Держава відкладає фінансування грантів для бізнесу: чи є сенс подавати заявку і де зараз шукати гроші

24 вересня 2026 р. 11:43

24 вересня 2026 р. 11:43

Фінансування частини державних грантів для бізнесу перенесли на пізніший термін через напружену ситуацію з держбюджетом. Водночас про закриття самих грантових програм не йдеться, держава продовжує приймати заявки. Для підприємця різниця між “грант скасували” і “гроші дадуть пізніше” має велике значення. Але якщо під уже погоджене фінансування замовили обладнання, орендували приміщення або запланували запуск виробництва, навіть кілька місяців затримки можуть повністю змінити економіку всього проєкту. Dilo розбиралося, що робити підприємцю, якщо фінансування потрібне вже зараз.

Чому строки почали переносити

Тут немає жодної змови чи рішення припинити підтримку бізнесу. Причина простіша. У бюджеті менше грошей, ніж планували. Дивіться на цифри. За січень і серпень 2026 року загальний фонд держбюджету без урахування грантів отримав 1,7 трлн грн доходів. Це на 33 млрд грн менше, ніж за планом. Одночасно виникли затримки з частиною міжнародного фінансування.

На цьому тлі Мінфін змінив розпис бюджету та переніс частину видатків, запланованих на вересень і листопад, на кінець року. Лише з вересня приблизно 39 млрд грн капітальних видатків перенесли на грудень. Серед інших платежів, за словами Роксолани Підласої (голови бюджетного комітету Ради), відтермінували й фінансування грантів для бізнесу.

Наразі немає жодних відкритих даних щодо недоотримання грантів. Ми не знаємо, скільки підприємців чекають на гроші, якої саме суми та яких програм стосується ця затримка. На це звертає увагу підприємиця Любов Трибун . Вона розповіла, що у професійному середовищі обговорюють випадки, коли грант уже схвалений, але гроші надходять пізніше, ніж планував бізнес. Проте зведеної статистики, яка показувала б масштаб проблеми по всій Україні, просто немає. Тому зараз ще рано говорити про системну зупинку грантового фінансування. Але для окремого підприємця навіть тимчасова затримка з виплатами від держави може стати реальною проблемою.

Грантові програми не зупинилися

І тут починається парадокс. Проблеми з виплатами з'явилися саме в той момент, коли держава розширила одну з головних програм підтримки малого бізнесу. 9 вересня почала працювати “Власна справа 2.0” . Підприємець може отримати до 500 тисяч грн на відкриття бізнесу. На розвиток уже працюючої компанії можна отримати до 2,5 млн грн. Заявки подають через “Дію”. За попередні чотири роки через "Власну справу" понад 42 тисячі українців отримали майже 12 млрд грн . Тобто програма реально існує, працює і вже допомогла десяткам тисяч людей.

Окрема програма для переробної промисловості також продовжує діяти. У 2026 році підприємство може отримати до 8 млн грн на створення або розвиток виробництва. На відновлення потужностей, пошкоджених обстрілами, можна отримати до 16 млн грн. Зазвичай такий грант вимагає співфінансування з боку бізнесу.

І навіть після появи інформації про затримки з бюджетом програми офіційно не зупинилися. Але ось що важливо зрозуміти: приймання заявки, погодження гранту і фактичне перерахування бюджетних коштів це три різні речі. Бізнес може пройти відбір, але строки отримання коштів залежать від того, чи є ресурс у бюджеті прямо зараз.

У Спілці українських підприємців поки не отримували звернень від своїх учасників щодо вже схвалених грантів, за якими надходження коштів затримують. Водночас підприємці звертаються до СУП із проханням допомогти знайти доступне фінансування та розібратися в програмах підтримки.

Чи варто зараз взагалі подаватися на грант

Коротка відповідь експертів: так, варто подаватися навіть у цій ситуації. “Грант залишається одним із небагатьох інструментів, які дозволяють підприємцю запустити або розширити бізнес без повернення основної суми фінансування”, говорить Любов Трибун. І з цим важко сперечатися.

Але є одне “але”. Трибун радить більше не сприймати погоджений грант як гроші, які точно з’являться на рахунку у певну дату. У бізнес-план варто закласти запас часу, можливе подорожчання обладнання або матеріалів і план на випадок затримок. Тобто варто планувати так, ніби гроші надійдуть із запізненням.

СУП має подібну думку. Відмовлятися від державних програм немає сенсу. Однак не варто розраховувати лише на одне джерело коштів. Особливо це важливо для проєктів, де грант покриває значну частину витрат на запуск. Уявіть, обладнання коштує кілька мільйонів гривень. Постачальник не погодиться тримати стару ціну довго. Якщо бюджет затримується, виникає нова фінансова діра. Підприємець змушений закривати її сам, з власних грошей або за допомогою кредиту.

