Резервні площі, перенення персоналу та кредити: експерт розповів, як бізнесу мінімізувати втрати після знищення складів

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Резервні площі, перенення персоналу та кредити: експерт розповів, як бізнесу мінімізувати втрати після знищення складів

28 серпня 2026 р. 19:36

28 серпня 2026 р. 19:36

Втрата складських приміщень унаслідок російських обстрілів вимагає від українського бізнесу внесення низки змін до планування діяльності. Для мінімізації збитків та збереження команди після потенційної атаки, компаніям необхідно завчасно формувати не лише резерви, а й систему переведення кадрів та використання державної підтримки, пише у статті « Ракетні обстріли логістики: масштаби втрат і напрями їх мінімізації » керівник аналітичного відділу мережі «АНТС» Ігор Крупка .

За його словами, план виживання бізнесу має охоплювати не лише сервери, товар і резервний склад. Компаніям варто заздалегідь розробити «резервну карту зайнятості», яка визначає, куди саме переводитимуться критичні групи працівників, скільки людей може прийняти альтернативний майданчик та які процеси підлягають першочерговому перенесенню.

“Це означає розосереджувати не лише запаси, а й ключові функції: не концентрувати весь критичний товар, обладнання та команду в одному хабі, заздалегідь мати резервні договори на додаткові складські площі, пункти перевантаження і транспорт”, — пише експерт.

Ще одним елементом стійкості, за його словами, є збереження людей у перші тижні після обстрілу. Зокрема, галузеві оператори можуть укладати попередні домовленості про тимчасове взаємне працевлаштування. Якщо один із майданчиків зазнає руйнувань, суміжні підприємства тимчасово приймають вивільнених водіїв, комплектувальників, вантажників та операторів до відновлення роботи постраждалої компанії.

Експерт додає, що одночасно бізнесу потрібно інвестувати у внутрішню мобільність персоналу.

Автор статті наголошує, що важливим інструментом для перезапуску процесів є державна підтримка.

“У червні 2026 року уряд запустив у програмі «5-7-9%» окремий напрям для бізнесу, майно якого зруйноване або пошкоджене війною: компенсаційна ставка становить 0,1% річних у перші два роки, а максимальний кредит на відновлення — до 150 млн грн. Для середнього і малого бізнесу це може бути різницею між «звільнити сьогодні» та «утримати людей до запуску нового майданчика»”, — констатує Ігор Крупка.

Експерт також зазначав, що прямі звільнення — хоча такі й трапляються — не є автоматичною реакцією кожної компанії на удари по продовольчій інфраструктурі. Крупка зауважив, що знищення складу справді створює ризик безробіття, але масштаб реалізованого ризику залежить від фінансової стійкості компанії, кількості альтернативних майданчиків, дефіциту кадрів у галузі та очікуваного строку відновлення. Водночас на різних працівників удари по складах мають різний вплив .