Швейцарія виділить Україні 3 млн франків на зберігання зерна

23 вересня 2026 р. 22:32

23 вересня 2026 р. 22:32

Швейцарія виділить 3 млн швейцарських франків на тимчасове зберігання українського зерна в межах проєкту ФАО. Ще 6 млн франків планують спрямувати на розвиток органічного сектору протягом наступних трьох років. Про це повідомили у Міністерстві аграрної політики та продовольства України.

Швейцарія посилює підтримку українського аграрного сектору в межах проєкту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН. Ці питання обговорили міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький і його заступник Денис Башлик під час зустрічі з делегатом Федеральної ради Швейцарії з питань України, послом Жаком Гербером.

Однією з головних тем переговорів стала аграрна логістика. Через обмежені можливості морського експорту під ризиком залишається до 30 млн тонн аграрної продукції. За таких умов Україні необхідно нарощувати можливості для тимчасового зберігання врожаю до відновлення стабільної роботи експортних маршрутів.

"Сьогодні важливо не втратити вже вирощений урожай і забезпечити агровиробникам можливість продовжувати працювати. Водночас маємо розвивати напрями, які дають більшу додану вартість – органічне виробництво, молочний і м’ясний сектори, переробку. За обмежених можливостей експорту це дозволяє отримувати більшу виручку за менших фізичних обсягів продукції та підвищує стійкість агросектору", — зазначив Тарас Висоцький.

Проєкт ФАО передбачає не лише підтримку тимчасового зберігання зерна. Він також включає ваучерну допомогу малим фермерам для підготовки до наступного виробничого сезону. Такий механізм розрахований передусім на невеликі господарства, для яких використання зернових рукавів через обсяги виробництва не є практичним рішенням. Для адресного розподілу допомоги українська сторона запропонувала координувати її через Державний аграрний реєстр (ДАР). Це має дати змогу врахувати фактичні потреби господарств, уникнути дублювання та направляти ресурси виробникам, які їх потребують. Через ДАР уже сформовано потребу агровиробників у зернових рукавах.

"Поряд із оперативними рішеннями сторони обговорили довгострокові напрями співпраці. Один із них – розвиток органічного виробництва та інших секторів із високою доданою вартістю. Для України це також важлива складова євроінтеграції, зокрема адаптації до вимог ЄС щодо якості та безпечності продукції, добробуту тварин і посилення спроможності системи державного контролю", — наголосили у Міністерстві.

Окремо швейцарська сторона представила програму підтримки українського бізнесу загальним обсягом 30 млн швейцарських франків. Вона охоплюватиме, зокрема, агробізнес, харчову та деревообробну промисловість. У межах програми передбачені гранти для органів влади, бізнес-асоціацій, а також малих і середніх підприємств. Її запуск запланований на початок листопада.

"Ще одним можливим напрямом співпраці може стати розвиток інфраструктури для безпечної утилізації побічних продуктів тваринного походження. Українська сторона запропонувала розглянути реалізацію пілотного проєкту, який сприятиме виконанню європейських ветеринарних та екологічних вимог і водночас розширить доступ малих виробників до відповідної інфраструктури", — розповіли у Міністерстві.

Нагадаємо, що проблеми з експортною логістикою вже призвели до двотижневих черг українських суден біля Сулінського каналу. Румунія вирішила оформлювати судна, які прямують до дунайських портів, ще у Чорному морі, а не безпосередньо всередині каналу. Більшість українських вантажів, включно із зерном, перенаправили через три порти на Дунаї після фактичного блокування чорноморських портів російськими атаками.

Окрім того, Україна розглядає порти Балтійського моря як ще один маршрут для експорту зерна в умовах проблем із чорноморською логістикою. Балтійські порти потенційно можуть забезпечити вивезення до 20 млн тонн українського зерна. Водночас такий маршрут збільшить витрати приблизно на 100 доларів за тонну, а для їх компенсації Україні знадобиться до 2 млрд доларів міжнародної підтримки.

Економіка