експерт назвав три критерії
28 серпня 2026 р. 17:27
28 серпня 2026 р. 17:27
Нерухомість і сьогодні залишається одним із найбільш зрозумілих для українського інвестора активів. Водночас у 2026 році питання полягає вже не лише в тому, чи варто інвестувати в нерухомість, а й у тому, який саме формат обрати: житлову чи комерційну нерухомість, апартаменти чи дохідний будинок, пряме володіння чи інвестування через фонд.
Не менш важливо визначитися з інвестиційною стратегією — орієнтуватися на регулярний орендний дохід чи на потенційне зростання вартості активу. Усі ці рішення український інвестор ухвалює в умовах повномасштабної війни, демографічних і міграційних змін та трансформації попиту на ринку нерухомості.
Тож, на чому зосередитися та який варіант усе ж таки обрати. На ці та не тільки на ці питання знайшли відповіді спікери під час панельної дискусії, яка відбулася в рамках онлайн-конференції —
Invest Fest
.
На що звертати увагу під час інвестування в нерухомість
Одним із головних меседжів, який озвучили експерти, стало те, що універсального формату нерухомості для інвестування не існує. Важливо обрати той варіант, який відповідає конкретній інвестиційній меті та фінансовим можливостям інвестора. Такої думки, зокрема, дотримується оглядачка ринку нерухомості для українських онлайн- та телевізійних медіа Вікторія Берещак.
Зокрема, вона зазначила, що для ефективного інвестування в нерухомість важливими є операційна модель об’єкта та розуміння того, де саме формується його ліквідність і яку роль у цьому відіграє оператор. Щоб проілюструвати потенційну прибутковість нерухомості, експертка навела приклад західного регіону та загалом динаміки цього ринку.
«Ринок нерухомості точно дає вам заробити. За 2 квартал 2026 року маємо середнє зростання вартості квадратного метра в межах 12%, Львів та Ужгород — +13−15%. За рік зростання квартири в Тернополі сягнуло 30%. Але, водночас, регіональні ринки живуть своєю траєкторією, і це треба враховувати, якщо ви — інвестиційний гравець», — підкреслила Берещак.
Водночас вона додала, що інвестування в західні регіони як універсальна стратегія наразі вже не працює. За словами Берещак, така тенденція зберігалася лише протягом першого року після початку повномасштабного вторгнення. Нині ж більший інтерес для інвесторів становлять центральні регіони. Як приклад експертка навела Рівне, Вінницю та Полтаву, де зростання вартості квадратного метра становить 15−23% на рік.
Водночас існують і
формати нерухомості, до інвестування в які варто підходити особливо обережно.
За словами співзасновника та CEO FERO Development, експерта з економіки та інвестиційної логіки девелопменту Віктора Забоєнка, до них належать хайпові бізнес-моделі, що виникають ситуативно. На його думку, інвестувати в такі проєкти не варто. Частково до цієї категорії можна віднести й апарт-готелі, однак тут багато залежить від того, на чому саме сформований цей сегмент.
«Бізнес-модель не є вирішальною і, якщо вона трендова та не підкріплена реальним запитом та попитом, то це така собі історія», — сказав Забоєнко.
Як обирати об’єкт
Говорячи про критерії вибору хорошого інвестиційного об’єкта, співзасновник та CEO FERO Development назвав три ключові характеристики: безпечність, ліквідність та дохідність. Безпечність, за його словами, охоплює локацію, інфраструктуру та законодавчі аспекти. Крім того, необхідно оцінювати, чим загалом забезпечений структурний драйвер конкретної локації. Якщо для її розвитку немає конкретних передумов, така інвестиція є ризикованою.
На сьогодні війна не стільки змінила рівень ризику, скільки трансформувала структуру попиту. За словами комерційного директора S1 REIT, амбасадора REIT-фондів в Україні Віктора Бойчука, інвестор став значно обережнішим і вимогливішим. Серед ключових характеристик об’єкта він називає наявність укриття, автономність опалення та електроживлення, а також додаткові зони комфорту.
Окремо експерти розглянули питання
вибору між українською та закордонною нерухомістю.
Як зазначила Вікторія Берещак, інвестування в українську нерухомість може забезпечити інвестору премію за ризик. Йдеться про значний потенціал переоцінки активу в разі позитивної динаміки ринку.
Натомість Віктор Забоєнко вважає, що інвестори часто недооцінюють власну здатність ухвалювати правильні рішення щодо інвестиційних об’єктів, а також недостатньо враховують можливі помилки та ризики, пов’язані з різними сценаріями розвитку подій.
«Якщо ти маєш певну суму грошей, то треба обирати той ринок, який ти краще знаєш. Якщо досвіду більше і суми, відповідно, теж, то можна вже вкладатися в закордонну нерухомість, диверсифікуючи таким чином свій портфель. Часта проблема інвесторів — сформувати запит — а навіщо я це роблю, з якою метою та що мені треба дізнатися», — сказав він.
Експерти також були одностайними щодо
важливості диверсифікації інвестицій.
За словами Бойчука, диверсифікація не обов’язково передбачає придбання нерухомості в різних містах чи країнах. На його думку, доцільніше розподіляти кошти відповідно до рівня інвестиційного ризику. Одним із інструментів, який дає змогу реалізувати такий підхід, він називає колективний інвестиційний фонд.
Вікторія Берещак, своєю чергою, розглядає диверсифікацію як можливість інвестувати в різні моделі та сценарії.
«Маючи 20−30 тис. доларів, частину віднесла б до фондів, але небагато, бо є питання до них. Диверсифікувала б в моделі та сценарії, в які йду. Частину грошей могла б виділити на маленький, класний, ліквідний об’єкт комерційної нерухомості в складі житлового комплексу з хорошим потоком людей під кінцевого орендаря. Наприклад, кав’ярня», — зазначила вона.
Прямі інвесиції чи REIT
Наостанок експерти відповіли на питання, який формат володіння нерухомістю вони вважають більш доцільним: пряме володіння об’єктом чи інвестування через REIT-фонд.
Пряме володіння, за словами Віктора Забоєнка, є одним із найкращих способів інвестування в нерухомість. Водночас не кожен інвестор має можливість самостійно обрати правильний об’єкт через брак експертизи або достатнього капіталу.
Водночас на користь REIT-фондів, за словами Віктора Бойчука, свідчить низка переваг. Серед них — доступність для широкого кола українських інвесторів, оскільки інвестувати можна від 1 тис. гривень, можливість диверсифікації, доступ до ритейлу, відсутність необхідності постійної операційної залученості та регулювання з боку НКЦПФР.
Вікторія Берещак, своєю чергою, вважає, що перед вибором формату інвестування варто відповісти на кілька ключових запитань: для чого потрібна ця інвестиція, наскільки інвестор готовий бути залученим до операційного управління та чи існує достатня глибина платоспроможного попиту на горизонті 5−10 років. На її думку, важливу роль також відіграють оцінка й моделювання поведінки кінцевого споживача та аналіз того, яку додану вартість здатні генерувати конкретні квадратні метри.