Що робити, якщо грант уже погодили, але грошей немає

Перше й найголовніше: не починайте брати на себе зобов’язання, якщо орієнтуєтеся лише на очікувану дату виплати. Не підписуйте договори. Не замовляйте обладнання. Трибун радить отримати письмове уточнення щодо статусу фінансування. Підтримуйте зв’язок з установою, що адмініструє програму. Попередьте постачальників про можливе перенесення строків. Не мовчіть, а говоріть.

Якщо закупівлю можна розбити на кілька етапів, розбийте її на ці етапи. Це може бути безпечніше. Не потрібно одразу фінансувати весь проєкт дорогим кредитом. Також можна спробувати домовитися з постачальником про фіксацію ціни.

“Насамперед не будуйте запуск бізнесу лише на очікуваних грантових коштах”, радить Трибун. Вона додає, що брати дорогий кредит лише для того, щоб покрити невизначеність щодо строків гранту, теж може бути помилкою. Не міняйте одну проблему на іншу, ще дорожчу.

Де шукати гроші, якщо чекати немає можливості

Найочевидніша альтернатива державному гранту це кредит. Але тут важливо не плутати ці два різні інструменти. До прикладу, програма «Доступні кредити 5, 7, 9%» не є грантом. Бізнес отримує позику, яку потрібно повернути. Держава компенсує частину процентної ставки. Такий варіант може підійти підприємству з прогнозованим грошовим потоком, але безповоротне грантове фінансування він не замінить. Це різні речі. Плутати їх не варто.

Є й інші способи не чекати на бюджетні кошти. Це лізинг обладнання, факторинг для компаній із відстрочкою платежів від клієнтів, залучення партнера або інвестора, місцеві програми підтримки, передпродаж продукту чи поступове реінвестування прибутку. Саме ці варіанти Трибун називає альтернативою державним грантам.

Окремий ринок це міжнародні та донорські гранти. Тут немає єдиної програми, доступної будь-якому українському підприємцю. Конкурси відкривають для конкретних галузей, регіонів чи типів компаній. Треба шукати, стежити за новинами, подавати заявки на окремі програми.

Для технологічного бізнесу є більше можливостей. Український фонд стартапів працює з проєктами на ранніх стадіях. Для оборонних технологій діють грантові програми Brave1. На середину вересня ця платформа вже повідомляла про понад 1000 виданих грантів на загальну суму 6,2 млрд грн. Це вже велика сума. Втім, для звичайної кав’ярні, невеликого виробництва чи торговельної компанії такі програми не підходять. Тому підприємець змушений збирати фінансування з кількох джерел.

У СУП кажуть, що зараз саме так усе частіше працюють із бізнесом. Поряд із грантами підприємці шукають кредитні програми, міжнародних донорів, фінансових партнерів та інвесторів. За дев’ять місяців 2026 року центр міжнародного співробітництва Спілки підготував дев’ять грантових дайджестів для українського офісу. Ще три зробили для європейського.

Які є недержавні грантові програми

Станом на 24 вересня 2026 року, наприклад, відкриті такі програми:

• BLOOM від Mercy Corps: 17–30 тисяч доларів для малого та середнього бізнесу в низці областей України. Кошти можна спрямувати переважно на обладнання та інші основні засоби.
• “ДОВІРА” : до 216 тис грн для ветеранського бізнесу.
• REMARKET від Caritas та партнерів: до 237 тис грн для підприємств у п'яти областях, зокрема у сферах швейного виробництва та пекарства.
• «Партнерство за сильну Україну» : допомога до 20 тис фунтів стерлінгів для підприємств, інфраструктура яких постраждала через бойові дії. Програма працює у визначених прифронтових і прикордонних громадах.
• EIC Accelerator від Європейської інноваційної ради — для стартапів і малого та середнього бізнесу з технологічними інноваціями, здатними масштабуватися на міжнародному рівні. Грантова складова до 2,5 млн євро.

Замість висновку

Давайте підсумуємо. Нинішня ситуація не означає, що державна грантова підтримка бізнесу припинилася. Навпаки, у вересні держава запустила розширену "Власну справу". Вона продовжує приймати заявки та погоджувати нові гранти. Система працює. Але бюджетна ситуація показала слабке місце цієї моделі. Між рішенням про надання гранту і моментом, коли підприємець зможе реально витратити ці гроші, може виникнути пауза. Ця пауза ніким не гарантована, не зафіксована в договорі й може тривати довго. Для бізнесу практичний висновок доволі простий: подаватися на державні програми все ще має сенс. Але будувати запуск, закупівлю обладнання або розширення компанії так, ніби грант гарантовано надійде в певний день, тепер стало ризикованішим.

Економіка