Українська металургія втрачає виробництво: що відбувається у галузі

28 вересня 2026 р. 10:30

28 вересня 2026 р. 10:30

У серпні виробництво сталі, за наведеними виданням даними «Укрметалургпрому», скоротилося приблизно вдвічі проти серпня 2025 року — до 277 тис. тонн , металопрокату — приблизно до 270 тис. тонн . За вісім місяців 2026 року підприємства випустили 4,3 млн тонн сталі проти 4,912 млн тонн роком раніше, а виробництво прокату скоротилося з 4,256 млн до 3,592 млн тонн. Це підтверджує статистика Укрметпрому .

Удари зупинили та обмежили роботу великих підприємств

Після повторного удару наприкінці серпня «Запоріжсталь» зупиняла роботу. «Каметсталь» також повністю призупиняла виробництво після пошкоджень, а ArcelorMittal Кривий Ріг обмежував роботу частини потужностей.

Морську логістику залізниця повністю не замінює

Про ризик зупинки підприємств через поєднання проблем з експортом і зростання транспортних витрат Федерація металургів попереджала ще у серпні. Про це раніше писав Соцпортал . Федерація також називала додатковим фактором підвищення вантажних залізничних тарифів на 30%.

Міністерство інфраструктури підтверджувало сам факт індексації вантажних тарифів і повідомляло, що наступний етап їх перегляду запланований із 1 січня 2027 року. Представники металургії, натомість, пропонують щонайменше не підвищувати тарифи далі, доки морська логістика не відновиться.

ЄС став ще важливішим для української металургії

Європейський ринок залишається ключовим напрямком збуту. За даними «Укрметалургпрому», у січні–серпні 2026 року на країни ЄС припало 82,3% українського експорту металопрокату .

Водночас для підприємств дедалі важливішим стає механізм CBAM — вуглецеве регулювання імпорту до Євросоюзу. Металурги побоюються додаткових витрат через необхідність підтверджувати фактичні викиди та через застосування вищих стандартних значень там, де таких даних немає.

25 вересня Міністерство економіки повідомило, що вже працює над переглядом таких дефолтних показників і спрощенням доступу українських компаній до верифікації викидів. Міністерство також веде переговори з ЄС щодо врахування умов, у яких українська промисловість працює під час війни. Про це повідомляє Мінекономіки .

Європарламент у вересні підтримав переговорну позицію щодо розширення CBAM, у якій передбачена можливість враховувати виняткові обставини, пов'язані з тривалим воєнним конфліктом. Однак остаточні правила ще мають пройти міжінституційні переговори.

Що металурги пропонують уряду

Представники галузі пропонують не окремі точкові рішення, а єдиний урядовий документ із переліком відповідальних органів та строків.

Серед пропозицій:

• стабілізація вартості залізничної логістики;
• розширення страхування воєнних ризиків для великих промислових активів;
• переговори з Єврокомісією щодо CBAM та доступу українського металу до ринку ЄС;
• антидемпінгові розслідування щодо частини імпорту з Китаю й Туреччини;
• розширення кредитування та гарантій для постраждалих підприємств;
• доступ металургійних компаній до програм декарбонізації;
• окремі рішення щодо забезпечення підприємств електроенергією та збереження кваліфікованих працівників.

Це саме пропозиції представників бізнесу та галузевих об'єднань. Окрема комплексна постанова Кабміну щодо підтримки металургії у перевірених офіційних повідомленнях поки не фігурує як уже ухвалене рішення.

Частину підтримки держава вже розширила

Водночас стверджувати, що державної підтримки немає взагалі, було б неправильно.

17 вересня Кабмін розширив загальну програму компенсацій за пошкоджене війною майно та страхування воєнних ризиків для бізнесу. Максимальну компенсацію страхової премії на одного отримувача збільшили з 3 до 5 млн грн на рік , а сам механізм поширили, зокрема, на орендоване майно. Про це повідомило Міністерство .

За даними відомства, станом на середину вересня за програмою компенсації пошкодженого майна погодили 323 заявки на потенційну суму 6,8 млрд грн, а рішення про часткове відшкодування страхових премій ухвалили за 39 заявками більш ніж на 56 млн грн.

Однак для великих металургійних комплексів представники галузі вважають чинні масштаби підтримки недостатніми. Вартість промислового обладнання та виробничих майданчиків вимірюється значно більшими сумами, тому вони пропонують створити окремі механізми для великих підприємств.

Чому це важливо

Проблема металургії вже виходить за межі фінансового становища окремих компаній. Падіння виробництва означає менший експорт, менші обсяги залізничних перевезень, податкові надходження та ризики для зайнятості у містах, де металургійні підприємства є великими роботодавцями.

При цьому криза має кілька причин одночасно. Російські удари безпосередньо пошкоджують підприємства, обмеження морського експорту роблять логістику дорожчою, залізничні тарифи збільшують собівартість, а європейське вуглецеве регулювання висуває додаткові вимоги до експорту.

Тому пропозиції бізнесу щодо окремого пакета підтримки варто відрізняти від уже ухвалених державних рішень. Кабмін розширив загальну програму страхування воєнних ризиків, а Мінекономіки працює з ЄС щодо CBAM. Але стабілізація залізничних тарифів, спеціальне страхування великих промислових об'єктів та окрема комплексна програма підтримки металургії поки залишаються предметом дискусії.

Джерело

Економіка