Україна має дві значні фіскальні прогалини — експертка - Економіка

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Україна має дві значні фіскальні прогалини — експертка

01 жовтня 2026 р. 19:47

01 жовтня 2026 р. 19:47

Україні необхідно прискорити ухвалення законодавчих змін, від яких залежить отримання міжнародного фінансування та просування до членства в Європейському Союзі. До кінця 2026 року Верховна Рада має ухвалити 35 законів, необхідних для виконання зобов’язань перед ЄС і Світовим банком. Частину з них потрібно ухвалити вже до 10 листопада, щоб Україна змогла отримати фінансування до кінця року.

Про це розповіла провідна експертка ІЕД Олександра Бетлій під час онлайн-заходу RRR4U «Реформи заради членства в ЄС: між планами, зобов’язаннями та реальними змінами».

Україна має прискорити ухвалення законів для отримання фінансування

За словами Бетлій, дотримання європейських орієнтирів стає дедалі важливішим для України. Законодавчі зміни, необхідні для виконання міжнародних зобов’язань, мають відповідати вимогам вступу до ЄС. Затримки з ухваленням законів негативно впливають як на виконання реформ, так і на можливість залучати зовнішнє фінансування.

До кінця року парламент має ухвалити 35 законів у межах зобов’язань перед Європейським Союзом і Світовим банком. Частина цих законопроєктів ще навіть не зареєстрована у Верховній Раді. Крім того, уряд має виконати низку інших індикаторів.

Водночас граничним терміном для ухвалення багатьох законів є не кінець року, а орієнтовно 10 листопада. Це необхідно, щоб Україна встигла отримати хоча б частину фінансування до кінця 2026 року та розблокувати частину капітальних видатків.

Євроінтеграція потребує постійного оновлення законодавства

Україна вже офіційно розпочала переговори про вступ до ЄС. Відкрито два переговорні кластери, для яких визначено відповідні орієнтири. Україна розраховувала, що до кінця 2026 року відкриють і решту кластерів, однак наразі цього не сталося.

Важливим етапом стало затвердження урядом 1 квітня Національної програми адаптації законодавства. Документ визначає завдання та акти ЄС, які Україна має імплементувати. Водночас зобов’язання в межах Ukraine Facility, плану України, програм Світового банку та МВФ охоплюють лише частину необхідних змін. Через затримки з виконанням цих зобов’язань Україна також відстає від реалізації Національної програми адаптації законодавства.

За словами Бетлій, Європейський Союз регулярно переглядає свої пріоритети та правила. Наприклад, після запровадження Європейського зеленого курсу акценти в політиці ЄС частково змістилися, а увага до промислової політики та конкурентоспроможності посилилася.

Україна має дві значні фіскальні прогалини — експертка

Тому Україні необхідно постійно стежити за змінами в європейському законодавстві та стратегічних документах, а не розглядати адаптацію законодавства як завдання, яке потрібно завершити до кінця 2027 року.

Експертка також наголосила, що Україні доведеться виконувати чинне законодавство ЄС. Якщо Євросоюз ухвалюватиме нові директиви та регламенти, держави-члени в окремих випадках зможуть отримувати перехідні періоди. Для України такі можливості не будуть автоматичними. Тому українським органам влади потрібно підтримувати постійний діалог із Європейською комісією, Європейським парламентом та іншими інституціями ЄС. Це допоможе розуміти зміни в європейських пріоритетах і враховувати їх під час планування реформ, фінансування та державної політики.

Які документи визначають пріоритети Євросоюзу

За словами Бетлій, стратегічна система документів ЄС складається з п’яти рівнів:

Україна має дві значні фіскальні прогалини — експертка

Нові стратегії ЄС у промисловості, енергетиці та цифровізації

Серед важливих документів, які визначають сучасні пріоритети Європейського Союзу, Бетлій назвала такі:

Компас конкурентоспроможності — документ, спрямований на скорочення інноваційного розриву та поєднання декарбонізації з підвищенням конкурентоспроможності.
Пакт про чисту промисловість — ініціатива, покликана перетворити декарбонізацію на чинник економічного зростання.
Акт про промисловість із нульовими чистими викидами, Акт про критичну сировину та Акт про прискорення промислового розвитку.
Європейський зелений курс, план REPowerEU, План дій щодо доступної енергії та Стратегія водної стійкості ЄС.
Цифрове десятиліття, Стратегія кібербезпеки та Закон ЄС про штучний інтелект.
Стратегія готовності ЄС, яка поєднує цивільну й військову готовність з економічною безпекою.

Україна має дві значні фіскальні прогалини — експертка

За словами експертки, у 2019−2024 роках ЄС ухвалив близько 13 тис. правових актів різного рівня. Це свідчить про постійне оновлення європейського законодавства. Відповідно, завдання України є масштабнішим, ніж ті, які свого часу стояли перед Польщею під час підготовки до вступу в ЄС.

Україна має дві значні фіскальні прогалини — експертка

Ухвалення законів потребуватиме більше часу

Змінюється і процедура підготовки українського законодавства. Після розроблення урядового законопроєкту його потрібно буде погоджувати з Європейською комісією. Після першого читання у Верховній Раді, перед другим читанням, також необхідно буде провести консультації з ЄС, щоб забезпечити відповідність документа європейському праву.

За таких умов швидкі «законодавчі спринти» тривалістю один місяць ставатимуть дедалі менш реалістичними. На підготовку та ухвалення якісного законодавчого акта потрібно закладати щонайменше шість місяців.

Для цього, наголосила Бетлій, важливо зберегти професійну та стабільну державну службу. Скорочення персоналу під час проведення аудитів не має підривати спроможність державних органів виконувати складні завдання з євроінтеграції.

Дві фіскальні прогалини перевищують $20 млрд кожна

Окремою проблемою залишаються значні потреби України у фінансуванні. За словами Бетлій, країна має дві великі фіскальні прогалини: понад $20 млрд для фінансування невійськових видатків бюджету та приблизно таку саму суму для фінансування оборонних потреб.

Серед причин затримок із законодавчими рішеннями експертка назвала недостатній діалог між парламентом та урядом, а також випадки, коли уряд подає неякісно підготовлені законопроєкти.

Водночас Верховна Рада проводить мало пленарних засідань. Крім того, деякі законопроєкти тривалий час залишаються без висновків профільних комітетів або без текстів, підготовлених до другого читання, а частина депутатів вважає проблему нестачі фінансування перебільшеною і «нам всі дадуть гроші».

Зокрема, механізм макрофінансової допомоги відрізняється від Ukraine Facility умовами виплат. Якщо в межах Ukraine Facility передбачені часткові транші, то за механізмом макрофінансової допомоги невиконання хоча б однієї умови може призвести до втрати всього траншу.

Тому, наголосила Бетлій, уряд і парламент мають невідкладно узгодити свої дії та забезпечити виконання всіх необхідних умов.

Альона Лістунова