Залишки коштів громад з початку року зросли на 90 млрд грн: Підласа назвала головну проблему

08 жовтня 2026 р. 15:11

08 жовтня 2026 р. 15:11

Залишки коштів на рахунках українських громад станом на 1 жовтня 2026 року становили 188 млрд грн, збільшившись від початку року на 90 млрд грн. Водночас головною проблемою місцевих бюджетів є не нестача коштів, а їх нерівномірний розподіл.

Як пише Dilo , про це заявила голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа, інформує "Інтерфакс-Україна".

Що відбувається з коштами громад

За її словами, на рахунках обласних бюджетів і великих міст можуть накопичуватися мільярди гривень, тоді як невеликі сільські громади не мають достатньо коштів навіть для виплати зарплат працівникам комунальних установ і залежать від державних дотацій.

Основні вимоги місцевих бюджетів до проєкту держбюджету-2027, за словами Підласи, залишаються незмінними.

Зокрема, громади пропонують залишити їм 64% надходжень від податку на доходи фізичних осіб замість передбачених урядом 60%, не вилучати реверсну дотацію, повернути громадам військовий ПДФО та збільшити додаткову дотацію для прифронтових територій.

Підласа зазначила, що по суті ці пропозиції зводяться до збільшення обсягу коштів, які держава передає місцевим бюджетам.

Водночас вона вважає, що перерозподіл коштів між громадами потребує системного підходу, а не окремих точкових рішень.

Чому громади опинилися в нерівних умовах

На думку голови бюджетного комітету, чинна система горизонтального вирівнювання не повною мірою враховує реальні потреби громад. Нині при розрахунках беруть до уваги, зокрема, податок на прибуток, ПДФО та чисельність населення.

Однак громади мають різний обсяг обов’язкових видатків і соціальної інфраструктури. В одній громаді можуть бути лікарня та велика кількість шкіл, в іншій - національний музей чи архітектурна пам’ятка, які потребують фінансування. Додатковим фактором є кількість внутрішньо переміщених осіб, які фактично проживають у громаді, але можуть не враховуватися належним чином у статистиці населення.

Окрему проблему створює механізм сплати ПДФО. Податок надходить за місцем реєстрації підприємства, а не за місцем проживання працівника. Через це окремі громади, зокрема приміські населені пункти великих міст, можуть отримувати значно більше податкових надходжень.

Як приклад Підласа навела Борщагівську сільську громаду Київської області, де на рахунках, за її словами, накопичилося понад 1 млрд грн.

Реформу вирівнювання відкладають

Для підтримки громад із нижчою податкоспроможністю держава використовує базову дотацію. Для прифронтових територій також передбачена додаткова дотація. Однак, за словами Підласи, збільшення таких виплат саме по собі не вирішить проблему системної нерівності.

Вона вважає, що для цього необхідно переглянути підхід до горизонтального вирівнювання, а також враховувати різні типи територій - зокрема гірські, прифронтові та ті, де раніше відбувалися бойові дії.

Ще одним питанням залишається реформа розподілу ПДФО. Один із запропонованих варіантів передбачає розподіл податку за принципом 50 на 50 - половина за місцем реєстрації підприємства, половина за місцем проживання працівника. Інший підхід передбачає зарахування 100% ПДФО за місцем проживання людини.

Водночас Підласа вважає, що повноцінно реформувати систему ПДФО та горизонтального вирівнювання до завершення війни й проведення повного перепису населення навряд чи вдасться.

Нагадамо, уряд планує спрямувати понад 368 млн грн на створення безбар’єрних маршрутів у громадах . Вони мають поєднувати житлові будинки, громадський транспорт, лікарні, заклади освіти, місця роботи, адмінпослуги та громадські простори.

Економіка