Що станеться з банківським депозитом після смерті власника: роз’яснення Верховного суду

27 вересня 2026 р. 17:36

27 вересня 2026 р. 17:36

Українцям не обов’язково чекати відкриття спадщини, щоб визначити долю грошей на банківському депозиті. Верховний Суд визнав, що право вимагати від банку повернення вкладу є самостійним майновим правом, а отже, його можна передати іншій особі, зокрема за договором дарування.

Йдеться про важливу юридичну відмінність. Коли людина розміщує гроші на депозиті, вона більше не розпоряджається конкретними купюрами, які знаходяться в банку. Між вкладником і фінансовою установою виникають договірні відносини: банк зобов’язаний повернути вклад і виплатити передбачені договором відсотки, — зазначили у ВС.

Саме право вимагати від банку ці гроші та виплати Верховний Суд визнав майновим правом, яке може бути об’єктом цивільного обороту. Тому його можна подарувати іншій особі.

Висновок суду з’явився під час розгляду справи № 359/523/23. Історія почалася з депозиту на 300 тис. грн .

Батько жінки розмістив гроші в «УкрСиббанку». 24 серпня 2022 року він уклав із дочкою нотаріально засвідчений договір дарування, у якому вказав, що передає їй 300 тис. грн із нарахованими відсотками, що знаходяться на депозитному рахунку. Однак уже через п’ять днів чоловік помер. Після його смерті дочка звернулася до банку, розраховуючи отримати кошти або переоформити депозит на себе. Банк відмовив. Його позиція полягала в тому, що гроші фактично не були передані дочці за життя батька, тому депозит мав увійти до складу спадщини.

Суди першої та апеляційної інстанцій спочатку підтримали позицію банку. Але Верховний Суд підійшов до питання інакше.

Об’єднана палата Касаційного цивільного суду підкреслила: при розміщенні грошей на депозиті у вкладника виникає не право власності на конкретні гроші, а право вимоги до банку . Це право включає можливість вимагати повернення суми вкладу, а також передбачених договором відсотків та інших виплат.

Тому в ситуації з депозитом може йтися не про фізичну передачу грошей від однієї особи іншій. Дарувальник може передати саме майнове право вимоги до банку .

Саме це право, за висновком Верховного Суду, є самостійним об’єктом цивільних прав і може бути предметом договору дарування.

Уявімо, що у людини є депозит на 300 тис. грн, але вона хоче, щоб право на ці гроші за певних обставин перейшло не до спадкоємців, а до конкретної особи. Замість зняття грошей з рахунку вона може передати іншій особі право вимоги за депозитним договором . При цьому банк продовжує зберігати кошти на своєму рахунку. Змінюється не місцезнаходження грошей, а особа, яка має право вимагати їх повернення від банку .

Саме в цьому полягає ключовий зміст нового правового висновку Верховного Суду.

Верховний Суд при цьому не постановив просто видати дочці 300 тис. грн . Суд скасував попередні рішення та направив справу на новий розгляд. Тепер суд першої інстанції повинен встановити конкретні обставини угоди та з’ясувати, що саме сторони передали за договором дарування та які правові наслідки він спричинив.

Тобто рішення Верховного Суду встановлює важливий правовий принцип, але не означає, що будь-який договір дарування грошей, які перебувають на депозиті, автоматично надає іншій особі право отримати вклад .

Особливе значення має зміст самого договору. Якщо йдеться саме про дарування майнового права вимоги до банку, такий механізм у принципі допускається цивільним законодавством.

Якщо власник депозиту за життя не передав право на вклад іншій особі, після його смерті депозит може увійти до складу спадщини. Тоді гроші отримують спадкоємці в порядку, встановленому законодавством.

Дарування права на депозит працює інакше: людина ще за життя визначає одержувача цього майнового права.

При цьому Верховний Суд окремо зазначив, що законодавство розрізняє дарування звичайних грошей і дарування права на вклад. Якщо гроші вже знаходяться на банківському рахунку, предметом угоди може бути саме право вимоги до банку , а не самі гроші як фізична річ.

Економіка