Книжковий ринок України: як він працює у 2026 році?

01 вересня 2026 р. 10:45

01 вересня 2026 р. 10:45

Книжковий ринок України у 2026 році — це парадокс, який добре ілюструє ширшу логіку воєнної економіки. Так, галузь, яка мала б стискатися під тиском зростаючої собівартості, міграції населення та загальної невизначеності, натомість нарощує і кількість гравців, і тиражі, і обороти. Навіть не дивлячись на численні російські атаки на видавництва. Читайте на Delo.ua про те, як влаштований книжковий ринок сьогодні, хто на ньому заробляє і що визначає його структуру.

• Ринок, який виріс після шоку
• Хто формує ринок: концентрація і «довгий хвіст»
• Чому ринок росте: три драйвери
• Головний виклик: собівартість
• Як продають книжки у 2026 році
• Де межа між зростанням і новою конкуренцією

Ринок, який виріс після шоку

Після різкого падіння 2022 року кількість нових гравців у сегменті «видання книг» відновилася і перевершила довоєнний рівень. За даними YC.Market, у 2025 році було зареєстровано 117 нових суб'єктів господарювання з основним видом діяльності «видання книг»: найвищий показник за п'ять років. У 2021 році таких реєстрацій було 73, у 2022-му — 43, у 2023-му — 83, а у 2024-му — 87.

Загальний обсяг книжкового ринку України у 2024 році Український інститут книги оцінював приблизно в 8 млрд грн, тобто близько $200 млн. Так, у першому півріччі 2025 року в Україні видали 7 131 книжку та образотворче видання проти 5 714 за аналогічний період 2024-го (+25%), а тиражі сягнули 14,73 млн примірників проти 10,78 млн (+37%). Частка видань українською мовою також зросла.

Хто формує ринок: концентрація і «довгий хвіст»

Структура ринку досить неоднорідна. Наприклад, поряд із великими видавництвами з сотнями мільйонів гривень виручки працює значна кількість менших компаній і ФОП.

Що цікаво, географічно книжковий ринок досить надконцентрований: станом на початок 2026 року у Києві зосереджено 218 суб'єктів з основним видом діяльності «видання книг». Харківська область — 43, Львівська — 38. Далі спостерігаємо помітний розрив: Дніпропетровська та Івано-Франківська — по 12–13. У прифронтових і менш урбанізованих регіонах зосереджено одиниці.

За виручкою ринок 2024 року виглядає так (якщо брати дані YouControl):

• «Видавництво "Ранок"» — 750,9 млн грн;
• «Генеза» — 334,1 млн грн;
• «Видавництво Фоліо» — 325,9 млн грн;
• «Видавництво "Vivat"» — 279,5 млн грн;
• «Видавництво Старого Лева» — 246,4 млн грн;
• «УО ВЦ "Оріон"» — 210,6 млн грн;
• «Видавництво "Букшеф"» — 210,2 млн грн;
• «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» — 202,5 млн грн;
• «Видавництво "Атлант"» — 189,8 млн грн;
• «НФ» — 172,2 млн грн.

«Ранок» сильно виділяється в рейтингу із суттєвим відривом. Показово, що компанія стала переможцем більш ніж у 200 процедурах публічних закупівель у 2025, на початку 2026 року на загальну суму майже 309 млн грн. Державні закупівлі, водночас стали помітним каналом збуту для великих видавців: усі десять компаній із рейтингу були переможцями таких процедур.

Чому ринок росте: три драйвери

Після 2014 року, а особливо після 2022-го, структура книжкового попиту в Україні помітно змінилася, зокрема тим, що зріс інтерес до україномовних видань. У 2022 році видавці вже фіксували збільшення попиту на українськомовні книги.

Важливим фактором зміни пропозиції стало й законодавче обмеження російської видавничої продукції. Закон №2309-IX , який набрав чинності 25 червня 2023 року, заборонив ввезення та/або розповсюдження в Україні видавничої продукції з РФ, а також книжкових видань із творами авторів, які є або були громадянами держави-агресора, з передбаченими законом винятками.

Паралельно з цим зростає частка українськомовних видань. За даними УІК, у першому півріччі 2025 року вона збільшилася порівняно з аналогічним періодом 2024-го.

