Чому держслужбовець може заробляти менше, ніж прибиральник
05 жовтня 2026 р. 08:53
05 жовтня 2026 р. 08:53
Державний службовець із вищою освітою, досвідом роботи та відповідальністю за рішення може отримувати менше, ніж працівник без спеціальної освіти. В
Інспекції з питань праці та зайнятості населення
пояснюють, що причина — у різних принципах формування зарплат у бюджетному та приватному секторах.
Чому зарплати держслужбовців прив’язані до правил
Як зазначають в Інспекції, зарплата державного службовця — це не просто ціна його роботи на ринку. Її визначають спеціальне законодавство, зокрема Закон України «Про державну службу», та урядові схеми посадових окладів.
З 2026 року оплата праці держслужбовців здійснюється на основі класифікації посад. Їх оцінюють з урахуванням функціонального спрямування, рівня відповідальності, складності роботи та інших характеристик. На цій основі визначають грейд і посадовий оклад.
Тобто держслужбовець не може самостійно встановити собі зарплату відповідно до того, скільки аналогічна робота коштує на ринку.
Його посадовий оклад має відповідати затвердженій системі.
Водночас з 1 січня 2026 року мінімальний посадовий оклад на посадах державної служби не може бути меншим за 2,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім окладу, передбачені, зокрема, надбавки за вислугу років і ранг. За кожен календарний рік стажу державної служби надбавка за вислугу років становить 2% посадового окладу, але не може перевищувати 30%.
Чому прибиральники іноді може отримувати більше
У приватному секторі роботодавці значною мірою орієнтуються на ситуацію на ринку праці. Якщо підприємству терміново потрібен працівник, воно може запропонувати йому вищу зарплату, щоб залучити кандидата.
В Інспекції наводять приклади вакансій у Дніпрі у 2026 році:
20 000 грн — прибиральник службових приміщень у державній організації;
Водночас є і бюджетні вакансії прибиральників із зарплатою близько 9 000 грн. Тобто сама професія не визначає рівень доходу — він залежить від конкретного роботодавця, сектору, дефіцитності працівників, графіка та умов роботи.
Як зазначають в Інспекції, саме тут виникає різниця між двома системами:
приватний роботодавець може підвищувати оплату, щоб знайти потрібну людину,
тоді як державна установа має діяти в межах затверджених схем і бюджету.
При цьому
не варто порівнювати лише посадовий оклад
держслужбовця із зарплатою працівника приватної компанії. До зарплати державного службовця також
входять надбавки, премії та інші виплати.
В Інспекції наголошують, що
проблема виникає тоді,
коли вимоги до кваліфікації, відповідальності та обмеження для держслужбовця
зростають швидше, ніж його винагорода.
У такій ситуації державі складніше конкурувати з приватним сектором за кваліфікованих працівників.
Водночас НАДС зазначає, що реформування системи оплати праці має збільшити частку гарантованої та прозорої складової зарплати й зменшити залежність винагороди від суб’єктивного рішення керівника.
Таким чином, як пояснюють в Інспекції, йдеться не про те, що прибиральникам платять «забагато». Парадокс виникає через те, що
державна система оплати праці та ринок працюють за різними правилами.