Зерно дешевшає, але хліб дорожчає: чому українцям не варто чекати на зниження цін на продукти

15 жовтня 2026 р. 22:59

15 жовтня 2026 р. 22:59

В Україні склалася парадоксальна ситуація: зерносховища переповнені, ціни на пшеницю впали нижче собівартості виробництва, але хліб і соняшникова олія в магазинах не дешевшають. Більше того, виробники прогнозують подальше зростання цін на продукти. Головні причини — подорожчання логістики, палива, електроенергії та наслідки російських атак на експортну інфраструктуру.

Деталі

За наведеними в матеріалі даними Міністерства аграрної політики, у вересні Україна експортувала близько 2,4 млн тонн аграрної продукції при необхідному середньомісячному обсязі приблизно 5 млн тонн. Таким чином, було використано лише близько 46% експортного потенціалу.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» наводить іншу цифру — 3,04 млн тонн. Різниця пояснюється методикою підрахунку: асоціація враховує ширший перелік продовольчих товарів.

У результаті обмежених можливостей експорту на внутрішньому ринку утворився надлишок зерна.

За оцінками експертів, ціна пропозиції на пшеницю всередині країни становить приблизно 120–130 доларів за тонну, що приблизно на 30% нижче собівартості виробництва.

При цьому споживачі практично не відчувають здешевлення сільськогосподарської сировини.

Чому дешеве зерно не робить хліб дешевшим

Заступник керівника KSE Агроцентру Павло Мартишев пояснює, що вартість пшениці становить лише 10–15% кінцевої ціни хліба.

Решта формується за рахунок переробки зерна, електроенергії, оплати праці, транспортування, утримання обладнання та торговельних витрат.

Президент Всеукраїнської асоціації пекарів Олександр Тараненко повідомив, що за останні місяці борошно подешевшало приблизно на 15%.

Однак на її частку припадає близько 35% собівартості хліба. Тому таке зниження вартості борошна зменшує загальні витрати на виробництво приблизно на 5%.

Цю економію, за словами представника галузі, перекривають інші витрати.

Особливо помітне подорожчання палива. Великий хлібозавод, що обслуговує до двох тисяч торговельних точок, може споживати близько 60 тонн дизельного палива щомісяця.

Також зростають витрати на ремонт автомобілів, упаковку, заробітну плату та енергопостачання.

У результаті хлібопекарські підприємства не отримують істотної економії навіть за умови падіння цін на пшеницю.

За прогнозом Олександра Тараненка, хліб до кінця 2026 року може подорожчати ще на 3–5%.

При цьому він не згоден із більш песимістичними прогнозами зростання вартості соціального хліба на 8–20%.

Чому соняшникова олія теж не дешевшає

Закупівельні ціни на насіння соняшнику знизилися до 18–20 тисяч гривень за тонну. Однак це поки що не призводить до помітного падіння цін на олію в магазинах.

На вартість готової продукції впливають три основні фактори: витрати на переробку та доставку, ціни на електроенергію та паливо, а також ситуація на світовому ринку рослинних олій.

Генеральний директор асоціації «Укроліяпром» Степан Капшук зазначає, що обмеження морського експорту створює невизначеність для переробних підприємств.

Якщо виробник не впевнений, що зможе вивезти готову продукцію, він змушений обмежувати закупівлі сировини та коригувати виробничі плани.

За оцінкою Капшука, без відновлення повноцінного морського коридору експорт соняшникової олії може виявитися значно нижчим за звичайні обсяги.

Тому експерти не очікують помітного здешевлення соняшникової олії найближчим часом.

Що буде з цінами на яйця, курятину та свинину

У сегменті продукції тваринництва ситуація дещо відрізняється.

Виконавчий директор Союзу птахівників України Сергій Карпенко пов’язує цю тенденцію з сезонністю.

За його оцінкою, близько 45% ринку яєць припадає на домогосподарства, які восени скорочують виробництво.

Крім того, здешевлення кормового зерна не компенсує повністю зростання витрат на генератори, паливо, логістику та ветеринарні препарати.

