Проєкт держбюджету-2027: кому збільшать видатки, а кому скоротять

17 вересня 2026 р. 16:15

17 вересня 2026 р. 16:15

Кабінет Міністрів України вніс до Верховної Ради проєкт держбюджету-2027. Він передбачає 7 трильйонів 272 мільярди гривень витрат – на 13,5% більше, ніж у 2026 році. Традиційно найбільші видатки отримує Міноборони – 3 трильйони 762,7 мільярда гривень, що на 9,2% більше, ніж у чинному бюджеті. «Слово і діло» показує на інфографіці, куди уряд планує скерувати найбільше грошей – і за рахунок чого відбуватиметься «жорстка економія» , обіцяна прем’єром Корецьким.

Нацбезпека і оборони: бюджет МОУ виросте, але не сильно

Бюджет Міністерства оборони , запропонований Кабміном на 2027 рік, становить 3 трильйони 762,7 мільярда гривень. Це – на 9,2% більше, ніж у чинному бюджеті на 2026-й.

Ключове слово – «чинному», адже станом на вересень 2026-го бюджет МОУ суттєво виріс порівняно з планами. Головна зміна сталася наприкінці травня, коли Рада підтримала збільшення всього держбюджету України на 1,64 трильйона гривень, з яких 1,56 трильйона пішло на оборону і безпеку.

Видатки інших органів цього напряму в проєкті бюджету-2027 теж зросли – в абсолютних значеннях, звісно, менше, ніж у МОУ, але у відсоткових – більше.

• На роботу Головного управління розвідки в 2027 році планують віддати 41,5 мільярда гривень, тобто на 31,6% більше, ніж зараз у 2026-му. Це чи не найбільше зростання кошторису серед органів нацбезпеки;
• Фінансування СБУ планується на рівні 57,6 мільярда гривень (+25,9%), Служби зовнішньої розвідки – 7,3 мільярда (+12,2%), а РНБО – 406,4 мільйона гривень (+20,4%).

Враховуючи, що нинішній бюджет планується з великим дефіцитом, можна припустити, що в разі знаходження нових джерел фінансування уряд знову збільшить видатки на оборону – насамперед МОУ.

Правоохоронні органи: найбільше зросте бюджет МВС

МВС має один з найбільших бюджетів у наступному році – 656,3 мільярда гривень, що на 21,5% більше за прописані видатки на 2026 рік. Фінансування інших правоохоронних органів збільшиться набагато менше – і фактично лише покриє інфляцію та девальвацію гривні.

• Так, Офіс Генпрокурора , який нещодавно потрапив у великий корупційний скандал у справі «Карфаген», отримає на свою роботу в 2027 році 21,1 мільярда гривень – на 13,6% більше, ніж у 2026-му;
• Зі свого боку на Державне бюро розслідувань (ДБР) уряд відводить 5,5 мільярда гривень – на 16,8% більше. Управління держохорони , яке займається безпекою урядовців та іноземних делегацій, отримає 4,8 мільярда – на 8,6% більше.

Судова система: видатки на суд, який досі не працює, зростуть в 40 раз

Державна судова адміністрація , яка займається організацією та фінансовим забезпеченням судів загальної юрисдикції, отримає у 2027 році 32,6 мільярда гривень – на 35,1% більше, ніж у чинному бюджеті 2026-го.

• Бюджет Міністерства юстиції виросте на 12,5% і становитиме 26,9 мільярда гривень, а Вищої ради правосуддя – на 11%, до 482,3 мільйона гривень.

Що ж до спеціалізованих судів та судів вищих інстанцій, то найбільше зросте бюджет Вищого суду з питань інтелектуальної власності – у понад 40 разів, до 93,9 мільйона гривень. Цей суд, формально створений ще в 2017 році, досі не розпочав роботи, тож заплановане зростання його бюджету може свідчити про підготовку до його повноцінного запуску.

Помітно зросте фінансування ВАКС – до 879,7 мільйона гривень, тобто на 79,5%. На понад 20% планують збільшити бюджети Верховного (3,2 мільярда) і Конституційного судів (427,8 мільйона), а також Державної регуляторної служби (116,7 мільйона) та Уповноваженого Верховної Ради з прав людини (635,1 мільйона).

Центральні органи влади: збільшені бюджети на форс-мажори

Згідно з проєктом держбюджету-2027, фінансування Кабінету Міністрів зросте аж на 41,9% – до 20,3 мільярда гривень. Йдеться саме про кошти у розпорядженні керівництва уряду, а не окремих міністерств.

Левова частка «особистого» бюджету КМУ – це резервний фонд, передбачений на непередбачувані витрати. Також ці 20+ мільярдів підуть на спеціальні урядові програми, міжвідомчі проєкти і секретаріат Кабміну. Наприклад, нещодавно з цього резервного фонду виокремили 789 мільйонів на антидронові сітки.

• Таке зростання може свідчити про очікуване зростання кількості «форс-мажорів» у прийдешньому році та бажання Кабміну розподіляти кошти у більш «ручному» форматі.

Майже на третину зросте фінансування Центральної виборчої комісії – до 365,1 мільйона гривень. Зростання бюджету ЦВК на 32,7% не означає, що вибори напряму плануються – однак ЦВК продовжує роботу над формуванням реєстрів виборців і опрацьовує варіанти для голосування українців за кордоном.

Видатки на роботу Верховної Ради заплановані на 30,7% більші, ніж у 2026 році – 5,1 мільярда гривень. Державне управління справами має отримати 4,7 мільярда гривень (+14%), а Нацагентство з питань держслужби – 275,8 мільйона (+20%).

