Плюс для фінтеху та ритейлу: в НБУ розповіли, як відкритий банкінг змінює платіжний ринок України
13 жовтня 2026 р. 15:46
13 жовтня 2026 р. 15:46
Український
платіжний ринок стоїть на порозі
масштабних трансформацій. Під час
виступу на форумі
FinRetail-2026
заступниця директора Департаменту
платіжних систем та інноваційного
розвитку НБУ Ольга Василєва поділилася
деталями того, як Україна розбудовує
фінансову екосистему майбутнього.
«Сьогодні через API забезпечений доступ вже до 97% поточних рахунків фізичних осіб. Тож питання вже
давно не в тому, чи буде відкритий банкінг
в Україні, а в тому, хто першим перетворить
його на зручний та затребуваний продукт
для клієнта», — наголосила спікерка.
Фундамент
закладено: інфраструктура повністю
готова
За словами представниці Нацбанку,
базовий етап підготовки вже завершено.
Наразі повністю затверджено нормативну
базу, яка включає 9 нормативно-правових
актів — 5 нових та 4 доопрацьованих.
Близько 90% установ, що обслуговують
рахунки (ASPSP), у своїй роботі орієнтуються
на специфікації OpenAPI Group.
Станом
на серпень 2026 року через API забезпечено
доступ до 97% рахунків фізосіб та 71%
рахунків юросіб. Водночас до кінця року
планується остаточно затвердити
статистичну звітність для учасників
ринку. Окрім того, повноцінний відкритий
банкінг є важливою передумовою для
інтеграції України до єдиної зони
платежів у євро — SEPA.
Перші
прохідці та реальні транзакції
Процес уже вийшов із площини теорії —
відкритий банкінг працює на практиці,
а перші операції успішно здійснено.
Як
наголосила Василєва, наразі НБУ
авторизував 4 банки у ролі PISP/AISP:
ПУМБ;
ПриватБанк;
monobank
(АТ «Універсал Банк»);
УкрСиббанк.
Вона
додала, що ще три банки очікують на
розгляд заявок. Дозвіл на надання послуг
у відкритому банкінгу отримали також
два технологічні оператори — UPC
(Український процесинговий центр) та
TASLink, а одна заявка перебуває на розгляді.
Законодавчі
зміни: більше захисту та прозорості
Аби
ринок працював за чіткими та безпечними
правилами, НБУ підготував зміни до
Закону «Про платіжні послуги» у межах
адаптації до європейської директиви
PSD2:
гнучкість
для PISP/AISP:
крім страхування, з’явиться
можливість використовувати фінансову
гарантію як захист перед користувачами;
єдиний
перелік рахунків:
запроваджуються
чіткі та однакові правила доступу для
всіх установ;
прозорі
згоди:
чітке розмежування видів згоди
клієнта дозволить уникнути непорозумінь
та спірних ситуацій;
посилений
захист споживачів:
НБУ розширює свої
повноваження щодо захисту прав клієнтів
нефінансових платіжних послуг.
Еквайринг
по-новому: рахунок-на-рахунок замість
карток
Суттєвих змін зазнає і сама концепція
еквайрингу — фокус зміщується з класичних
карток на платіжні операції загалом.
Оплата напряму з рахунку через кредитові
та миттєві перекази (A2A) вже працює.
Головна перевага
A2A-платежів — відсутність комісії
інтерчейндж, що суттєво знижує вартість
приймання платежів для бізнесу.
«Це відкриває
принципово нові можливості, — пояснює
Ольга Василєва. — Для ритейлу це означає
єдину рамку для різних способів оплати
та можливість обирати найвигідніший
канал. А для фінтеху — шанс будувати
зручні платіжні сервіси без прив’язки
виключно до карткової інфраструктури».
Безпека
на першому місці: сервіс Verification of Payee
Щоб користувачі
почувалися впевнено під час виконання
A2A-переказів, в Україні впроваджується
обов’язкова вимога верифікації отримувача
(Verification of Payee).
Перед тим, як
платник підтвердить операцію, система
автоматично зіставить номер рахунку з
іменем отримувача:
за
повного
збігу (
Match
)
переказ відбувається без додаткових
сповіщень;
у разі
часткового
збігу (
Almost
match
) система
підкаже платнику офіційне ім’я, прив’язане
до рахунку;
якщо ж
дані не збігаються (
No
match
), платник
отримає попередження про ризик відправки
коштів сторонній особі.
Ця послуга буде
безкоштовною для громадян і працюватиме
незалежно від каналу ініціювання.
Майбутнє
вже тут: Pay by Bank та Open Finance
За словами заступниці директора
Департаменту НБУ, відкритий банкінг
перестав бути просто «інструментом для
перегляду балансу». Сьогодні це про
конкуренцію з картками, миттєві розрахунки
та нові зручні сервіси.
Серед ключових
трендів, які визначатимуть ринок
найближчими роками:
pay by Bank
як повноцінна та дешевша альтернатива
карткам;
безшовний
Checkout
для торговців;
автоматичні
та регулярні платежі
без зайвих дій
з боку клієнта;
перехід до
Open Finance
, коли відкритими стануть не
лише банківські рахунки, а й інші
фінансові послуги.
«Що
все це означає для України? Базову
інфраструктуру ми вже створили, нормативна
база є, продовжуємо вдосконалювати
законодавство, але далі все залежить
від ринку — саме торговці формують
попит на нові способи оплати і можуть
користуватися впровадженням Pay by Bank в
Україні.
Настав
час переходити до можливості створення
конкурентних продуктів і ми, як НБУ, і
далі продовжуємо створювати регуляторні
умови, і спільна робота учасників ринку
дозволить перетворити створену
інфраструктуру на рішення, переваги
яких відчують усі — і бізнес, і споживачі»,
— підсумувала Ольга Василєва.