Новий Трудовий кодекс: профспілки назвали ризики для працівників
15 вересня 2026 р. 08:15
15 вересня 2026 р. 08:15
Федерація профспілок України
заявила
про ризики для найманих працівників, які містить повторно внесений до Верховної Ради проєкт Трудового кодексу № 16010.
Як заявив заступник голови ФПУ Ігор Москаленко, уряд презентує документ як основу для гідних умов праці, гнучких трудових відносин і наближення українського законодавства до європейських норм. У ФПУ вважають, що окремі положення проєкту можуть призвести до звуження чинних трудових гарантій.
Договірні відносини можуть посилити позиції роботодавця
У ФПУ зазначають, що договірне регулювання трудових відносин працює ефективно лише за умови рівності сторін. Працівник, який шукає роботу, зазвичай не має можливості самостійно визначати умови контракту нарівні з роботодавцем.
Тому, якщо законодавчі гарантії замінюють домовленістю сторін, це, на думку профспілок, може послабити позиції працівника.
Гнучкі форми зайнятості
Уряд наголошує, що новий Трудовий кодекс має розширити можливості для поєднання роботи із сімейними обов’язками. Водночас у ФПУ звертають увагу, що порівняно з чинним законодавством проєкт звужує коло працівників, які можуть претендувати на надомну або дистанційну роботу.
Крім того, профспілки вказують на можливе зменшення гарантій щодо залучення до нічних і надурочних робіт, а також відряджень. На їхню думку, це може негативно вплинути на батьків із малими дітьми, людей з інвалідністю та тих, хто доглядає за родичами.
У ФПУ також вважають, що запропонована «гнучкість» може спростити для роботодавців процедуру звільнення працівників.
Профспілки можуть втратити частину впливу
За оцінкою ФПУ, попри заяви про посилення соціального діалогу, проєкт дозволяє роботодавцям ухвалювати локальні нормативні акти без погодження з профспілкою.
Також обов’язкову згоду профспілки на звільнення планують замінити формальними консультаціями. Водночас скасовується чинний механізм, за допомогою якого профспілка може ініціювати звільнення керівника, що порушує трудове законодавство.
Зарплата без прив’язки до норми
Профспілки погоджуються з тим, що заробітна плата має бути результатом праці, а не лише формальною виплатою. Водночас у ФПУ звертають увагу на відсутність у проєкті прив’язки мінімальної заробітної плати до середньої зарплати в галузі на рівні не менш як 50%.
За словами представників ФПУ, така норма передбачена Директивою ЄС 2022/2041. Тому, на їхню думку, заяви про гідну оплату праці мають бути підкріплені конкретними законодавчими положеннями.
Які зміни можуть вплинути на соціальні гарантії
У ФПУ заявляють, що проєкт передбачає низку змін, які можуть погіршити становище працівників. Серед них:
скорочення соціальної відпустки з 10 до 7 днів (і з 17 до 10 днів за наявності кількох підстав);
збільшення максимальної тривалості дозволених надурочних робіт до 180−250 годин на рік замість нинішніх 120 годин;
розширення категорій працівників, яких можуть залучати до нічних і надурочних робіт та відряджень за ініціативою роботодавця, без обов’язкової згоди працівника.
Профспілки також вказують на ризики для гарантій у сфері охорони праці жінок.
Принципові зауваження ФПУ не врахували
У Міністерстві економіки називають документ результатом майже дворічної спільної роботи з профспілками, роботодавцями та міжнародними партнерами.
У ФПУ підтверджують, що протягом цього періоду надавали численні зауваження, а до попередньої редакції проєкту № 14386 сформулювали принципові «червоні лінії». У новій редакції № 16010 ці позиції не врахували.
Крім того, 2 вересня уряд повторно подав документ до парламенту за спеціальною процедурою, яка застосовується в умовах воєнного стану. У ФПУ стверджують, що це відбулося без повноцінного погодження з профспілковою стороною.
Нова редакція, за оцінкою профспілок, лише частково врахувала технічні коментарі експертів Міжнародного бюро праці Міжнародної організації праці.
У Федерації профспілок наголошують, що не проти трудової реформи як такої. Але реформа не може проводитися за рахунок звуження прав і гарантій найманих працівників чи встановлення монополії роботодавця у регулюванні трудових відносин.
Нагадаємо, раніше Finance.ua
писав
, що Кабінет Міністрів повторно вніс до Верховної Ради проєкт нового Трудового кодексу України. Документ має замінити чинний Кодекс законів про працю та оновити правила трудових відносин відповідно до сучасних потреб української економіки й європейських стандартів.
Законопроєкт уже вносили до Верховної Ради у січні 2026 року. Однак у липні, після зміни складу уряду, його відкликали. Тепер Кабінет Міністрів повторно вніс до парламенту доопрацьований проєкт. У ньому враховано окремі технічні рекомендації Міжнародної організації праці. Водночас концептуальні положення документа не змінилися.
Джерело: finance.ua
