“єЯсла” охопили лише 3% сімей з дітьми: що заважає матерям повертатися на роботу

05 жовтня 2026 р. 19:40

05 жовтня 2026 р. 19:40

В Україні в умовах війни гостро не вистачає робочих рук — три з чотирьох компаній повідомляють про нестачу працівників та працівниць, а загальний дефіцит оцінюють у 4 млн осіб. Мінекономіки планує частково вирішити цю проблему, заохочуючи до повернення на ринок праці матерів.

Для цього, зокрема, ввели виплати за програмою “єЯсла” , а також розширили прийом дітей раннього віку до дошкільних навчальних закладів. Спробуємо оцінити, який ефект за першу половину 2026 року це дало на практиці.

Так, на початку 2026 року уряд значно збільшив виплати при вагітності та пологах, одноразову виплату при народженні та допомогу на дітей віком до 1 року. А наступні виплати до 3 років прив’язав до офіційного працевлаштування матері. Цими діями намагаються вирішити одночасно дві проблеми — підвищити народжуваність, яка наразі є однією з найнижчих у світі, а також заохотити жінок швидше виходити з “декрету”. Зараз серед матерів дітей до 3 років залучені до ринку праці лише 13% .

Якщо попередні 12 років допомога складала 40 тис. грн, з яких 10 тис. грн виплачувалися одноразово і 860 грн щомісяця протягом 3 років, то з січня цього року сім'я отримує одноразово 50 тис. грн і по 7 тис. грн до однорічного віку дитини. Надалі матір може лишатися у відпустці по догляду за дитиною до 3 років, і за нею у разі офіційного працевлаштування зберігатиметься робоче місце. Але виплат не буде.

Претендувати на програму “єЯсла”, яка передбачає щомісячну виплату в 8 тис. грн до 3 років дитини, можна лише за умови , якщо на роботу вийде особа, яка “фактично здійснює догляд за дитиною”, тобто матір.

Хоча формулювання досить розмите і нібито може передбачати й батька, але серед отримувачів виплати за програмою “єЯсла” чоловіків станом на липень було лише 255 (відповідь Пенсійного фонду на запит авторки). Вірогідно, тут йдеться про випадки, коли чоловік виховує дитину самостійно.

Станом на середину 2026 року виплати за “єЯсла” оформили лише 10 тис. осіб , при тому, що дітей у віці від 1 до 3 років в Україні є близько 350 тис . Є щонайменше дві причини, які заважають її розширенню і які можна було б вирішити коригуванням постанови.

• По-перше , виплати надаються лише якщо матір вийде на роботу на повний день . З дітьми такого раннього віку це важко як фізично, так і психологічно. Особливо в умовах війни. Більшість жінок, які хотіли б повернутися на роботу, вказують , що здебільшого самостійно опікуються дітьми та потребують більш гнучкого графіка для поєднання доглядових та професійних обовʼязків. Українське законодавство передбачає для матерів з дітьми у віці до півтора року додаткову перерву на годування , завдяки чому робочий день можна скоротити на 1 годину без втрати в зарплаті. Однак більше скорочення вже буде вважатися неповним робочим днем. На ФОПів, які часто можуть робити свій робочий графік більш гнучким, програма не поширюється. При цьому в ЄС неповний робочий день мають близько третини жінок, а в Україні — 11–12% .
• По-друге , витратити виплати за програмою “єЯсла”, які складають 8 тис. грн, можна лише на няню, освітні послуги чи ясла. Інші дитячі виплати, які ввели цього року, також мають обмеження , однак вибір незрівнянно більший: ними можна оплатити дитячі та медичні послуги й товари, культурні заходи чи розваги. А з програмою “єЯсла” склалася ситуація, коли для оплати послуг приватних нянь така сума є занизькою — наприклад, в Києві вартість стартує від 33 тис. грн на місяць. А ясла, садочки та гуртки в багатьох містах не можуть повноцінно функціонувати в умовах безпекової ситуації. І навіть якщо сімʼя зможе закрити потреби з догляду за дитиною своїми силами і дозволити жінці вийти на роботу, можливість для використання виплат за “єЯсла” залишатиметься вкрай обмеженою.

Насправді неочевидно, чому автори програми “єЯсла” проігнорували давно впроваджену в більшості країн практику, коли повернення матерів на ринок праці відбувається через гнучкий або неповний робочий день . Тим більше, коли йдеться про дітей до 3 років. Також незрозуміло, чому з програми виключили ФОПів, які у разі повної сплати ЄСВ повинні мати такі ж гарантії, що й решта застрахованих осіб. І насамкінець, чому використання виплат настільки обмежене, особливо в умовах війни, коли освітні заклади часто не можуть повноцінно функціонувати?

Зміна нинішніх умов програми “єЯсла” могла б зробити її більш популярною. Тим більше, що головна мета — полегшити доглядову працю матерів та залучити їх до ринку праці — є абсолютно виправданою.

Це зменшило б ризики бідності сімей з дітьми, сприяло незалежності та розвитку жінок, а також, звісно, дозволило б покращити ситуацію з кадровим дефіцитом на ринку праці.

Лишається сподіватися, що нинішнє охоплення програмою, яке склало лише 3% , спонукатиме до відповідних змін.

Економіка