Як змінюються платіжні вподобання українців та що чекає на цей ринок 2026 року

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Як змінюються платіжні вподобання українців та що чекає на цей ринок 2026 року

13 жовтня 2026 р. 17:16

13 жовтня 2026 р. 17:16

Як змінюються платіжні звички українців, що стимулює їх випробовувати нові фінансові інструменти та яке майбутнє чекає на відкритий банкінг у ритейлі?

Про це під час свого виступу на конференції FinRetail-2026 розповіла директорка з розвитку продуктів та методологій компанії 4Service — Ольга Максимюк.

Смартфон — беззаперечний лідер платіжних уподобань

Сучасний український споживач дедалі частіше відмовляється від пластикових карток та готівки на користь смартфону. У структурі найчастіше використовуваних способів оплати безконтактні розрахунки через Apple Pay та Google Pay посідають чільне місце як в інтернеті, так і в фізичних точках продажу.

Так, за даними дослідження, для покупок o нлайн найчастіше обирають:

Смартфон (Apple/Google Pay) — 45%;
Введення реквізитів картки — 34%;
Накладений платіж — 12%.

У сегменті o флайн розподіл наступний:

Смартфон (Apple/Google Pay) — 52%;
Фізична картка — 34%;
Готівка — 13%.

«Смартфон остаточно переміг і в онлайн, і в офлайн-сегменті. Для більшості українців телефон став головним та найзручнішим гаманцем, а фізичні картки чи готівка поступово відходять на другий план», — зазначила в своїй презентації Ольга Максимюк.

Різноманіття методів: від картки до Pay by Bank

Якщо говорити загалом про звичні способи оплати, якими українці користуються регулярно, то тут спектр ще ширший.

Як наголосила Максимюк, під час оплати o нлайн 65% респондентів використовують смартфон, 61% — картку, 39% — накладений платіж, 35 % — перекази на рахунок за IBAN, a 23% — P2P-перекази. Водночас Pay by Bank (за QR-кодом або на сторінці checkout) вже регулярно використовують 11% опитаних, а оплату частинами — 10%.

В o флайн -торгівлі, своєю чергою, 62% розраховуються смартфоном, 52% користуються фізичною карткою, 47% тримають під рукою готівку, по 5% припадає на P2P-перекази та IBAN, 3% обирають розстрочку, а 2% — Pay by Bank.

Лояльність за гроші: гонитва за вигодою

За інформацією директорки з розвитку продуктів та методологій компанії 4Service, українські споживачі демонструють високу прагматичність: 75% респондентів (3 з 4) свідомо обирають той спосіб оплати, який дає їм найбільшу фінансову вигоду — кешбек, бонуси, бали або миттєву знижку.

«Здавалося б, це чудова новина для будь-якого нового сервісу чи способу оплати з привабливими програмами лояльності. Але вигода — це лише частина правди, адже сама по собі вона не гарантує довгострокової прихильності», — підкреслює спікерка.

Pay by Bank: від тренду до щоденного користування

За словами Максимюк, прямі платежі з рахунку без участі карткових систем-посередників (Visa/Mastercard) стають реальністю для українського ринку. Завдяки підтвердженню через банківський застосунок (QR-код або редирект), кошти переходять безпосередньо з рахунку покупця на рахунок продавця.

Сьогодні 11% українців регулярно платять через Pay by Bank в онлайні та 2 % в офлайні .

«Двозначна цифра в онлайні для абсолютно нового способу оплати — це серйозний показник. Це відбувається природним шляхом, без масованої агресивної реклами чи примусу, що свідчить про високий потенціал інструменту», — зауважила Ольга Максимюк.

Світовий досвід Open Banking: мільярдні показники

Як зазначила спікерка, доки Україна масштабує та тестує нові платіжні рішення, світовий ринок відкритих фінансів демонструє вражаючі темпи зростання:

Велика Британія: 13,3 млн активних користувачів відкритого банкінгу (+40 % за рік), а обсяг платежів сягає 12,9 млрд фунтів за один місяць;
Євросоюз: зростання трафіку Open Banking платежів склало +767% за рік (прогноз — понад 87 млрд доларів протягом 5 років);
Бразилія: 62 млн згод на обмін даними (+44% за рік) та понад 2,3 млрд API-звернень щотижня;
Індія: 100+ млн згод у межах Account Aggregator Framework (+1059% за рік).

Так, за оцінками експертів, A2A-платежі (Account-to-Account) можуть бути до 80% дешевшими для мерчантів порівняно з картковим еквайрингом. Проте спікерка застерігає: досвід Італії, де лише 0,13% онлайн-платежів йдуть через Open Banking через 5 років після впровадження PSD2, показує, що реальна швидкість переходу не завжди відповідає обіцянкам.

Український сценарій: ринок випереджає регулятора

За словами Максимюк, Україна демонструє унікальну модель розвитку Open Banking. Якщо в ЄС процес ішов директивно згори (від PSD2 2018 року до очікуваних PSD3/PSR не раніше 2027 року), то в Україні сам ринок сформував стандарт, а регулювання підтягнулося пізніше.

Хронологія розвитку виглядає наступним чином:

2021 рік — Ринок починає першим: EMA створює Open API Group (60+ організацій, включаючи ПриватБанк, ПУМБ, ОТП Банк, Райффайзен Банк);
07.2025 — Регулювання доганяє ринок: Постанова НБУ № 80 «Про відкритий банкінг в Україні» набула чинності 1 серпня 2025 року;
03.2026 — Перший ефект та інклюзія: 15 банків та 30 МФО вже підключені до відкритих банківських даних;
2026 рік — Повноцінний запуск: 2026-й задекларовано як рік, коли система запрацює на повну потужність.

П’ять ключових висновків для ринку

Під час виступу було виділено п’ять фундаментальних тез, які повинні враховувати ритейлери та фінтех-компанії:

Рекомендації: як перетворити цікавість на масову звичку

Наостанок, щоб нові платіжні рішення стали масовими, бізнесу варто дотримуватися кількох практичних порад. Максимюк зробила акцент на:

Гарантії — на перше місце в комунікації: споживач має відчувати повну безпеку своїх коштів;
Пояснюйте «як це працює»: процес має бути описаний просто, зрозуміло та візуально;
Молодша аудиторія як провідники довіри: молодь найшвидше тестує інновації та транслює досвід старшому поколінню;
Відчутний кешбек на старті: пропонувати кешбек від 5%, а краще 10%+ для перших транзакцій;
Живе підтвердження кожної операції: чіткий та миттєвий зворотний зв’язок про успішність платежу;
Аналіз світового досвіду без сліпого копіювання: враховувати українську специфіку та готовність інфраструктури.