Майже кожен п’ятий зареєстрований в Україні лобіст припинив діяльність

24 вересня 2026 р. 10:34

24 вересня 2026 р. 10:34

За даними Національного агентства з питань запобігання корупції, станом на вересень 2026 року 207 лобістів потрапили до Реєстру прозорості за перший рік його роботи . Понад половина з них — люди, а не компанії. Втім майже кожен п’ятий суб’єкт лобіювання від усіх зареєстрованих за рік вже припинив або зупинив діяльність. Активними залишаються 168 учасників.

Про це повідомляє Dilo з посиланням на дані "Опендатабот".

Майже кожен п’ятий уже "вийшов із чату"

Аналітики зауважують, що 207 суб’єктів лобіювання потрапили до Реєстру прозорості за рік його існування. 52% із них — люди (107 лобістів), ще 97, або 47%, — компанії. Також у Реєстрі є 3 іноземні представництва: два зі США та одне з Польщі.

В "Опендатабот" повідомляють, що 39 зареєстрованих лобістів вже не працює: 33 суб’єкти припинили діяльність та повністю скасували статус лобіста, ще 6 — зупинили та можуть її поновити згодом. Загалом 168 лобістів залишаються активними у Реєстрі. Найбільше серед них компаній — 89, або 53%. Ще 76, або 45%, — люди та 3 (2%) — іноземні представництва.

Хто у топі за доходами

За даними аналітиків, очолює топ-10 найбільших за доходом компаній-лобістів "Арселорміттал Кривий Ріг": 32,8 млрд грн доходу за перше півріччя 2026-го. На другому місці компанія "Вигідна Покупка" (мережа магазинів "Аврора") — 28,3 млрд грн. Замикає трійку найбільших за доходом лобістів тютюнова компанія "Джей Ті Інтернешнл Компані Україна" з доходом 23,6 млрд грн за перше півріччя 2026 року.

В "Опендатабот" зазначають, що раз на пів року лобісти мають звітувати про свою діяльність — відповідно, за рік роботи реєстру відбулось 2 звітні кампанії. Загалом 308 звітів було подано за цей час: 131 за друге півріччя 2025 року та 177 — цьогоріч.

132 лобісти мали відзвітувати за друге півріччя 2025 року: 121 — зробили це вчасно, і ще 10 подали звіти із запізненням.

Лише один лобіст так і не подав звіт. Наразі його діяльність припинена та він має сплатити штраф.

За результатами першої звітної кампанії НАЗК направило до суду 7 матеріалів про адміністративні правопорушення. Протоколи склали щодо 5 людей та керівників двох компаній.

У другій звітній кампанії повідомити про свою діяльність за перше півріччя 2026 року мали вже 185 лобістів. Вчасно відзвітували 153 з них, ще 24 лобісти подали звіти із запізненням. Таким чином, загалом звіти за перше півріччя вже подали 177 із 185 лобістів.

За результатами другої звітної кампанії НАЗК виявило 32 випадки порушення закону. Наразі агентство склало 25 протоколів за неподання або несвоєчасне подання звітів про лобіювання. 17 матеріалів вже передано до суду, ще 8 готуються до передачі.

Щодо ще 7 учасників Реєстру лобістів НАЗК продовжує збирати докази можливого адміністративного правопорушення.

Нагадаємо, після запуску 1 вересня 2025 року Закону про лобіювання та Реєстру прозорості Україна отримала першу можливість побачити, хто і як намагається впливати на державні рішення. Перші лобісти вже прозвітували про свою діяльність торік. Наразі лобісти вносять у свої звіти будь-яку пряму чи опосередковану комунікацію з посадовцями у питаннях, пов’язаних з предметом лобіювання. Тобто такі записи можуть стосуватись як прямих зустрічей, так й запрошення на конференції чи інші публічні заходи.

Зауважимо, більшість компаній в Україні не зареєстровані в Реєстрі прозорості НАЗК як суб’єкти лобіювання , а 88% бізнесу потребують додаткових роз’яснень щодо закону про лобіювання.

Про закон

23 лютого 2024 року Верховна Рада України ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт про доброчесне лобіювання.

У березні 2024 року президент Володимир Зеленський підписав закон про лобізм в Україні , що мав би врегулювати діяльність лобістів та зробити її прозорішою. Проте на практиці цей законопроєкт поки що не запрацював.

1 вересня 2025 року він набув чинності. Відтепер будь-яка діяльність, що підпадає під визначення "лобіювання", можлива лише за попередньої реєстрації в Реєстрі прозорості Національного агентства з питань запобігання корупції.

Новий закон передбачає низку змін для бізнесу , зокрема :

• обов’язкову реєстрацію лобістської діяльності,
• встановлення правил взаємодії з органами влади,
• вимоги щодо подання регулярних звітів,
• запровадження санкцій у випадку порушення норм.

Для бізнесу це означає необхідність перегляду підходів до комунікації з державними органами та посилення внутрішнього контролю лобістської діяльності.

Що таке лобізм

Лобізм — це цілеспрямований, легальний (або нелегальний) вплив на органи державної влади та їх посадових осіб з метою домогтися прийняття певних рішень в інтересах конкретних осіб, організацій чи груп. Ця діяльність передбачає вплив на розробку та прийняття законів, політичних, регуляторних або адміністративних рішень шляхом комунікації та переконання.

Термін походить від англійського "lobby" (кулуари), де в XIX столітті в Британії та США люди чекали в коридорах парламентів, щоб переконати політиків підтримати їхні ідеї.

Економіка