Нарешті, фінансування обласних держадміністрацій у 2027 році заплановане на рівні 12 мільярдів гривень – на 18,6% більше, ніж у чинному бюджеті 2026-го.

Які видатки заплановані на боротьбу з корупцією

Найбільші видатки серед спеціалізованих антикорупційних органів отримає НАБУ – 2,9 мільярда гривень. Утім, це лише на 12,1% більше, ніж у 2026 році. Натомість Бюро економічної безпеки (БЕБ) збільшить своє фінансування на 48,4% – до 3,2 мільярда гривень.

• Також планується відчутно збільшити видатки на АРМА . Так, Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, отримає на роботу в 2027 році 623,8 мільйона гривень – на 44,9% більше;
• Зі свого боку Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) згідно з проєктом держбюджету-2027 отримає 1,9 мільярда гривень – на 27,5% більше.

Охорона здоров'я та соціальна політика: інфляція покриє зростання видатків

Запланований бюджет МОЗ у проєкті на 2027 рік – 292,8 мільярда гривень, що на 14,1% більше, ніж у 2026 році. Бюджети міністерств у соціальній сфері зросли співвідносно:

• Мінсоцполітики, сім’ї та єдності – 541,2 мільярда (+15,5%);
• Міністерство у справах ветеранів – 20,9 мільярда (+17,8%).

Таким чином, заплановане збільшення видатків у цьому напрямі фактично покриє річну інфляцію, зберігши фактичний бюджет МОЗ, Мінсоцу та Міністерства у справах ветеранів на теперішньому рівні.

Освіта, культура і спорт: урізаний Мінкульт і 1 мільярд на космос

Проєкт бюджету-2027 передбачає 319,3 мільярда гривень видатків для Міністерства освіти і науки – на 18,2% більше, ніж у 2026 році. Крім того, окремі статті витрат мають вищі наукові самоврядні організації.

На роботу Міністерства молоді та спорту передбачається виділити 8,1 мільярда гривень (+18,2%). Натомість бюджет Міністерства культури планується скоротити на 7% – до 15 мільярдів. Таким чином, це один з небагатьох держорганів (серед тих, що не зазнали реорганізації), видатки на які планують прямо скоротити.

Фінансування Національної академії мистецтв виросте на 8,6% – до 53,5 мільйона гривень. Найпомітніше зростання у напрямі має Уповноважений із захисту державної мови : +84,4% порівняно з 2026 роком, тобто 66,1 мільйона гривень.

• Бюджет Державного космічного агентства за проєктом на 2027 рік становитиме 1 мільярд гривень – на 6,6% більше, ніж у 2026 році.

Енергетика та інфраструктура: реструктуризація міністерств

Запропонований бюджет Міністерства енергетики на 2027 рік практично не змінився порівняно з чинним – 12,5 мільярда гривень, на 0,9% більше. Натомість уряд вирішив збільшити фінансування Нацкомісії з держрегулювання у сферах енергетика та комунальних послуг – 1,3 мільярда гривень (+19,7%).

Через виділення з Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури окремого Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту бюджет першого суттєво скоротився – на 43%, до 45,8 мільярда гривень.

• Крім того, майже вдвічі (+90,5%) виросло фінансування Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури , яке підпорядковується Кабміну – до 53,8 мільярда гривень.

Видатки Мінекономіки зростуть удвічі, а Мінфін лишається без змін

Найбільша зміна у цій сфері торкнулася Міністерства економіки і довкілля : його фінансування виросло на 117,8% – до 110,7 мільярда гривень. Ще 13,6 мільярда отримає Міністерство аграрної політики та продовольства , відновлене зі складу Мінекономіки в новому уряді.

• Також зросли видатки на Рахункову палату – 1,5 мільярда (+24,2%), та Нацкомісію з цінних паперів та фондового ринку – 408,8 мільйона (+28,3%);
• Натомість мінімальне зростання видатків на роботу Антимонопольного комітету (+9,5%), Фонду держмайна (+7,8%) та Мінфіну (1,8%) означає фактичне зменшення їхнього ресурсу в умовах інфляції.

У скільки обійдеться зовнішня та інформаційна політика у 2027 році

Міністерство закордонних справ , згідно з проєктом, отримає у 2027 році 11,3 мільярда гривень – на 36,1% більше, ніж у чинному бюджеті.

Меншою мірою зростуть видатки на держорганів у напрямі інформаційної політики:

• Нацрада з питань телерадіомовлення – 280,3 мільйона (+17%);
• Адміністрація Держслужби спецзв’язку та захисту інформації – 59,5 мільярда (+17,6%);
• Міністерство цифрової трансформації – 13,2 мільярда (+29,6%).

Нагадаємо, Володимир Зеленський закликав Верховну Раду підтримати сім законопроєктів для покриття дефіциту бюджету. За словами прем’єр-міністра Корецького, ситуація з державними фінансами близька до критичної .

Окрім видатків та джерел надходжень, проєкт бюджету встановлює і передбачає низку економічних показників. Так, мінімальна зарплата з 1 січня 2027 року може зрости до 9 тисяч 546 гривень.

Раніше «Слово і діло» на основі ухваленого на 2026 рік бюджету аналізувало, у скільки обходиться державі діяльність одного нардепа – включно із зарплатою, компенсаціями житла і транспорту, а також оплатою помічникам.

Також ми порівнювали , як змінювався бюджет Міністерства оборони у гривні та доларах протягом тринадцяти років.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

Економіка