Програма «єКнига» надає 18-річним громадянам України одноразову державну допомогу на придбання книжок українською мовою. У 2026 році її розмір становить 998,40 грн. Кошти можна витратити на паперові, електронні та аудіокниги в книгарнях, які беруть участь у програмі. Програма безпосередньо стимулює попит на книжки серед молодої аудиторії. До речі, у 2026 році найбільше учасники купували художню літературу, на другому місці — нон-фікшн.

Державний попит важливий і для великих видавців. За даними YC.Market, усі десять компаній із топ-10 за виручкою у 2024 році були переможцями процедур публічних закупівель. Для «Ранку», який очолює рейтинг, у 2025 — на початку 2026 року таких процедур було понад 200 на загальну суму майже 309 млн грн.

Директор видавництва «Смолоскип» Ростислав Семків називає три чинники, що нині підтримують розвиток ринку: професіоналізацію видавництв, читацькі клуби по всій країні та книжкових блогерів у YouTube, Instagram і Telegram. Останні стали реальним інструментом генерації попиту, не менш ефективним, ніж традиційна реклама.

Головний виклик: собівартість

За всієї позитивної динаміки ринок стикається з фундаментальним обмеженням — зростанням собівартості. Україна не виробляє книжкового паперу і залежить від імпорту, переважно зі Скандинавії. На кінцеву вартість видання також впливають валютні коливання, поліграфічні та логістичні витрати.

Саме подорожчання друкованих видань, за оцінкою (яке опублікувало Інтерфакс-Україна) директора видавництва «Смолоскип» Ростислава Семківа, сприятиме подальшому розвитку ринку аудіокнижок. Він називає аудіокниги зручним і мобільним форматом, який часто є доступнішим за друковані видання. Для видавців це також формат, виробництво якого не потребує паперу та поліграфії.

Як продають книжки у 2026 році

За даними УІК за 2024 рік, книжки в Україні продавалися приблизно у 800 офлайн-книгарнях і 80 онлайн-магазинах. Водночас книжковий ритейл розвивається не лише через постійні торговельні точки, і важливим каналом збуту залишаються книжкові виставки, ярмарки та інші заходи.

Показовим прикладом виступає Книжковий Арсенал. У 2025 році фестиваль відвідали близько 30 тисяч людей, а його програма налічувала понад 200 подій. У книжковому ярмарку взяли участь 100 великих і 11 малих видавництв та 6 тематичних книгарень. Для видавців такі заходи є не лише іміджевим майданчиком, а й можливістю безпосередньо продавати книги та отримувати зворотний зв'язок від читачів.

Паралельно видавці розвивають прямі канали продажу, насамперед власні сайти та інші цифрові канали комунікації з читачами. Direct sales через сайт належать до важливих інструментів розповсюдження книжок, тоді як виставки, ярмарки та інші заходи видавці оцінюють як один із найефективніших каналів збуту.

Де межа між зростанням і новою конкуренцією

Рекордна кількість нових реєстрацій у 2025 році свідчить про активізацію підприємницької діяльності у видавничому секторі. Водночас сама поява нових компаній і ФОП не означає автоматичного зростання попиту чи комерційної успішності всіх нових гравців. Якщо частина з них залишиться на ринку, конкуренція за права на переклади, дистрибуцію та увагу читача може посилитися.

Водночас масштаб бізнесу між видавцями суттєво відрізняється. Великі компанії мають сотні мільйонів гривень виручки, широку інфраструктуру та доступ до державних закупівель, тоді як менші й нішеві видавничі проєкти працюють із вужчими каталогами та аудиторіями. Це формує різні моделі конкуренції всередині одного ринку.

Книжковий ринок України у 2026 році вже має значний вимірюваний масштаб: сукупний дохід видавців у 2025 році сягнув 8,9 млрд грн. Водночас зростання не є однорідним і збільшується кількість назв і доходи галузі, але динаміка закладів та собівартості створює для видавців додатковий тиск. Тому головне питання для ринку — не лише те, скільки нових гравців на ньому з'являється. А ще й те, скільки з них зможуть перетворити зростання книжкового попиту на стабільну бізнес-модель.

Економіка