ПДВ, посилки, банки та цифрові платформи: які податки можуть змінитися в 2027 році
02 жовтня 2026 р. 21:11
02 жовтня 2026 р. 21:11
Український уряд переходить до максимальної економії видатків, однак цього недостатньо для покриття потреб державного бюджету на 2027 рік. Серед джерел додаткових надходжень розглядають зміни в оподаткуванні. Частина відповідних ініціатив уже ухвалена, інші перебувають на розгляді парламенту або лише готуються.
16 вересня Міністерство фінансів України
опублікувало
на офіційному сайті Кабміну повідомлення під назвою «Стійкість заради розвитку: Уряд схвалив проєкт держбюджету-2027». У ньому зазначено, що для покриття страхування бізнесу від воєнних ризиків передбачено 58,7 мільярда гривень.
Одним із джерел цього «страхового фонду» якраз і пропонується збільшення стандартної ставки на 1 відсотковий пункт —
з 20 до 21 відсотка
. Йдеться про податок на додану вартість (ПДВ), включений у практично всі товари та послуги в Україні, за який зрештою платить кінцевий споживач.
28 вересня прем’єр Сергій Корецький підтвердив серйозність намірів уряду підняти ПДВ: «В держбюджеті заклали подекуди непопулярне рішення — у тому числі невеличке підвищення податку. ПДВ. Інших джерел, на жаль, немає».
Поки що відповідного законопроєкту немає, однак з високою ймовірністю уряд запропонує його на розгляд Верховної Ради до кінця року. Базова ставка ПДВ у 20% не змінювалася з 1997 року — тож підвищення навіть на 1% стане серйозним кроком.
ПДВ на закордонні посилки до 150 євро
16 вересня 2026 року Верховна Рада прийняла за основу
законопроєкт 16051−1
, який скасовує пільгу для закордонних посилок вартістю до 150 євро. Проєкт передбачає оподаткування цих посилок за стандартною ставкою — 20%. Тепер законопроєкт очікує на друге читання. У разі успішного голосування та підпису президента заявлені зміни введуть не раніше 1 липня 2027 року.
Податок на закордонні посилки — одна з фіскальних вимог МВФ, закріплених у звіті від 26 лютого 2026 року. До них також належить продовження дії військового збору на три роки після завершення воєнного стану — і так званий «податок на OLX».
Оподаткування доходів через цифрові платформи
Доопрацьований законопроєкт
15111-д
щодо оподаткування цифрових платформ Рада отримала ще у квітні 2026 року. 9 червня нардепи підтримали законопроєкт, а 12 червня його відправили на підпис президентові.
Утім, законопроєкт досі не підписаний президентом. За словами міністра фінансів Сергія Марченка, причина цього — положення щодо фінмоніторингу політично значущих осіб (PEP), включені в законопроєкт. Вони викликали заперечення у європейських партнерів, тому підписання закону в теперішньому вигляді може ускладнити отримання допомоги від ЄС.
Проте, як уточнив Марченко, список PEP скоригували — і невдовзі нардепи мають ухвалити оновлену ініціативу, для підпису якої президентом не буде формальних завад. Однак станом на зараз відповідного законопроєкту не зареєстрували.
Військовий збір після завершення воєнного стану
Своєю чергою продовження військового збору на 3 роки після завершення воєнного стану без особливих проблем отримало і схвалення Верховної Ради, і підпис президента. Раніше передбачалося, що військовий збір діятиме лише до кінця року, в який скасують воєнний стан — однак МВФ наполіг на пролонгації.
15 квітня 2026 року відповідні зміни офіційно увійшли до Податкового кодексу.
Продовження ставки на 50% на прибуток банків
З 17 червня 2026 року очікує розгляду Верховної Ради
ініціатива 15262
зі встановлення у 2027 році ставки на прибуток банків на рівні 50% замість стандартної у 25%. Така норма вже діє в 2026 році — тож фактично її пропонують продовжити.
Джерело: finance.ua
