У Мінекономіки заявили, що бронювання надало бюджету понад 157 млрд грн

28 вересня 2026 р. 12:31

28 вересня 2026 р. 12:31

За словами міністра, держава бачить економічний ефект від системи бронювання: вона дає підприємствам змогу утримувати співробітників на офіційних робочих місцях, з яких продовжують сплачуватися податки та соціальні внески.

Кравченко розповів в інтерв'ю Forbes , що за два роки середня зарплата на критично важливих підприємствах зросла з 14 200 до 26 000 грн . За його оцінкою, пов'язані з цим зміни забезпечили бюджету понад 157 млрд грн , зокрема додаткові надходження до Пенсійного фонду.

Водночас 157 млрд грн — це оцінка, озвучена міністром. В опублікованому переказі РБК немає детальної методики розрахунку цієї суми або її розподілу за окремими податками та внесками.

Зарплата стала однією з головних умов для броні

У 2026 році уряд ще сильніше прив'язав можливість бронювати співробітників до офіційної зарплати.

З 1 вересня для більшості критично важливих підприємств мінімальний рівень середньої зарплати підприємства та зарплати заброньованого працівника становить три мінімальні зарплати — 25 941 грн . Для підприємств на прифронтових територіях діє окремий поріг — 21 618 грн , або 2,5 мінімальної зарплати. Це роз'яснює Мінекономіки . Отже, нинішня середня зарплата на критично важливих підприємствах — близько 26 тис. грн, яку назвав Кравченко, майже збігається з установленим державою зарплатним порогом для більшості підприємств.

Раніше SocPortal докладно писав про оновлення правил і необхідність повторно підтверджувати критичний статус підприємств.

Де працює найбільше заброньованих

За даними, які навів Кравченко, найбільша частка заброньованих припадає на переробну промисловість — близько 20% .

Далі йдуть:

• транспорт і логістика — 12% ;
• торгівля — 10% ;
• енергетика — 9% ;
• сільське господарство — 8% .

Міністр пояснює такий розподіл кількістю економічно активних підприємств у кожній галузі, їхнім розташуванням, близькістю до районів бойових дій та структурою зайнятості.

Частина підприємств улітку втратила критичний статус

Улітку держава переглядала критерії, за якими підприємства визнають критично важливими. Уряд зобов'язав державні органи переглянути раніше ухвалені рішення, а старі статуси могли діяти не довше 1 вересня 2026 року . Це передбачено постановою . За словами Кравченка, під час літнього перегляду близько 15% підприємств не підтвердили критичний статус . Після завершення цього етапу загальна кількість заброньованих знову почала зростати.

Підприємства, які підтверджують критичність, і надалі можуть оформлювати бронювання працівників через передбачені державою механізми. Загальний порядок встановлений постановою Кабміну №76 і реалізується, зокрема, через портал «Дія». Це також пояснює Міноборони .

Розбронювання не означає автоматичну мобілізацію

Кравченко також заявив, що під час попередніх хвиль розбронювання мобілізували лише «дуже невеликий відсоток» працівників. Конкретної частки міністр не назвав. Тому з даних про скорочення кількості броней не можна автоматично робити висновок про таку саму кількість мобілізованих працівників: між втратою броні та фактичним призовом немає прямої відповідності.

Міністр зазначив, що наразі уряд не оголошував нових змін до чинного статусу бронювання. Разом із Міністерством оборони він працює над довгостроковішим підходом до поєднання потреб мобілізації та економіки, однак конкретної нової моделі поки публічно не представлено.

Чому це важливо

Бронювання зазвичай розглядають насамперед як механізм збереження працівників на підприємствах, необхідних для економіки, інфраструктури та оборони. Нові дані Мінекономіки показують ще один бік цієї системи — її зв'язок з офіційною зайнятістю та зарплатами.

Зростання обов'язкового зарплатного порогу змушує критично важливі підприємства офіційно нараховувати заброньованим співробітникам порівняно високу для українського ринку зарплату. З неї сплачуються ПДФО, військовий збір та ЄСВ, що збільшує надходження до бюджету й соціальних фондів.

Однак цифру 157 млрд грн коректніше подавати саме як оцінку Міністерства економіки, озвучену Кравченком, а не як незалежно підтверджену суму, яку можна повністю приписати лише бронюванню. На податкові надходження одночасно впливають зарплати, кількість офіційно зайнятих, зміни ставок та інші фактори.

Джерело

Економіка