Торговельні суперечки з ЄС: чому Китай відмовляється від компромісів — CSIS

30 вересня 2026 р. 18:18

30 вересня 2026 р. 18:18

Китай дедалі жорсткіше реагує на кроки Євросоюзу, зокрема на санкції проти китайських компаній за підтримку Росії. Пекін дав зрозуміти, що не відмовиться від орієнтованої на експорт моделі зростання, тож суперечки з ЄС триватимуть. Такого висновку дійшла аналітикиня Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) Франческа Гіретті напередодні поїздки єврокомісара з питань торгівлі Мароша Шефчовича до Пекіна, йдеться в дослідженні CSIS.

Прикладом стала липнева історія. У відповідь на санкції ЄС проти 14 китайських компаній, які підтримують Росію, Пекін запровадив обмеження проти 14 європейських структур. Крім того, Китай досі тримає «в заручниках» ліцензії на експорт рідкісноземельних металів для європейських фірм. За словами Гіретті, Пекін відходить від традиційної стриманості. Тепер він готовий швидко відповідати на ширше коло дій, а не лише протестувати.

Ще одним сигналом став документ Міністерства комерції Китаю «Позиція щодо так званої проблеми надлишкових потужностей». Його оприлюднили 28 липня, вже після того, як наприкінці червня ЄС і КНР запустили торговельно-інвестиційний діалог. На 40 сторінках Пекін доводить, що надвиробництво не є суто китайським явищем. Державну підтримку стратегічних галузей надають усі: США через закон CHIPS, ЄС через механізми держдопомоги, а також Японія і Південна Корея. Китайська промисловість, за версією Пекіна, знижує ціни й пришвидшує зелений перехід, а звинувачення в надлишкових потужностях є лише приводом для протекціонізму.

На думку експертки, головне тут не аргументи, а сам факт публікації.

Пекин використовує позиційні документи для закріплення довгострокової позиції, як у випадку з Тайванем чи російським вторгненням в Україну. «Китай сигналізує, що його модель зростання знята з переговорного столу», — пише Гіретті. Якщо так, тривке врегулювання торговельних суперечок із ЄС стає дедалі менш імовірним.

Цифри свідчать, що китайська модель не змінюється. Попри багаторічні розмови про переорієнтацію на внутрішній ринок, споживання домогосподарств становить лише близько 40% ВВП. Після рекордного 2025 року китайський експорт і далі зростає: у липні на 23,8%, у серпні на 25% у річному вимірі. Нова хвиля китайських електромобілів, акумуляторів, сонячних панелей і промислового обладнання тисне на європейських виробників. Компенсаційні мита на китайські електрокари, запроваджені 2024 року, помітно не скоротили їхній потік до ЄС.

Брюссель поки діє стримано. Причина частково в бажанні уникнути ескалації, частково в тому, що 27 країнам-членам важко домовитися. Навіть захисні торговельні заходи, для яких не потрібна одностайність, вимагають значного політичного капіталу. Китай тим часом різко відреагував на запропонований ЄС Акт про прискорення промисловості (Industrial Accelerator Act) і надіслав Єврокомісії жорстку відповідь.

До візиту Шефчовича до Пекіна 8–9 жовтня лишається небагато часу. Чотири робочі групи, створені після зустрічей на високому рівні, вже кілька разів збиралися. Гіретті вважає, що ЄС і Китай можуть знайти технічні рішення для окремих секторів: доступ до ринків, угоди про закупівлі, експортні квоти чи мінімальні ціни. Проте щодо першопричини сторони розходяться. Брюссель бачить у китайській моделі джерело тиску на світові ринки, а Пекін вважає її законним шляхом розвитку. «Сторони обговорюють ліки, не погоджуючись щодо діагнозу», — зазначає експертка.

Вона бачить два сценарії. Перший сценарій — «керована напруга», схожа на нинішні відносини США і Китаю: обмеження розширюються, але діалог триває. Другий сценарій — ескалація. Якщо до жовтня чи пізнішого дедлайну прогресу не буде, ЄС запровадить нові захисні заходи, а Китай відповість швидше й болючіше, ніж раніше. Судячи з промови президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн про стан Євросоюзу, Брюссель прагне першого варіанту. На його користь свідчитимуть відсутність нових великих розслідувань ЄС найближчими тижнями і хоча б початкова угода сторін.

«Наслідком не обов'язково стане торговельна війна, але майже напевно — постійні тертя з періодичними загостреннями», — підсумовує Гіретті.

Жовтень як кінцевий термін для прогресу в торговельних суперечках ЄС і Китай встановили наприкінці червня. Він збігається із самітом лідерів ЄС 15 жовтня, а для контролю сторони домовилися створити спільну платформу моніторингу торговельних потоків. Тоді ж Шефчович назвав статус-кво у відносинах із Пекіном нестійким як економічно, так і політично: торговельний дефіцит ЄС із Китаєм минулого року сягнув 360 млрд євро.

Докладніше про те, чому збереження торговельного профіциту стало для Китаю стратегічною метою, у статті ZN.UA « Сі зустрівся з Трампом: як Китай будує світ під себе » пише Надзвичайний і Повноважний Посол України Сергій Корсунський .

Економіка