Світові ціни на продукти досягли максимуму з 2022 року

04 вересня 2026 р. 22:13

04 вересня 2026 р. 22:13

Світові ціни на продовольство у серпні зросли до найвищого рівня з кінця 2022 року. Через несприятливу погоду та порушення судноплавства в Чорному морі посилилися побоювання щодо постачання основних продуктів, повідомляє Reuters.

Індекс продовольчих цін ФАО, який показує щомісячні зміни вартості кошика основних продуктів на світовому ринку, у серпні зріс у середньому до 133,3 пункту. У липні, після перегляду даних, він становив 130,8 пункту.

Це найвищий показник із листопада 2022 року. Він усе ще майже на 17% нижчий за рекорд, встановлений у березні 2022 року після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Екстремальна спека та посуха в Європі, загроза сильного Ель-Ніньйо і торговельні проблеми через війни в Україні та між США й Іраном розхитали аграрні ринки. Через це ціни на зернові зросли до максимуму за три роки, а цукор подорожчав до найвищого рівня за рік.

«Зростання глобальних цін на продовольство в серпні — це попередження про те, що на продовольчі ринки повертається премія за ризик: кліматичні шоки, геополітична напруженість і порушена торговельна логістика сходяться разом, звужуючи очікування щодо постачань», –заявив головний економіст ФАО Максімо Тореро.

У серпні зросли всі цінові індекси ФАО: на зернові, рослинні олії, цукор, мʼясо та молочну продукцію. Спека в Європі погіршила прогнози щодо врожаю кукурудзи та цукрового буряка, а також вплинула на тваринництво. Очікуване Ель-Ніньйо посилило занепокоєння щодо виробництва пальмової олії та цукру в Азії.

Індекс цін на зернові за місяць зріс на 2,2% і досяг найвищого рівня з травня 2024 року. Індекс рослинних олій піднявся на 0,6%, до максимуму з червня 2022 року.

Найбільше подорожчав цукор. Його індекс зріс на 11,9% і досяг найвищого рівня з червня 2025 року. Причиною стало скорочення виробництва в центрально-південному регіоні Бразилії, а погодні проблеми в Європі та Азії посилили занепокоєння.

Посилення атак у Чорноморському регіоні скоротило відвантаження зерна з Росії та України, де війна триває вже чотири з половиною роки. Конфлікт між США та Іраном також ускладнив постачання добрив для сільського господарства.

В окремому звіті ФАО знизила прогноз світового виробництва зернових у 2026 році на 3,4 млн тонн порівняно з липневою оцінкою. Тепер організація очікує, що буде вироблено 2,980 млрд тонн зерна.

Це на 2% менше, ніж у 2025 році, і найбільше річне падіння виробництва з 2018 року. Як зазначає ФАО, прогнозований обсяг усе одно стане другим найбільшим за всю історію спостережень.

Прогноз світових запасів зерна наприкінці сезону 2026/2027 також знизили на 1,1%, до 947,2 млн тонн. Це лише трохи більше, ніж було наприкінці попереднього сезону.

Посилення атак у Чорному морі створює для українського агросектору не лише проблеми з логістикою. Через ускладнений експорт у країні можуть накопичуватися надлишкові запаси зерна. Це також підвищує витрати на страхування суден і фрахт.

Російські атаки на чорноморські порти та іншу інфраструктуру вже суттєво вдарили по можливостях експорту зерна. Україна шукає альтернативні маршрути , але вони поки можуть забезпечити лише частину колишніх обсягів перевезень через порти Чорного моря. Проблеми є і на дунайському напрямку , де затримки суден також гальмують експорт українського зерна.

На світові аграрні ринки також тиснуть кліматичні ризики. Зокрема, можливе посилення Ель-Ніньйо та посуха вже створюють загрозу для виробництва низки культур і можуть підштовхувати ціни на продовольство .

Економіка