Скільки заробляють кінотеатри на фільмах: як працює їх бізнес?

29 вересня 2026 р. 18:45

29 вересня 2026 р. 18:45

Українські кіномережі навчилися працювати за графіком блекаута так само, як колись за розкладом сеансів. Як не крути, але реалії змушують підлаштовувати бізнес під різні умови. Але чи вигідно взагалі утримувати такий бізнес під час війни, коли доводиться інвестувати мільйони в автономне живлення, а тарифи на електроенергію зросли в рази? На чому насправді заробляють кінотеатри, якщо не лише на квитках? І чому ціна на попкорн може важити для бізнесу не менше, ніж каса від блокбастера?

Команда Dilo розібралася, на чому насправді заробляють українські кінотеатри, чому вартість квитків зростає повільніше за інфляцію, як мережі переживають блекаути та обстріли і чи вигідно взагалі утримувати цей бізнес під час війни.

• Скільки заробляють кінотеатри в Україні
• На чому ще заробляють кінотеатри, крім квитків
• Чому бізнес кінотеатрів залишається під тиском
• Як кінотеатри працюють під час блекаутів
• Що очікувати далі?

Скільки заробляють кінотеатри в Україні

Ліцензію на показ фільмів мають майже 300 компаній, проте більшу частину ринку ділять між собою близько десятка гравців. Найбільший із них — мережа Multiplex із 27 кінотеатрами та 171 залом, яка належить родині Трофименків (Всеволоду Трофименку, його батькові Володимиру та сестрі Ксенії).

Що характерно, ринок кінопоказу зростає навіть під час війни. Так, у 2025 році всі ліцензовані компанії продали квитків на 4,1 млрд грн, тобто на 20% більше, ніж роком раніше. Продажі самого Multiplex становили 2,1 млрд грн, що на 18% перевищує показник попереднього року.

Як зазначив СЕО Multiplex Роман Романчук в липневому інтерв’ю для нашої редакції, головним драйвером зростання стала не так підвищення цін, як сила контенту. Так, у 2025 році на екрани вийшло кілька фільмів, які й забезпечили основний потік глядачів. Найкасовішими стали:

• «Зоотрополіс 2»: 67,6 млн грн зборів, 352,7 тис. проданих квитків;
• «Ліло і Стіч»: 57,2 млн грн зборів, понад 320 тис. проданих квитків.

Вартість квитків у мережі за останні чотири роки зросла приблизно на 20%, що помітно менше за рівень інфляції та девальвації гривні.

За словами Романчука, бізнес кінотеатрів не має прямої прив'язки до курсу долара, хоча валютна складова в структурі витрат присутня. Головним обмежувачем для підвищення цін лишається платоспроможність глядача. Очевидно, що середній українець не став багатшим слідом за курсом долара, тому мережа свідомо балансує, щоб кіно залишалося доступною розвагою, інакше менше людей купуватимуть квитки.

На чому ще заробляють кінотеатри, крім квитків

Утім, продаж квитків не є єдиним джерелом доходу кінотеатрів . Значну частку обороту приносять бари та попкорн-маркети. Цей сегмент формує приблизно 37% загального обороту компанії, хоча конкретний показник залежить від формату конкретної локації, тобто чи працює там повноцінний попкорн-маркет, класичний бар чи преміальна точка.

Помітну роль у зборах відіграє й українське кіно. У 2025 році справжнім проривом стала документальна стрічка «Антарктида» Антона Птушкіна, що встановила абсолютний рекорд відвідуваності серед українських фільмів, зібравши понад 203 тисячі глядачів. Загалом частка українського кіно в прокаті у 2025 році досягла 14%. Для порівняння, до повномасштабного вторгнення цей показник становив близько 5%.

Чому бізнес кінотеатрів залишається під тиском

Попри зростання каси, індустрія переживає суттєве падіння відвідуваності порівняно з довоєнним періодом. За зіставними показниками мережа Multiplex зараз перебуває приблизно на рівні мінус 44% від базового 2019 року. У першому півріччі 2026 року завдяки сильному контенту компанія фіксує приріст, проте він становить лише кілька відсотків, менш як 5%.

Одним із головних факторів тиску на рентабельність є зростання тарифів на електроенергію. Раніше Multiplex платив близько 5 грн за кіловат-годину, тоді як зараз у періоди активного використання генераторів та імпортованої електроенергії ціна може сягати 30 грн, тобто комбінований тариф зріс більш ніж на 500% порівняно з довоєнним рівнем.

