НБУ розповів, як пом’якшення валютних обмежень вплинуло на бізнес і населення
09 жовтня 2026 р. 15:08
09 жовтня 2026 р. 15:08
Національний банк України
оприлюднив
проміжний звіт про результати пом’якшення валютних обмежень.
Як НБУ пом’якшує валютні обмеження
Нацбанк послідовно впроваджує валютну лібералізацію відповідно до Стратегії пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування, ухваленої в липні 2023 року.
Кінцевою метою є повернення до проведення валютного регулювання на засадах, що використовувалися до широкомасштабної війни.
Послідовність змін визначає Дорожня карта пом’якшення валютних обмежень. Наразі Нацбанк виконав більшість заходів першого етапу, досяг значного прогресу на другому та розпочав реалізацію окремих кроків третього етапу.
Рішення про подальше пом’якшення обмежень ухвалюють з урахуванням комплексу макроекономічних, ринкових і фінансових чинників. Серед них:
рівень інфляції та інфляційні очікування;
рівень міжнародних резервів та стійкість валютного ринку;
процентні ставки та привабливість гривневих інструментів;
параметр фінансової стабільності.
Наступні кроки здійснюватимуться поступово, з прив’язкою до наявності відповідних макроекономічних передумов.
Загалом заходи з валютної лібералізації і надалі розглядатимуться в контексті комплексного застосування монетарних інструментів та курсової політики, як це передбачено в Стратегії пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування.
Яких результатів валютної лібералізації вже досягли
Активна фаза валютної лібералізації розпочалася в травні 2024 року, коли НБУ запровадив перший масштабний пакет пом’якшення обмежень. Загалом у межах Дорожньої карти реалізували 154 заходи: 144 спрямовані на пом’якшення валютних обмежень, ще 10 — на запобігання обходу чинних правил.
За даними регулятора, ці зміни поліпшили умови роботи бізнесу та фінансового сектору, а також розширили можливості населення задовольняти свої потреби, диверсифікувати заощадження та розвивати інвестиційну культуру.
Так,
для юридичних осіб
значною мірою лібералізовані поточні операції. Також створені економічні стимули для залучення нових інвестицій та позик. Іноземні інвестори можуть інвестувати кошти в капітал українських підприємств або надавати позики і за потреби репатріювати прибутки та отримувати вчасні сплати з погашення та обслуговування позик.
Набирає обертів стимулююча лібералізація. До спектру її заходів закладаються стимули для залучення нового капіталу. Бізнес має змогу здійснити важливі операції понад обмеження в межах інвестиційного, донатного, позикового та додаткового лімітів. Загальний обсяг операцій у межах стимулюючої лібералізації становить 1054 млн дол. США, а наявний вільний ліміт (обсяг коштів, що досі не були переказані за кордон у межах доступних лімітів) — 875 млн дол. США.
Фізичні особи
можуть купувати готівкову валюту без обмежень. Також дозволено в межах лімітів купувати безготівкову валюту, банківські метали, цінні папери іноземних емітентів та розраховуватися картками на закордонних майданчиках.
Нерезиденти
мають змогу купувати та переказувати валюту в межах коштів, отриманих як заробітна плата чи прирівняні до неї платежі. Українці за кордоном мають змогу здійснювати оплату за товари та послуги, оренду житла з гривневих рахунків у межах лімітів картками або SWIFT-переказами; з валютних карток без ліміту — за товари та послуги та в межах визначеного ліміту — за коштовності та оренду житла.
Банкам
надано змогу поступово під час розрахунку валютної позиції включати ту частину сформованих резервів під активні операції, яка до цього не включалася до розрахунку.
Страховикам
дозволено сплачувати у валюті за перестрахування в нерезидентів напряму або через перестрахових брокерів. Також за договорами страхування надано змогу оплати страхових виплат та повернення страхових платежів в іноземній валюті на користь нерезидентів.
Як валютна лібералізація вплинула на економіку
Заходи із пом’якшення валютних обмежень структурувалися і пріоритезувалися таким чином, щоб сприяти детінізації економіки та формуванню умов для відновлення економічного зростання.
Національний банк кожний лібералізаційний захід конфігурував таким чином, щоб звести нанівець можливості обходження валютних обмежень та запобігти непродуктивному відпливу капіталу. У результаті частка купівлі валюти та закордонних переказів, пов’язаних із лібералізацією, стабільно становлять відповідно близько 4% та 6% від загальних обсягів купівлі та переказів. Разом з тим близько 30% від обсягу переказів — власна валюта підприємств.
Джерело: finance.ua
