Науковці активували природний імунітет пшениці проти смертоносного грибка

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Науковці активували природний імунітет пшениці проти смертоносного грибка

07 жовтня 2026 р. 14:43

07 жовтня 2026 р. 14:43

Дослідницька спільнота під керівництвом Великої Британії зробила значний крок до створення зернових культур із ширшою та стійкішою імунною відповіддю на пірикуляріоз — одну з найнебезпечніших грибних хвороб рису, яка вже уражує пшеницю та ячмінь у частині країн Азії й Африки, пише SEEDS .

Дослідникам вдалося біоінженерними методами модифікувати імунні рецептори рослин так, щоб вони могли розпізнавати одразу кілька білків патогена. Наступний етап — перевірити технологію на рослинах у тепличних умовах.

Про це йдеться у дослідженні науковців британського John Innes Centre та Kobe University у Японії, результати якого опубліковані в журналі Science Advances, повідомляє AgroPages .

Дослідники з Центру Джона Іннеса дослідили нещодавно відкритий клас рецепторів захисту рослин, показавши на молекулярному рівні, як вони функціонують для обмеження атак патогенів, і як їх можна біоінженерувати для забезпечення ширшого та стійкішого імунітету у пшениці, ячменю та рису.

«Ми виявили щось, що може призвести до потенційного втручання у боротьбу з найгіршим грибковим захворюванням зернових культур», — сказав професор Марк Банфілд , керівник групи в Центрі Джона Іннеса , автор дослідження, яке було проведено спільно з дослідниками з Університету Кобе, Японія.

У центрі дослідження — гриб Magnaporthe oryzae , збудник пірикуляріозу (blast disease). Він становить особливо серйозну загрозу для рису, однак його форми також поширилися на пшеницю та ячмінь у деяких регіонах Азії й Африки.

За оцінкою, наведеною авторами дослідження, щороку через пірикуляріоз втрачається така кількість рису, якої вистачило б для харчування близько 60 млн людей. У пшениці хворобу вперше виявили у Бразилії у 1980-х роках, після чого вона поширилася в інші регіони.

Наступним етапом дослідження стане перенесення отриманих результатів на рослини та їх випробування в тепличних умовах. Якщо підхід підтвердить ефективність на рівні цілої рослини, технологія може стати основою для створення зернових із ширшим спектром генетичної стійкості до пірикуляріозу.

SEEDS