думка Варто готуватися до найгіршого: чому Україна ризикує не закрити бюджетний дефіцит

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

думка Варто готуватися до найгіршого: чому Україна ризикує не закрити бюджетний дефіцит

02 жовтня 2026 р. 14:13

02 жовтня 2026 р. 14:13

Сподіватися, що переговори з партнерами в жовтні–листопаді обов'язково принесуть Україні потрібні рішення щодо фінансування бюджету, не варто: державі слід готуватися до найгіршого сценарію і вже зараз мати запасний план «Г». Навіть за умови домовленостей гроші ще треба встигнути провести через бюджетні процедури, а посилення російських атак може вдарити по податкових надходженнях саме тоді, коли допомога партнерів залишатиметься під питанням.

Про це в коментарі «Слово і діло» розповів фінансовий аналітик Андрій Шевчишин .

За словами Шевчишина, розв'язання проблеми бюджетного дефіциту наразі залежить від багатьох рішень, які ще не ухвалені. Насамперед ідеться про готовність Верховної Ради проголосувати за необхідні зміни та позицію міжнародних партнерів щодо подальшої фінансової підтримки України.

Проєкт держбюджету-2027: кому збільшать видатки, а кому скоротять Уряд закладає 7,27 трильйона гривень витрат на 2027 рік. Які напрями отримають найбільше, а які навпаки уріжуть – дивіться на інфографіці «Слово і діло». 17 вересня 2026, 16:14

«Розв'язання проблеми закриття бюджетного дефіциту — це питання віри. Чи проголосує Рада, чи підуть партнери на послаблення вимог, чи погодяться на черговий аванс, чи зможемо ми домовитися про додаткові суми або перенесення погоджених сум із 2027 на 2026 рік», – зазначив експерт.

Водночас навіть досягнення домовленостей не означатиме, що проблема буде вирішена автоматично. Україні необхідно встигнути провести залучені кошти через усі бюджетні процедури, щоб вони надійшли тоді, коли потрібні для фінансування видатків.

Безпекова ситуація може посилити бюджетні ризики

Ще одним чинником, який може ускладнити виконання бюджету, є безпекова ситуація. Посилення російських атак може негативно вплинути на економічну активність , а отже, і на податкові та митні надходження.

Як пояснив Шевчишин, у такому разі потреба в додатковому фінансуванні може зрости саме тоді, коли залучення коштів від партнерів залишатиметься невизначеним. Тому бюджетні ризики потрібно оцінювати не лише з огляду на поточні домовленості, а й з урахуванням можливого погіршення ситуації.

Україні потрібно готуватися до найгіршого сценарію

На думку експерта, сподіватися, що переговори в жовтні-листопаді обов'язково завершаться позитивними рішеннями, не варто. Масштаб потенційних проблем вимагає реалістичного підходу та підготовки до ситуації, коли очікуване фінансування не надійде вчасно або в необхідному обсязі.

«Потрібно готуватися до найгіршого або навколо найгіршого варіанту. Що, схоже, й робить уряд. Сподівання на якісь позитивні рішення в жовтні-листопаді від перемовин не варто. Потрібно дивитися реально на ситуацію. Розмір потенційних проблем масштабний», – наголосив Шевчишин.

За його словами, паралельно з переговорами про міжнародну допомогу Україні необхідно розробити запасний план – умовний план «Г». Він має передбачати дії на випадок, якщо основні джерела фінансування не спрацюють у заплановані строки.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM