Держава різко скоротила платежі за ремонти, будівництво та послуги: що відбувається з бюджетом

10 жовтня 2026 р. 12:29

10 жовтня 2026 р. 12:29

Після середини вересня в Україні різко зменшилася кількість бюджетних платежів за будівництво, ремонти, обладнання та послуги.

Про це свідчить аналіз «Економічної правди» на основі даних порталу Spending.

До 14 вересня обсяг різних груп платежів залишався відносно стабільним. Після цієї дати кількість транзакцій за капітальними видатками — будівництвом, ремонтами та обладнанням — скоротилася приблизно на 92% , тобто майже в 12 разів.

Кількість оплат за послуги, до яких входять, зокрема, поточні ремонти, прибирання, вивіз сміття та утримання доріг, скоротилася приблизно вдесятеро .

У грошовому вираженні скорочення менше, але теж істотне

Якщо брати до уваги не кількість платежів, а фактично перераховані суми, падіння не таке різке.

За підрахунками видання:

• капітальні витрати скоротилися приблизно на 43% ;

• оплата послуг — на 46% ;

• дотації комунальним підприємствам — на 15%.

капітальні витрати скоротилися приблизно на 43% ;

оплата послуг — на 46% ;

дотації комунальним підприємствам — на 15%.

Така різниця між кількістю операцій і загальною сумою може означати, що окремі великі платежі продовжують здійснювати, тоді як безліч невеликих витрат тимчасово відкладають.

Особливо це помітно на рівні місцевих бюджетів.

На школи, лікарні та благоустрій платежів стало значно менше

За даними «Економічної правди», після введення обмежень особливо сильно скоротилося фінансування низки капітальних проєктів.

Кількість платежів зменшилася приблизно:

• на 92% — на укриття;

• на 98% — на школи та дитячі садки;

• на 90% — на лікарні;

• на 99% — на парки та благоустрій;

• на 86% — щодо доріг.

на 92% — на укриття;

на 98% — на школи та дитячі садки;

на 90% — на лікарні;

на 99% — на парки та благоустрій;

на 86% — щодо доріг.

Йдеться саме про поточне виконання бюджетних платежів, а не обов’язково про офіційне скасування самих проєктів.

Тобто кошти могли бути передбачені в бюджеті, договори — укладені, проте Казначейство поки що не здійснює конкретних платежів.

Чому це сталося

28 вересня уряд офіційно затвердив механізм пріоритезації видатків в умовах обмежених фінансових ресурсів.

Мінфін пояснив це рішення тим, що за перші вісім місяців 2026 року надходження зовнішньої фінансової допомоги суттєво відстало від запланованого рівня.

Якщо коштів на єдиному казначейському рахунку недостатньо для здійснення всіх запланованих видатків, у першу чергу мають фінансуватися:

• національна безпека та оборона;

• обслуговування державного та місцевого боргу;

• пенсії;

• заробітна плата;

• соціальні виплати та допомога.

національна безпека та оборона;

обслуговування державного та місцевого боргу;

пенсії;

заробітна плата;

соціальні виплати та допомога.

Решта витрат може бути тимчасово обмежена.

Механізм діє до 31 грудня 2026 року , а практично застосовується з жовтня.

Заробітну плату та соціальні виплати поки що не скорочують

Аналіз бюджетних транзакцій показує, що зарплати бюджетників, соціальні виплати та комунальні платежі установ загалом продовжували здійснюватися у звичайному режимі.

Це відповідає офіційній позиції уряду: за умови нестачі коштів саме такі видатки мають вищий пріоритет.

Загалом за січень–серпень видатки загального фонду держбюджету, навпаки, зросли на 18,6% порівняно з минулим роком і сягнули 2,97 трлн грн.

Близько 62 % цих коштів припало на безпеку та оборону.

Тому йдеться не про загальне скорочення всіх державних видатків, а про перерозподіл черговості платежів.

Громади відчувають обмеження сильніше

Найпомітніші наслідки відчули місцеві бюджети.

Наприклад, за даними аналізу, у першій половині вересня громади по всій Україні оплачували послуги приблизно на 992 млн грн , тоді як у наступні тижні сума таких платежів становила лише 6–35 млн грн на тиждень .

У Кам’янець-Подільській міській раді також зазначають, що через обмеження затримуються розрахунки за:

• ремонти;

• техніку та обладнання;

• благоустрій;

• паливо та матеріали;

• роботи комунальних підприємств.

ремонти;

техніку та обладнання;

благоустрій;

паливо та матеріали;

роботи комунальних підприємств.

При цьому кошти в місцевому бюджеті можуть бути передбачені — проблема виникає на етапі здійснення платежу через Казначейство.

Саме з цим пов’язана ситуація у Львові

Одним із найпомітніших прикладів став Львів.

Міська влада заявила, що Казначейство припинило проводити частину витрат, пов’язаних із роботою комунальних підприємств.

За даними «Економічної правди», ще 11 вересня місто перерахувало «Львівелектротрансу» 20,7 млн грн компенсації за пільгові перевезення, а після цього такі платежі припинилися.

Кількість оплат послуг у Львові зменшилася з 1121 платежу за тиждень 7–11 вересня до п’яти за тиждень з 28 вересня по 2 жовтня .

Саме на цьому тлі мер Андрій Садовий заявив про ризик затримки зарплат комунальникам і про відмову від власної зарплати до відновлення виплат.

Що продовжують фінансувати навіть зараз

Не всі капітальні витрати зупинилися.

Зокрема, фінансування проєктів, пов’язаних із підготовкою до зими, енергетикою, теплопостачанням та захистом критичної інфраструктури, зберігається.

За розрахунками «Економічної правди», до бюджетної паузи на такі проєкти перераховували в середньому близько 413 млн грн на тиждень , а після її початку — близько 499 млн грн .

Також значно зросла частка платежів на об’єкти захисту критичної інфраструктури серед усіх витрат на будівництво та обладнання.

Це свідчить про те, що держава не просто «закрила» капітальні видатки, а перенаправляє обмежений ресурс на об’єкти, які вважає критичними.

Це не формальний секвестр бюджету

Важливо розрізняти нинішні обмеження та офіційне скорочення бюджетних асигнувань.

Уряд поки що не оголошував загального секвестру, за якого затверджені видатки законодавчо зменшуються.

Йдеться про визначення пріоритетів та тимчасове обмеження здійснення окремих платежів , якщо прогноз Казначейства вказує на брак коштів.

Тому формулювання «держава скасувала фінансування шкіл, лікарень або доріг» було б некоректним.

Точніше сказати, що здійснення таких платежів різко сповільнилося.

Чому це важливо

Нова бюджетна політика безпосередньо впливає на життя міст і громад.

Якщо платежі за будівництво, ремонти та послуги тривалий час не здійснюватимуться, це може означати затримку:

• ремонту шкіл і лікарень;
• благоустрою;
• закупівлі обладнання;
• розрахунків з комунальними підприємствами;
• утримання доріг;
• частини інфраструктурних проєктів.

При цьому захищені та пріоритетні видатки — оборона, пенсії, соціальні виплати та зарплати — уряд обіцяє фінансувати в першу чергу.

Фактично держава перейшла в режим, за якого в разі нестачі грошей питання полягає вже не лише в тому, чи передбачені кошти в бюджеті , а в тому, коли Казначейство дозволить їх витратити .

Джерело

«Економічна правда» , Кабінет Міністрів України

Економіка