На чому економлять українці під час війни – дослідження Інституту соціології НАН

23 вересня 2026 р. 19:05

23 вересня 2026 р. 19:05

Більша частина споживчих витрат українців під час повномасштабної війни зосередилася на задоволенні базових потреб, а можливості витрачати гроші на відпочинок, великі покупки та заощадження залишаються обмеженими. Про це розповідає доктор соціологічних наук Ліна Малиш.

Авторка порівняла дані кількох досліджень 2021–2026 років: моніторингів Інституту соціології НАН України, досліджень Deloitte Ukraine та Kantar. Йдеться не про одне опитування, а про кілька масивів даних із різними вибірками та методиками, тому окремі показники не можна механічно сприймати як безперервний ряд. Наприклад, моніторинг Інституту за 2021 рік охоплював доросле населення країни, тоді як вибірка 2024 року — дорослі українці, які мали смартфон.

Більша частина грошей йде на найнеобхідніше

Згідно з дослідженням Deloitte Ukraine за 2025 рік, 84% місячного бюджету опитаних припадало на товари та послуги першої необхідності — продукти харчування, обов’язкові платежі, охорону здоров’я та транспорт.

При цьому самі респонденти хотіли б, щоб базові витрати становили лише 46% бюджету. На дозвілля фактично припадало лише 1%, хоча в бажаній структурі бюджету опитані відводили йому 19%. На заощадження та інвестиції вони також хотіли б спрямовувати 19%.

Дослідження Deloitte проводилося з 28 листопада по 11 грудня 2025 року серед понад тисячі жителів України віком від 18 років, які користуються смартфонами. Застосовувалося онлайн-опитування за квотною вибіркою, тимчасово окуповані території не охоплювалися. Тому ці показники характеризують саме цю вибірку, а не буквально кожне українське домогосподарство.

У 2025 році збільшилися витрати насамперед на найнеобхідніші категорії. Про зростання витрат на продукти повідомили 38% опитаних, на ліки — 36%. Частка продуктів у структурі витрат, за даними, наведеними Інститутом соціології, зросла з 34% до 40%.

Під час перевірки першоджерела виявлено одну розбіжність із текстом Інституту соціології: у матеріалі ІС НАН України зазначено, що респонденти хотіли б витрачати на дозвілля 12% бюджету, тоді як безпосередньо Deloitte наводить показник 19%. У цьому матеріалі використовується цифра з первинного дослідження Deloitte.

Житло, відпочинок та додатковий заробіток стали проблемою

Моніторинг Інституту соціології показує, що у 2024 році 51,2% опитаних вважали, що їм вистачає необхідних продуктів, 59,1% — одягу, а 46,7% — меблів.

Ситуація з житлом помітно погіршилася. У 2021 році 51,9% учасників дослідження повідомляли, що не відчувають його нестачі, а в 2024 році — лише 39%. Автор пов’язує це зниження, зокрема, зі зруйнуванням житлового фонду під час війни. При цьому пряме порівняння цих двох хвиль слід проводити з урахуванням відмінностей у вибірці: дослідження 2024 року охоплювало дорослих користувачів смартфонів.

Ще сильніше обмежені можливості, що виходять за межі базового споживання. У 2024 році про брак можливостей для повноцінного дозвілля повідомили 55,3% , додаткового заробітку — 51,2% , здоров’я — 47,4%.

Особливо помітно погіршилися можливості для відпустки. У 2021 році їх не вистачало 48,1% опитаних, у 2024 році — вже 70,9%.

Дослідниця робить висновок, що наявних ресурсів у значної частини населення насамперед вистачає на забезпечення базового повсякденного життя, тоді як відпочинок, відновлення та формування фінансової подушки виявляються значно менш доступними.

Економія перетворилася на постійну стратегію

Споживча поведінка при цьому змінюється не лише через пряму відмову від покупок.

Дослідження Kantar за 2025 рік показало, що 74% опитаних уже відмовилися від покупок, які роком раніше були для них звичними . Споживачі частіше чекають на знижки, обирають акції та намагаються зберегти звичну якість, а не просто купувати найдешевший товар. Kantar також повідомляв, що 68% учасників дослідження сприймали економію як відповідальне ставлення до грошей.

Дані самого Інституту соціології показують одночасно дві протилежні групи. У 2025–2026 роках від 18,8% до 22,6% респондентів доводилося економити одразу на всіх чотирьох досліджуваних категоріях — продуктах, комунальних платежах, недорогій електротехніці, меблях та великій побутовій техніці. Водночас 23,8–25,4 % заявляли, що не мають потреби в економії на цих категоріях.

Між цими полюсами знаходиться велика група людей, які економлять вибірково. Дослідження виявляє й, на перший погляд, парадоксальні стратегії: деякі респонденти можуть дозволити собі дорожчі товари, але при цьому скорочують витрати на дешевші категорії або комунальні платежі. Це означає, що споживча поведінка визначається не лише абсолютним рівнем доходу, а й тим, які витрати сім’я вважає пріоритетними.

Чому це важливо

Висока частка обов’язкових витрат скорочує простір для заощаджень, відпочинку та великих покупок. У таких умовах домогосподарство стає вразливішим перед несподіваними витратами або втратою доходу.

Водночас дослідження фіксують адаптацію: українці планують покупки, чекають на акції, змінюють магазини та торгові марки, шукають баланс між ціною та якістю. Ліна Малиш розглядає таку гнучкість як один із ресурсів стійкості населення в умовах війни. Це є інтерпретацією дослідниці, а не окремим вимірюваним показником.

Джерело

Інститут соціології НАН України — «Споживча активність у воєнний час: купити не можна, заощадити можна»

Deloitte Ukraine — дослідження споживчих настроїв українців у 2025 році

Kantar Ukraine — «Економія в Україні 2025: як фінансова обережність стала щоденною стратегією»

Економіка