Блокування портів та атаки на логістику: як це впливатиме на економіку і життя українців

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Блокування портів та атаки на логістику: як це впливатиме на економіку і життя українців

28 вересня 2026 р. 09:55

28 вересня 2026 р. 09:55

Постійні атаки російських ракет та дронів по логістиці портів великої Одеси та дунайських портів, залізницям, хабам, великим торгівельним складам чинять руйнівний вплив на економіку країни.

Finance.ua розбирався, яким чином зростатиме вартість перевезень? Ми також проаналізували потенційні наслідки для експортерів, зростання цін на кінцеву продукцію для споживачів та дефіцит (продукти, ліки, побутова хімія) тощо.

Агроекспорт: чи є шляхи подолання кризи?

У першу чергу страждає АПК, який забезпечує понад 50% усього експортного валютного виторгу країни. Порти Великої Одеси обробляли до 90% морського експорту зерна. Внаслідок атак обсяги експорту через ці порти катастрофічно знижуються — в моменти особливих загострень до 95 %. Бізнес частково перенаправляє потоки на дунайські порти та сухопутні європейські кордони, проте там вартість логістики зростає утричі.

Так, доставлення зерна до портів Балтійського чи Адріатичного морів коштує 100 доларів за тонну, а за світової ціни на зерно 200−240 доларів за тонну, вона з’їдає половину вартості товару (див. табл. 1).

Звісно це знищує прибутки фермерів та великих аграрних господарств. Чимало з них працюють у збитки собі. Фахівці підрахували, що тримісячний зрив морського експорту означає недоотримання державою та бізнесом 1,9−2,8 млрд доларів валютного виторгу. Як бути, як покращити цей стан з вивозом АПК продукції?

Обсяги експорту через удари суттєво скорочуються

Керівник аналітичного відділу УКАБ Максим Гопка вважає, що треба негайно інвестувати у сухі порти, термінали на західному кордоні, пункти перевантаження між коліями, дунайські потужності та елеватори. Він переконаний, що також необхідно страхувати ризики перевезень за участі держави та міжнародних фінансових інституцій.

До речі, страхувати важливо також і житло. На Finance.ua існує можливість застрахувати його від наслідків воєнних дій. Замовляйте страхування житла онлайн.

«Треба створити єдину координацію та підтримку: оптимізація руху вагонів „Укрзалізниці“ без накопичення заторів, прозорі залізничні тарифи та стимулювання внутрішньої переробки агросировини», — додає він.

Табл. 1. Вплив факторів блокади портів та руйнування залізничної інфраструктури на життєдіяльність окремих секторів економіки

Галузь / сектор	Ключові цифри, обсяги та частки	Фінансові втрати та економічні наслідки	Вартість логістики та терміни (до і після змін / за умов кризи)
Агроекспорт	Понад 50 % загального експорту країни; до кризи близько 90 % зернового експорту здійснювалося через глибоководні морські порти; у періоди загострення залізничне підвезення до чорноморських портів скорочувалося на 95 %.	1,9–2,8 млрд дол. — обсяг недоотриманої/відкладеної експортної виручки за три місяці блокування; 25–170 млн дол. на добу — оцінка економічних втрат у сценарії повної блокади портів.	Доставка сушею до портів Балтійського та Адріатичного морів — близько 100 дол./т; логістичні витрати можуть становити до 50 % ринкової ціни пшениці (200–240 дол./т), істотно зменшуючи або нівелюючи прибутковість.
Ринок пального	Імпорт — близько 600 тис.–1 млн т нафтопродуктів щомісяця із західного напрямку; за наведеними даними, 54 % пального транспортується залізницею, решта — автомобільним транспортом.	Кожна додаткова тонна імпорту через затори та об'їзні маршрути може дорожчати на 20–30 дол.; додаткове навантаження на роздрібні ціни — +1,5–2,5 грн/л.	Переорієнтація із залізничного на автомобільний транспорт може збільшувати вартість доставки пального на 30–50 % через вищу вартість автомобільних перевезень.
Виробництво та важка промисловість (ГМК)	Історично — одне з ключових джерел валютних надходжень країни; поточне завантаження металургійних підприємств — близько 30–40 % потенційної потужності.	Втрати державного бюджету оцінюються в сотні мільйонів гривень щомісяця через скорочення податкових надходжень від ГМК.	Вартість доставки металопродукції сушею до портів ЄС зросла на 200–300 %; очікування/черги вагонів на кордонах — 15–20 діб.
Імпорт товарів та компонентів	До повномасштабної війни близько 70 % промислового імпорту та контейнерних вантажів надходило через Чорне море.	Заморожування обігових коштів бізнесу зросло приблизно на 30 %; подорожчання імпортних товарів — 15–25 %.	Вартість контейнера з Азії в обхід через порти ЄС: із 3 500 дол. до 6 000–7 500 дол.; термін доставки — із 30–35 до 50–65 днів.
Роздрібна торгівля (ритейл)	Частка українських товарів у продовольчому ритейлі — 80–85 %; частка імпортних промислових товарів (одяг, електроніка тощо) — понад 90 %.	Витрати на утримання складських запасів зросли на 40–60 % через необхідність підтримувати більші обсяги товарних залишків.	Торговельні мережі змушені збільшувати запас продукції приблизно з 2 тижнів до 1,5–2 місяців для страхування логістичних ризиків.

