думка Громади надають послуги в борг: чим загрожує затримка платежів

12 жовтня 2026 р. 16:25

12 жовтня 2026 р. 16:25

Громади вже надають частину життєво необхідних послуг у борг, бо не можуть провести платежі з власних рахунків. Якщо ситуація затягнеться, послуги можуть почати зупинятися одна за одною, а підготовка до опалювального сезону опиниться під загрозою. Розв'язувати проблему дефіциту коштів, на думку радниці голови Асоціації міст України Оксани Продан , має парламент через зміни до бюджету, а не уряд обмеженням платежів.

Про це вона розповіла в коментарі «Слово і діло».

Що не можуть оплатити громади

За даними Асоціації міст України, з 9 вересня громади не можуть провести частину платежів навіть тоді, коли кошти на рахунках є, а видатки відповідають черговості, визначеній постановою Кабміну №590. Йдеться, зокрема, про пальне для автомобілів, які надають медичну допомогу або розбирають завали після обстрілів, оплату робіт і обладнання для медичних, освітніх і соціальних закладів, підготовку до опалювального сезону та ремонт пошкодженої інфраструктури. Наприклад, у Тернополі станом на 2 жовтня не провели платежі КП «Тернопільміськтеплокомуненерго» приблизно на 20,6 млн грн, зокрема за газ, електроенергію, водопостачання та зарплати.

«Муніципалітети не можуть здійснювати платежі за надання життєво необхідних послуг навіть за наявності коштів на їх рахунках і за відповідності платіжок черговості, визначеній в урядовій постанові 590», – розповіла Продан.

За її словами, наразі громади намагаються забезпечувати необхідні послуги за рахунок попередніх оплат або в борг.

Що кажуть у Мінфіні та Казначействі

У Міністерстві фінансів пояснюють обмеження тим, що надходження міжнародної допомоги відстають від запланованих. Коли коштів на єдиному казначейському рахунку бракує, Казначейство проводить платежі за черговістю: насамперед безпека й оборона, обслуговування держборгу, пенсії, зарплати та соціальні виплати. Частину капітальних видатків, зокрема на підготовку енергетики до зими, перенесено на кінець року. У відомстві наголошують, що йдеться «про перенесення частини видатків на кінець року, а не про скасування програм чи відмову від робіт» . Механізм діятиме до 31 грудня 2026 року.

У Казначействі заперечують, що платежі блокують. «Насправді ніхто нічого не блокує», – заявив в. о. начальника Головного управління Держказначейства у Львівській області Мирослав Зварич . За його словами, платежі проводять з урахуванням наявного ресурсу єдиного казначейського рахунку.

Чому, на думку Продан, це має вирішувати парламент

Продан із таким підходом не погоджується. Вона вважає, що зупинка платежів суперечить закону про Державний бюджет на 2026 рік, а Кабмін не може без рішення Верховної Ради самостійно припиняти фінансування найважливіших статей видатків.

«Уряд не може просто зупинити виплати. Існує державний бюджет, закон, за яким має працювати уряд, усі міністерства і відомства, тому без рішення Верховної Ради в парламентсько-президентській країні уряд не може собі дозволити хотіти чи не хотіти, платити чи не платити. Якщо є проблеми з коштами на казначейських рахунках, уряд має бачити це заздалегідь, зобов'язані готувати проєкт змін до державного бюджету на поточний рік і з ними приходити в парламент», – каже вона.

Хто відповідатиме за зиму

Водночас відповідальність за підготовку до холодів держава покладає саме на місцеву владу. Наприкінці серпня рішенням РНБО посадовців військових адміністрацій, міських голів і керівників підприємств попередили про особисту відповідальність за невиконання затверджених планів стійкості.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

Економіка