Бюджет-2027 залежить від мільярдів доларів, які ще треба знайти: де уряд планує взяти гроші

19 вересня 2026 р. 09:05

19 вересня 2026 р. 09:05

Кабінет Міністрів 15 вересня схвалив проєкт державного бюджету на 2027 рік. Уряд планує отримати 5,648 трлн грн доходів і витратити 7,272 трлн грн. Майже 4,9 трлн грн підуть на безпеку і оборону. Але одна з найважливіших цифр у документі стосується грошей, яких у держави поки що немає. Наступного року Україні знадобиться $52,6 млрд міжнародної підтримки. Dilo розбиралось, де уряд може знайти додаткові фінанси.

Партнери вже підтвердили майже $20 млрд. Ще $32,6 млрд потрібно знайти. Це не єдина невизначеність. Щонайменше 117,3 млрд грн запланованих доходів залежать від податкових рішень, які парламент ще не ухвалив. Також ніхто не може гарантувати, що війна у 2027 році не коштуватиме більше, ніж зараз закладено в бюджет.

Уряд називає проєкт бюджету збалансованим. Формально це правда. Але збалансований бюджет не означає, що всі гроші, які в нього записали, вже гарантовані.

"Дірка" не в арифметиці, а в джерелах грошей

Офіційно граничний дефіцит бюджету-2027 становить 1,666 трлн грн. Це майже 15% прогнозованого ВВП. Тому поширене висловлювання про «дірку на $37 млрд» не треба плутати з офіційним дефіцитом. Мова йде про іншу проблему. Частина джерел, з яких уряд планує профінансувати вже заплановані витрати, поки що не забезпечена.

Керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій оцінює потенційно незабезпечену частину бюджету у $36,5 або 37,8 млрд. Основу цієї суми становлять $32,6 або 33,7 млрд зовнішнього фінансування. Джерела цього фінансування ще потрібно визначити. Ще приблизно $4 млрд це очікувані доходи від податкових та інших рішень, які поки не реалізовані. Подібні розрахунки Паращій публічно наводив після появи проєкту бюджету. І навіть ця оцінка може бути не остаточною.

Проблема вже знайома з бюджету 2026 року. Спочатку йому не вистачало близько $19 млрд фінансування. Протягом року виникла значно більша додаткова потреба на оборону.

Водночас економістка Центру економічної стратегії Олександра Мироненко застерігає від надто простих пояснень. Вона каже, що уряд нібито спочатку розраховував на зниження інтенсивності війни. За її словами, фіскальний план уже кілька років будується за негативним сценарієм. У ньому війна триває весь рік.

Проблема в іншому. Сама війна стає дорожчою. Зростають витрати на людей, грошове забезпечення й технологічніше озброєння. Одночасно обсяг військової допомоги партнерів у натуральній формі, тобто зброєю, боєприпасами та технікою, не завжди можна точно передбачити. Якщо партнери передають менше, необхідне доводиться купувати Україні.

Тому, як зазначає Мироненко, грошей, передбачених на 2027 рік, знову може не вистачити. Потреба збільшити оборонні витрати посеред року може повторитися.

Майже весь приріст оборонного бюджету піде не на нову зброю

На перший погляд, оборонний бюджет суттєво зростає. У 2027 році ресурс на безпеку й оборону має становити 4,885 трлн грн. Це на 517,9 млрд грн більше за план 2026 року зі змінами. Але структура приросту показує іншу картину.

На оплату праці з нарахуваннями заплановано 1,792 трлн грн. Це на 337,5 млрд грн більше. На озброєння та військову техніку передбачено 2,299 трлн грн. Це лише на 1,4 млрд грн більше, ніж у чинному плані на 2026 рік.

Мироненко пояснює, що додаткові 337,5 млрд грн можуть не стати ресурсом для помітного підвищення виплат військовим. Це можуть бути кошти, необхідні для підтримання вже наявного рівня забезпечення. Потреба у власних закупівлях зброї знову залежатиме від того, скільки техніки Україна отримає від партнерів. Тобто, навіть оборонні цифри бюджету побічно свідчать, що значна військова допомога з-за кордону триватиме.

Де взяти ще десятки мільярдів

Паращій вважає, що головним джерелом закриття потенційного розриву знову може стати пряма військова допомога партнерів на $20-40 млрд. Її безпосередньо не записують як бюджетне фінансування. Але тут виникає своєрідне замкнене коло. Власні витрати України на закупівлю зброї майже не зростають. Це відбувається саме тому, що бюджет фактично розраховує і на продовження зовнішньої військової підтримки.

Суттєво компенсувати нестачу простим урізанням цивільних витрат також не вийде. За оцінкою Паращія, це може дати лише $5-6 млрд.

"Україні та партнерам потрібно шукати новий мегапроєкт із фінансуванням", говорить Паращій. За масштабом він має бути зіставним із великими міжнародними механізмами. Наприклад, з кредитами G7, забезпеченими доходами від заморожених російських активів. Або з європейською програмою Ukraine Support Loan.

Внутрішній ринок теж, швидше за все, не врятує бюджет. Уряд планує залучити через облігації внутрішньої державної позики 544,4 млрд грн. Це приблизно на 125 млрд грн більше, ніж було передбачено на 2026 рік.

Проте Мироненко наголошує, що можливості банків, бізнесу та населення обмежені. Внутрішній державний борг коштує дорожче, ніж пільгове фінансування партнерів. Другий рік поспіль чисте внутрішнє залучення залишається низьким або від'ємним. Значні суми одночасно йдуть на погашення старих боргів. Гроші можуть з'явитися. Але вони ще мають надійти вчасно.