Сектор пального, металургія та гірнича сфера

Україна давно переформатувала ринок пального, повністю ліквідувавши залежність від росії та білорусі. Всі нафтопродукти йдуть з країн Заходу, щомісячний експорт яких коливається у межах 600 тис. — 1 млн тонн. Головним каналом постачання стала залізниця, яка забезпечує 54% імпорту пального. Інша частина припадає на перевезення автомобільними бензовозами. Водночас пошкодження залізничних мостів створює затори, а доставлення пального автомобільними цистернами дорожча на 30−50% порівняно з залізничними. Тому подорожчання пального на кожній тонні доставлення додає 20−30 доларів.

Здешевшати логістику у цьому випадку теж можна. Приміром, переходом на мультимодальну схему: доставляти залізницею до України, а потім забирати бензовозами. Також можна налаштовувати роботу чітко під слоти еЧерги, адже кожен день простою бензовоза на митниці додає витрати.

Гірничо-металургійний комплекс був другим після АПК. Принаймні останніми роками джерелом надходження валюти у країну і також його експорт майже на 100% залежав від роботи великих портів.

Станом на зараз переформатування йде на залізницю. Спроба вивезти прокат чи руду сушею до портів країн ЄС стикається з проблемою прикордонних переходів. Тут залізничні вагони можуть стояти у чергах по 15−20 діб, а вартість доставлення продукції до портів, приміром, Гданська чи Констанци сушею зросла на 200−300%. Через це комбінати змушені знижувати завантаженість потужностей до 30−40%.

Президент об’єднання підприємств «Укрметалургпром» Олександр Каленков впевнений у тому, що конче потрібна державна компенсація логістики і скасування 30% підвищення вантажних тарифів. Разом з тим, залучення донорів для Укрзалізниці, щоб компенсувати її збитки.

Також пан Каленков вітає рішення про заборону впровадження нульової квоти (фактичної заборони. — Ред.) на експорт брухту чорних металів. Він вважає, що тонна металобрухту, перероблена всередині країни, дає бюджету в 5−6 разів більше податків, ніж просто вивіз сировини.

Імпорт товарів та компонентів: трейд-інфляція

Імпорт товарів промислового призначення, побутової техніки, хімії та автокомпонентів на 70% раніше припадав на контейнерні перевезення через порти Чорного моря. Станом на зараз логістичні ланцюги, звісно, значно продовжені. Цю продукцію доводиться везти в обхід через порти Гданська або Констанци. Далі перевантажувати на фури чи залізничні вагони. Логістичне плече збільшується на 800−1200 кілометрів. Термін доставки товарів з Південно-Східної Азії збільшився від 30 до 50−65 днів.

Вартість доставки одного морського контейнера до кінцевого складу в Україні зросла у середньому від 3,5 тис. доларів до 6−7 тис. доларів, тому продукція у середньому здорожується на 15−20%.

Ціна доставки морськими контейнерами істотно зросла, джерело фото: pexels

Дмитро Казанін, власник та директор логістичної компанії Teus рекомендує імпортерам відмовитися від спроб очікування великих контейровозів і переходити на фрахт невеликих суден класу «костер», які набагато легше приймати у портах Дунаю.