За словами Романчука, для частини кінотеатрів мережі такі тарифи зводять маржинальність до нуля, тоді як інші локації хоча б утримуються на рівні беззбитковості. Лише на генератори та супутню інфраструктуру Multiplex за роки війни інвестував понад 10 млн грн, з яких близько 4 млн грн, уже у першому півріччі 2026 року.

Звісно, війна завдала мережі й прямих матеріальних втрат. Так, із дев'яти пошкоджених внаслідок ракетних атак локацій три виявилися повністю й безповоротно втраченими. Це у Маріуполі, Кривому Розі та Запоріжжі, де торговельно-розважальний центр зазнав трьох прямих влучань і його конструкція зруйнована повністю.

Ще шість пошкоджених кінотеатрів вдалося повністю відновити. Зокрема в київських ТРЦ Retroville і Lavina Mall, одеському Riviera та харківських «Дафі» й Nikolsky. Загальна сума збитків мережі від руйнувань перевищила $20 млн.

Показовим є приклад кінотеатру на Салтівці в Харкові. Там через суттєве падіння відвідуваності через безпекову ситуацію він певний час генерував збитки, і мережа запустила його на мінімальних обертах із двома закритими залами. Вийти в нуль вдалося лише завдяки партнерській домовленості з власниками ТРЦ, які прив'язали вартість оренди до реального товарообігу локації, а також завдяки скороченню операційних витрат. Як зазначив Романчук, мережа свідомо утримує цей кінотеатр як соціальну відповідальність перед харків'янами, яким сьогодні особливо потрібне емоційне розвантаження.

Зрештою, не всім гравцям ринку вдається втриматися. До прикладу, мережа «Лінія кіно» цього року закрила кінотеатр у торговельно-розважальному центрі «Магелан», що працював понад 20 років. Це сталося слідом за закриттям залу в Івано-Франківську навесні.

Як кінотеатри працюють під час блекаутів

Окремим випробуванням для галузі стали масові відключення електроенергії та тепла взимку. Кінотеатр «Жовтень» мережі Multiplex продовжує роботу під час блекаутів, синхронізуючи розклад показів і подій із графіком запуску генератора. Це схоже на планування за прогнозом погоди, тільки генератор при цьому коштує дуже дорого.

Окрім самих кінозалів, відключення б'ють по супутній інфраструктурі: коли зникає інтернет у провайдера, каси не можуть продавати квитки, а контролери — перевіряти електронні білети на вході. Персонал «Жовтня» адаптувався, роздаючи мобільний інтернет із власних телефонів для кас і продовжуючи обслуговувати глядачів вручну.

Інший підхід обрав бутиковий кінотеатр Kino42 на Подолі, розташований на території готелю з двома потужними генераторами та системою безперебійного живлення. Він може працювати у штатному режимі навіть під час тривалих відключень.

Блекаути створюють виклики і для дистриб'юторів кіно, яким доводиться підлаштовувати дати релізів фільмів під нестабільний графік роботи залів. Кожен блекаут складається по-різному, тому спрогнозувати наслідки заздалегідь неможливо. Іноді доводиться переносити старт прокату, хоча це небажано через конкуренцію між фільмами, що виходять в одні дати. Навіть фільми, запущені в прокат вчасно, під час тривалих відключень можуть зібрати суттєво меншу касу.

При цьому глядач продовжує ходити в кіно попри морози й відсутність світла, хоча динаміка тут неоднозначна. Одні спостерігачі кажуть, що люди іноді йдуть у кіно навіть із більшим ентузіазмом, інші фіксують деяке зниження відвідуваності останніми тижнями, пов'язуючи це або з холодами, або з тим, що розваги відходять на другий план серед пріоритетних витрат.

Що очікувати далі?

Незважаючи на воєнні ризики, тарифний тиск і кадровий дефіцит. За словами Романчука, штат Multiplex скоротився з 665 до трохи більше ніж 500 працівників. Тож, мережа планує нові відкриття до кінця 2026 року та закладає в базовий бюджет зростання доходів у гривні в межах 10%.

Компанія також розвиває експорт українського кіно : партнерства з польськими та іншими європейськими дистриб'юторами поки приносять незначні збори, але окремі кейси (як-то прокат стрічок «Ну, мам!» та «Мавка. Лісова пісня» у Польщі) показують, що український контент здатен зацікавити не лише глядачів-переселенців, а й європейську аудиторію загалом.

Економіка