Навіть якщо домовитися про необхідні $52,6 млрд, цього недостатньо. Бюджету потрібні гроші не 31 грудня, а протягом усього року. Транші Міжнародного валютного фонду та макрофінансова допомога ЄС часто залежать від виконання Україною конкретних умов. Якщо потрібний закон не ухвалили вчасно, транш можуть перенести. А зарплати, пенсії та інші видатки чекати не можуть.

У такій ситуації виникає касовий розрив. Деякий час його можна покривати залишками на казначейських рахунках. Але цей ресурс обмежений, пояснює експертка. Це не просто теоретичний ризик. У липні 2026 року доходи загального фонду бюджету були на 102,4 млрд грн, або на 38,2%, нижчими за план. Це сталося головним чином через те, що у запланований термін не надійшли 89,7 млрд грн міжнародних грантів.

Паращій ставиться до таких тимчасових розривів спокійніше. Якщо уряд уже бачить на горизонті зрозуміле джерело грошей, із затримкою можна впоратися. Значно складніше, коли немає ні грошей, ні рішення, звідки вони мають з’явитися.

Ще 117 млрд грн залежать від податків, яких поки немає

Зовнішнє фінансування це лише половина історії. Аналітики Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління KSE Institute Тарас Маршалок і Дмитро Андрієнко підрахували, що 117,3 млрд грн, або 2,1% запланованих доходів бюджету, залежать від податкових змін. Їх ще потрібно ухвалити.

Найбільше, 58,7 млрд грн, уряд очікує отримати від підвищення стандартної ставки ПДВ. Ще 38,5 млрд грн має дати продовження 50-відсоткового податку на прибуток банків. 11,8 млрд грн принесуть зміни в оподаткуванні міжнародних посилок. 8,3 млрд грн дасть додаткове підвищення акцизів на пальне.

Експерти KSE кажуть, що включення таких доходів до проєкту бюджету можна вважати помірно прийнятним. Однак це робить прогноз менш обережним. Якщо закони почнуть діяти пізніше або Рада не підтримає частину змін, реальні надходження зменшаться.

Є ще один умовний ресурс. Це 64,9 млрд грн додаткових митних доходів у спеціальному фонді. Їх можна отримати лише у разі фактичного перевиконання плану митницею. Якщо перевиконання не буде, відповідних видатків також не буде.

Якщо податкові рішення не ухвалять, проблему потрібно буде вирішувати вже протягом року. Доведеться переносити частину видатків, додатково позичати, шукати нові джерела доходу або знову змінювати бюджетний закон.

А якщо економіка піде не так, як заплановано?

Уряд складає бюджет-2027 за сценарієм, за якого війна триває. Він враховує лише 1,3% реального зростання ВВП. Інфляція очікується близько 8%. Середній курс — 47,1 гривні за долар. Але бюджетні доходи залежать не стільки від самого показника ВВП, скільки від зарплат, споживання, імпорту, прибутків підприємств і курсу гривні.

За аналізом KSE Institute, імпорт і курс мають велике значення. Митні платежі повинні дати близько 1,17 трлн грн. Це більше ніж п’ята частина доходів бюджету. Найбільша невизначеність знову пов'язана з війною. Тривалі перебої з енергетикою, нові руйнування підприємств, слабший експорт або падіння зайнятості одразу вплинуть на кілька податків.

За оцінкою уряду, яку навели експерти KSE, негативний макроекономічний сценарій може зменшити податкові доходи загального фонду зведеного бюджету на 140-230 млрд грн. Центральна оцінка втрат становить 185,5 млрд грн. Тобто нинішні $32,6 млрд непідтвердженого міжнародного фінансування це вже видима проблема, але не обов'язково її остаточний розмір.

Якщо грошей не вистачить, що скоротять?

Простих варіантів немає. Уряд має найменше можливостей для змін у зарплатах, пенсіях, соціальних виплатах та інших захищених зобов'язаннях. Витрати на оборону також залишаться в пріоритеті.

Маневрувати можна, в першу чергу, витратами, які можна відкласти. Це окремі капітальні проєкти, програми розвитку, а також частина програм підтримки бізнесу і аграрного сектору, пояснюють у KSE Institute.

У цьому є певний парадокс бюджету-2027. Уряд хоче майже подвоїти підтримку економіки й бізнесу, до 96 млрд грн. Зокрема, планують збільшити фінансування програми кредитування «5-7-9%», «єОселі» та інших програм. Але якщо зовнішніх грошей стане менше, частину таких гнучких програм можуть перенести. Пенсії, зарплати або оборонні витрати скоріше за все не чіпатимуть.

Державний борг теж не розв'язує проблему безкінечно. До кінця 2027 року він може сягнути 110,4% ВВП. Мироненко не вважає цю цифру критичною, бо значна частина зовнішнього боргу була отримана на пільгових умовах. Більш важливо, що витрати на його обслуговування поступово зростають і дедалі більше конкурують з іншими витратами бюджету.

Тож головна інтрига бюджету 2027 року полягає не лише в тому, скільки Україна хоче витратити. Питання інше. Чи зможуть Україна та партнери в найближчі місяці перетворити десятки мільярдів, які наразі є лише в бюджетних розрахунках, на реальні джерела фінансування?

І якщо для цього справді потрібен ще один міжнародний механізм масштабу ERA чи Ukraine Support Loan, то $32,6 млрд — це не просто цифра в бюджетній таблиці. Це фактично рахунок, на який поки немає платника.

Економіка