До того ж, експерт зазначає, що треба робити модель накопичення та митного оформлення не на самому кордоні (де часто виникають довгі простої. — Ред.), а на тилових сухих терміналах.

Вплив негативних факторів на кінцеві ціни для споживачів

Зрозуміло, що зміна маршрутів, зростання вартості перевезень, затримки та дефіцит деякої продукції (який ще й виникає за причини атаки на великі склади в Україні. - Ред.) напряму впливають на зростання цін.

Найбільше складна логістика впливає на недорогі товари, приміром: крупи, борошно, цукор, питна вода, або побутова хімія. Тут частка транспортних витрат може сягати 15−25%. Ритейл ще додає 3−5% до роздрібної ціни.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук прогнозує, що варто очікувати поступового підвищення цін на харчі. Впродовж осені на 10%. Проте дефіциту м’яса та курятини не буде, оскільки Україна себе повністю забезпечує цією продукцією.

Щодо молочної продукції, то, на його думку, таке підвищення очікується на 5−10% (точково — на 20%). Зростання вартості хлібобулочних виробів прогнозується на 10% до кінця року.

При цьому, як зазначають у Міністерстві аграрної політики та продовольства України, дефіциту продуктів у такій надскладній ситуації не буде, адже наша країна виробляє базові харчі зі значним надлишком.

А от для фармацевтики нашої країни логістика є просто критичною. Адже чимала кількість ліків завозиться за імпортом. Також імпортуються субстанції для наших фармзаводів. Заміна дешевого морського транспорту на авторефрижератори призводять до зростання цін в аптеках на 7−12%.

Хоча, приміром, міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко вважає, що завдяки впровадженню Кабміном постанови № 439, яка запустила Національний каталог цін та обмежила граничні ціни (опт — до 8−10% та роздріб — 10−35%. — Ред.), можна й надалі значно стримувати ціни на ліки.

Щодо можливого дефіциту окремих ліків, то фахівці зазначають, що він може бути. У першу чергу, під це потрапляють засоби для лікування щитоподібної залози, онкопрепарати, ліки проти рідкісних захворювань, препарати з суворим режимом зберігання (приміром, інсуліни. — Ред.).

Дмитро Деревицький, засновник та основний акціонер групи компаній «Алло» зазначає, що ціни на споживчу техніку залишаться вкрай чутливими до курсу валют та будь-яка девальвація гривні миттєво провокує стрибок попиту, оскільки споживачі намагаються встигнути купити гаджети до перерахунку цін.

За інформацією інших експертів та імпортерів, до кінця року смартфони, ноутбуки, ПК та інша дрібна електроніка можуть подорожчати на 5−10%.

Ціни на побутову хімію загалом зростуть на 10−15%. Якщо розглядати за окремими категоріями товарів, то, приміром, очікується, що порошки для прання зростуть у вартості на 12−15%, засоби для миття посуду — на 10−12%, засоби особистої гігієни — на 15−20%, паперова продукція (включаючи туалетний папір) — на 10%. Зростання цін та ці товари та причини цього проілюстровані у табл. 2.

Табл.2 Прогноз зростання цін на товари та ключові причини, що його спонукали

Категорія товару	Прогнозоване зростання ціни (%)	Ключові фактори впливу
Яйця	+10-15 %	Завершення сезону домашньої продукції, подорожчання комбікормів через логістику та витрати на енергоносії.
М'ясо (курятина, свинина, яловичина)	+10 %	Дорогі компоненти кормів, премікси та пальне для доставлення тварин. Зростання буде поступовим.
Молочна продукція та вершкове масло	+5-10 % (окремі позиції до 20 %)	Сезонне зменшення пропозиції молока-сировини, витрати на генератори та охолодження.
Хліб та хлібобулочні вироби	+10 % (40-44 грн за буханець)	Висока вартість енергоносіїв для випікання, зростання внутрішніх транспортних витрат.
Імпортні продукти, риба, бакалія	+5-6 % (окремі позиції понад 10 %)	Руйнування холодних складів, довші сухопутні маршрути постачання, коливання курсу валют.
Імпортні ліки та хронічні препарати	+8-12 %	Доставка з портів ЄС авторефрижераторами (дотримання «холодового ланцюга»), втрата великих складів.
Базові ліки з Нацкаталогу	Стабілізація / Дефляція	Державне регулювання граничних націнок аптек (Постанова № 439), розширення програми «Доступні ліки».
Смартфони, планшети, гаджети	+5-7 %	Зміна маршрутів, перенесення складів на Захід України, висока питома вартість за малого об’єму.
Комп'ютери, монітори, ПК	+8-10 %	Більший фізичний об’єм комплектувальних, затримки на сухопутних кордонах, валютні ризики.
Пральні порошки та гелі	+12-15 %	Важка продукція, дорогий імпорт інгредієнтів з ЄС, зростання вартості пластикового пакування на 10%.
Засоби для миття посуду та прибирання	+10-12 %	Локальне виробництво стримує ціни, але тисне перехід світових брендів на дорогу «дрібну логістику».
Засоби особистої гігієни (шампуні, мило)	+15-20 %	Стовідсотковий імпорт, закладання «премії за ризик» та висока вартість страхування вантажів.
Паперова продукція (туалетний папір)	+8-10 %	Здорожчання імпортної целюлози з ЄС через залізничні переходи. Бюджетний сегмент зросте менше (до 5 %).

