Як видавництва заробляють на книгах і хто отримує гроші

25 вересня 2026 р. 19:21

25 вересня 2026 р. 19:21

Читач книжок, як споживач товару (якщо говорити мовою ринку) бачить умовну книжку за 300–400 гривень виглядає для покупця простим товаром. Тобто знайшов на ринку, заплатив, і отримав отримав. Але мало хто задумується про те, що за цією ціною ховається ціла економічна конструкція, у якій задіяні автор, видавець, друкарня, дистрибутор і книгарня. І кожен з них забирає свою частку ще до того, як гроші взагалі дійдуть до видавництва.

Команда Dilo розібралася, з чого насправді складається дохід видавництва, скільки з ціни книги дістається автору, а скільки — друкарні, книгарні та дистрибуції. І чому дедалі більше видавців обирають будувати власну роздрібну мережу.

• Чи правда, що видавничий бізнес — це гроші, заморожені на місяці?
• Власні книгарні як спосіб залишити гроші в компанії
• Передзамовлення та краудпаблішинг або гроші наперед
• Колаборації з бізнесом і жанрові ставки
• Хто заробляє на самих книгах?

Чи правда, що видавничий бізнес — це гроші, заморожені на місяці?

Видавничий бізнес влаштований так, що інвестиції в книжку роблять задовго до того, як вона потрапляє на полицю. Спершу видавець купує права, оплачує переклад, верстку та друк, і цей етап може тривати від кількох місяців до пів року.

Відтоді, як наклад опиниться в книгарнях, минає ще від кількох місяців до року, поки гроші повернуться. Тобто так, можна сказати, що видавництво — це бізнес заморожених коштів. Причому кешфлоу тут залежить не лише від популярності конкретного тайтла, а й від того, наскільки швидко та на яких умовах книжка продається через різні канали.

Видавці все більше шукають альтернативні канали продажів, і в основному це через умови роботи з великими мережами книгарень. Такі мережі можуть вимагати від видавництв знижки на рівні 30–45% від роздрібної ціни, а виплати за продані книги зазвичай надходять на рахунок видавництва лише після того, як розпродано весь наклад.

Це означає, що частина грошей, закладених у ціну книжки, роками осідає в товарних залишках, поки видавець чекає на розрахунок.

Тобто умовний ланцюжок розподілу коштів із ціни книги виглядає так:

• мережа книгарень утримує 30–45% як торговельну націнку, розраховуючись з видавцем лише після реалізації тиражу;
• видавництво покриває з решти суми друк, редактуру, верстку, маркетинг та власний прибуток;
• автор отримує роялті з гуртової ціни книжки, яка зазвичай становить близько 0,55 від роздрібної; ставка авторської винагороди в середньому коливається на рівні 6,5–9% залежно від жанру та цільової аудиторії.

Тому навіть популярні автори з накладами в десятки тисяч примірників можуть отримувати відносно скромні суми роялті. А левова частка ціни книги розподіляється між посередниками ще до того, як гроші доходять до письменника.

Власні книгарні як спосіб залишити гроші в компанії

Щоб не ділитися маржею з великими мережами, дедалі більше видавництв відкривають власну роздрібну мережу. Перша така мережа — «КСД», запрацювала ще у 2006 році і нині налічує 61 книгарню, поступаючись за кількістю точок лише незалежній мережі «Книгарня Є» (72 точки станом на кінець 2024 року). Слідом за КСД власні мережі розвинули й інші видавці.

Має 12 книгарень у Львові, Дніпрі, Києві, Одесі та Івано-Франківську; продажі через власні канали (книгарні та сайт) дають до 40% місячного обороту компанії, причому офлайн-книгарні продають утричі більше книжок, ніж сайт;

Налічує 10 власних точок продажу, з яких три працюють у форматі книгарні-кав'ярні; за оцінкою директорки видавництва Юлії Орлової, інвестиції в книгарню окуповуються приблизно за два роки, а супутні продажі (кава, чай, вино) можуть приносити до 30% прибутку точки;

Наразі три фірмові магазини в Києві, з планами подальшого розширення.

Але за оцінками ритейлерів та видавців, книгарень в Україні досі не вистачає, тож цей напрям заробітку, за їхніми прогнозами, продовжуватиме зростати.

Передзамовлення та краудпаблішинг або гроші наперед

Є ще один спосіб стабілізувати грошовий потік, наприклад продавати книжки за передзамовленням ще до виходу друком, пропонуючи читачам знижку в 10–20%. Це дозволяє видавництву отримати частину коштів наперед і водночас заощадити на комісіях великим мережам книгарень, продаючи наклад напряму через власні канали.

Більш радикальну модель монетизації обрало видавництво Komubook , яке працює за принципом краудпаблішингу. Так, спершу воно розраховує вартість видання конкретного тайтла, після чого читачі самі фінансують книги, які їм цікаві.

Далі, якщо потрібний бюджет збирається протягом трьох місяців — книжка виходить, і кожен, хто вклався, отримує примірник; якщо ні — гроші повертаються. Це навряд чи приносить надприбутки, зате практично можна зняти ризик «мертвих накладів» (непроданих книжок), які вимагають додаткових витрат на зберігання чи маркетинг, а також дозволяє видавати нішеву літературу, яка не окупилася б у звичайному форматі.

Колаборації з бізнесом і жанрові ставки

Дохід видавництва формують не лише продажі окремих читачів. Видавництво «Лабораторія», наприклад, розвиває напрям корпоративних колаборацій. Бізнес частково фінансує видання книги , а натомість отримує частину накладу для корпоративної бібліотеки та своє лого на обкладинці.

За два роки таких співпраць, з компаніями на кшталт ДТЕК, Genesis, Eva та «Нової Пошти», видавництво випустило близько десятка нових тайтлів. Причому, окремі з них, як-от «Нові стоїки», видані за підтримки CEO Club, стали бестселерами й досі тримаються в топі продажів.

Свою роль у прибутках видавництв відіграє і правильний вибір жанру. Якщо у 2021 році в рейтингу книжок із найбільшими накладами не було жодного тайтла у жанрі фентезі, то у 2024-му їх уже 18. Доречі, це п'ятий за популярністю жанр серед українських читачів, за даними дослідження Укрінформу. Можна подивитися на видавництво Bookchef : у 2024 році загальний тираж його 10 топових бестселерів перевищив 350 тисяч примірників, і понад 70% із них припадає саме на серійне фентезі.

Хто заробляє на самих книгах?

Кінцевою ланкою в цьому ланцюжку залишається автор, чий дохід прямо залежить від тиражів і роздрібної ціни книги, а не від зарплатних вакансій ринку праці. Так, «письменник» як найманий фах в Україні оцінюють приблизно у 47 500 грн на місяць.

Але ця цифра не має нічого спільного з реальними доходами авторів власних книжок. Бо там, де закінчується статистика зарплат, починається зовсім інша економіка. Особливо наочно її демонструє топ-10 українських письменників, які за підрахунками Forbes, заробили щонайменше 17,3 млн грн роялті за 2023–2024 роки, продавши близько 904 тисяч примірників.

А от загальна картина демонструє, що видавничий бізнес — це складна система розподілу грошей між кількома учасниками, де кожен намагається скоротити частку посередників на своєму етапі.

Тобто, мережі книгарень утримують значну торговельну націнку, видавництва відкривають власні точки продажу та шукають альтернативні джерела фінансування. А автори отримують свою частку лише тоді, коли книжка справді знаходить масового читача.

Економіка