Росія підвищує податки для багатих, щоб фінансувати війну

28 вересня 2026 р. 22:51

28 вересня 2026 р. 22:51

Росія наступного року підвищить податки для найзаможніших громадян і сировинних компаній, щоб і далі фінансувати війну проти України. Міністерство фінансів РФ оголосило про це через чотири дні після виборів до Держдуми. Ставка на доходи від дивідендів, депозитів і продажу нерухомості зросте з 15% до 22%. Нафтогазові надходження Кремля скорочуються, зокрема через українські удари, повідомляє Les Echos.

Проєкт бюджету на 2027 рік, який уряд представив минулого тижня, передбачає дефіцит лише 2% ВВП. Досягти його Мінфін розраховує завдяки новим зборам. До основної бази податку на доходи фізосіб включать прибутки від дивідендів та інших часток у капіталі, відсотки за вкладами, операції з цінними паперами й цифровими правами, продаж нерухомості та часток, а також договори страхування й дарування. За оцінкою міністерства, зміни стосуватимуться не більш як 6% населення з оподатковуваним доходом, тобто близько 4 млн людей. Середній клас Кремль, судячи з усього, намагається не зачіпати.

Гірничо-металургійні компанії платитимуть 30% податку з надприбутку, який приніс їм недавній стрибок світових цін на сировину. Дивіденди іноземним власникам російських акцій оподатковуватимуть за ставкою 35%. Пайові інвестиційні фонди сплачуватимуть 15%.

Військові видатки при цьому зростають. За даними Reuters, на статтю «національна оборона» у 2027 році закладено 17,1 трлн рублів, на 27% більше, ніж планували торік. Загалом за три роки на оборону збираються витратити 50 трлн рублів.

Грошей у скарбниці дедалі менше. Росія відрізана від долара та євро, тож не може позичати західні заощадження. За вісім місяців нафтогазові доходи впали на 17% у річному вимірі, свідчить аналіз Банку Фінляндії. Українські атаки скоротили обсяги експорту нафти, і уряд недоотримав частину виручки від високих цін.

У серпні експорт російської нафти опустився до найнижчого рівня з 2018 року, оцінює Міжнародне енергетичне агентство. Через це дефіцит бюджету може сягнути 3% ВВП уже цього року. Утримати його на рівні 2% наступного року буде дуже складно, тим більше що, як зауважують фінські економісти, «останніми роками реальні видатки й дефіцити систематично перевищували початкові прогнози».

Погіршується й ділова активність. Клімат для бізнесу «справді погіршується, і не лише через санкції», заявив голова ВТБ, другого за величиною банку Росії, Андрій Костін на Міжнародному банківському форумі минулого тижня. За його словами, підприємці не наважуються вкладати гроші в розвиток, бо бояться, що держава будь-коли забере їхні активи. «Люди кажуть собі: „Однаково вони їх у нас заберуть“», — сказав Костін. Від початку повномасштабного вторгнення 2022 року Кремль уже масово вилучав активи місцевих компаній і брав під контроль міжнародний бізнес, що лишився в Росії.

«Вичерпання фінансових резервів і звуження податкової бази унеможливлюють поєднання високих оборонних видатків, стабільності цін та економічного зростання», — вважає експертка американського аналітичного центру Carnegie Александра Прокопенко. «Ми спостерігаємо кінець періоду, коли можна було відкладати складні рішення», — пише вона в аналітичній записці.

Переділ власності триває. У понеділок, 28 вересня, Путін передав у тимчасове управління російські активи німецької мережі Metro . Керуватиме ними компанія «УК Торг Рус», яку зареєстрували в Москві лише за три тижні до указу. Перед цим, 17 вересня, під таке саме управління перейшли дочірні компанії Auchan і Nestlé , а також залишки часток колишньої мережі Leroy Merlin. Під удар потрапляють не лише іноземці: Кремль прискорив вилучення активів навіть у лояльних бізнесменів.

Бюджетна діра тим часом збільшується. За сім місяців дефіцит федерального бюджету сягнув 6,5 трлн рублів, або 2,8% ВВП.

Докладніше про те, скільки ще Росія зможе оплачувати війну, у статті ZN.UA « Скільки ще Росія може фінансувати війну: аналіз резервів і больових точок » пише доктор економічних наук, директор з наукової роботи Growford Institute Тетяна Богдан .

Економіка