Наслідки для курсу гривні, бюджету та зайнятості

Металургія та агросектор генерували основний приплив валюти у країну. Блокада портів означає щомісячну втрату 200−300 млн доларів експортних надходжень.

Звісно, що імпортерам побутової техніки, ліків або хімічної продукції відтепер потрібно більше валюти, адже збільшилося логістичне плече. Для утримання курсу гривні від падіння Нацбанк України змушений витрачати більше золото-валютних резервів на інтервенції, тобто продаж доларів на міжбанківському ринку.

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин впевнений, що у другій половні вересня на міжбанку курс утримається в коридорі 44,4−44,85 гривні за долар, а готівковий обмінний курс буде на рівні 44,5−45,25 гривні за долар.

Директор департаменту монетарної політики Нацбанку України Ігор Лепушинський зазначає, що регулятор повністю гасить паніку на ринку валютними інтервенціями. Так, лише за вересень 2026 року НБУ продав із резервів 4,85 млрд доларів.

Але є і песимістичні прогнози. Так фінтех-експертка Олена Сосєдка зазначає, що за умови збереження високих воєнних ризиків та великих бюджетних видатків наприкінці року гривня може зазнати відчутної девальвації — 49−52 за долар.

Курс валют може мати досить песимістичний прогноз

За оцінками Міністерства фінансів та економістів Центру економічної стратегії (ЦЕС), втрати лише від металургійного сектору та суміжних галузей генерують діру в державному бюджеті обсягом близько 100−150 млн щомісяця.

На ринку зайнятості теж вже відчувається тенденція до великої оптимізації витрат на персонал. Так, приміром, «Метінвест» чи «АрселорМітал» заявляють про фактичне скорочення 15−20% працівників.

Мережі побутової хімії чи техніки або великі супермаркети через падіння продажів (яке спровоковане зростанням цін) заморожують відкриття нових точок, скорочують вакансії. 13% компаній сектору торгівлі офіційно заявили про плани скорочення штату до кінця року.

Проте компанії з найняття працівників та HR-агенції заявляють і про кадровий голод, який спостерігається на ринку. Насамперед йдеться про АПК-комплекс, енергетику, комунальну сферу та будівництво. Там не вистачає до 40−50% різних фахівців. Саме у цих сферах роботодавці вимушені підвищувати зарплати.

Експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян , зазначає, що, як би там не було, але зараз економіка України працює і повинна працювати в основному на армію.

«На це треба великі гроші, тому держава повинна посилити представницькі функції у світових фінансових структурах — Світовому банку, МВФ тощо. Також держава повинна втрутися у роботу АПК та металургійного комплексів і напрацьовувати програми компенсацій. Великим бізнесам у нинішній ситуації буде надзвичайно важко, але малий і середній мають маневри для виживання та перегляду стратегій існування», — каже він.

На його думку, щось треба робити із прихованим безробіттям, адже, за деякими даними, ці цифри просто вражаючі і набагато більші за офіційні. Чимало людей, особливо чоловіків, працюють нелегально, не на повний робочий день або за контрактами. Все це сприяє тому, що до державного та місцевого бюджетів не надходять великі суми податків.

Олег Громов