Павло Мартишев допускає певну стабілізацію цін на курятину та свинину. Однак загального зниження вартості м’яса він не прогнозує.

Продукт

Прогноз експертів до кінця 2026 року

Хліб

Подорожчання приблизно на 3–5%

Соняшникова олія

Істотного здешевлення не очікують

Яйця

Сезонні коливання з ризиком підвищення цін

Курятина

Можлива стабілізація, але без гарантованого зниження

Свинина

Можлива стабілізація вартості

Чому експортна криза впливає на вартість продуктів

Проблеми з експортом пов’язані не лише з фізичним обмеженням роботи морських портів, а й зі збільшенням транспортних витрат.

За словами президента Асоціації міжнародних експедиторів України Віктора Берестенка, аграрні вантажі доводиться переважно перенаправляти через Дунай, західні кордони та румунський порт Констанца.

Це вимагає додаткових перевантажень, збільшує терміни доставки та вартість транспортування.

Наприклад, перевезення баржами з дунайських портів до Констанці подорожчало приблизно з 10–13 до понад 40 доларів за тонну. Додаткові перевалки можуть коштувати ще близько 30 доларів.

За оцінками Берестенка, залежно від регіону загальні логістичні витрати зросли на 50–100 доларів за тонну, а іноді й більше.

Ситуація стає особливо складною через черги на кордонах і в портах.

Наприкінці вересня час очікування проходу Сулінського каналу для суден становив 12–17 діб.

При цьому затримка вантажного судна може обходитися в тисячі доларів щодня.

Додаткові ризики створюють російські атаки на цивільні судна та портову інфраструктуру, що може призвести до підвищення вартості страхування перевезень.

У підсумку сільгоспвиробники отримують менше грошей за свою продукцію, тоді як споживачі продовжують оплачувати високу вартість доставки та переробки.

Як проблеми з експортом впливають на гривню та інфляцію

Обмеження вивезення аграрної продукції створює ще одну загрозу — скорочення валютних надходжень в Україну.

У липневому інфляційному звіті Національний банк оцінював потенційні втрати валютної виручки внаслідок експортних обмежень приблизно в 2,5 млрд доларів.

Менші обсяги експорту означають менший приплив іноземної валюти. Це може посилювати тиск на гривну та створювати додаткові умови для зростання споживчих цін.

Однак цей зв’язок не є автоматичним: на валютний курс також впливають міжнародна фінансова допомога, резерви НБУ та рішення регулятора.

Старша економістка Центру економічної стратегії Наталія Колесніченко не очікує суттєвої девальвації гривні.

На її думку, значні міжнародні резерви дозволяють Національному банку підтримувати стабільність валютного ринку, хоча поступове ослаблення національної валюти залишається можливим.

Девальвація особливо швидко позначається на вартості імпортованих продуктів — риби, цитрусових та екзотичних фруктів.

Що може статися з урожаєм у 2027 році

Найбільшу загрозу експерти вбачають не в поточному надлишку зерна, а в наслідках фінансових втрат сільгоспвиробників.

Через низькі закупівельні ціни та обмежений експорт фермери можуть скорочувати витрати на добрива, засоби захисту рослин та обробку полів.

Це може призвести до зниження врожайності вже наступного року.

Аналітик Українського клубу аграрного бізнесу Максим Гопка допускає негативний сценарій, за якого площі посівів під урожай 2027 року можуть скоротитися на 35–40%, якщо експортні проблеми збережуться.

Найбільші ризики, за його оцінкою, стосуються кукурудзи, ячменю та частково пшениці.

Важливо: скорочення посівних площ на 35–40% — це не затверджений прогноз і не скорочення, що вже відбулося, а один із негативних сценаріїв.

Завдяки значним запасам зерна експерти не очікують негайного дефіциту продовольства на внутрішньому ринку.

Однак подальше зниження врожайності може створити умови для підвищення цін у майбутньому.

Чому це важливо

Проблеми аграрного експорту зачіпають інтереси не тільки фермерів і транспортних компаній, а й мільйонів споживачів.

Дешева сировина сама по собі не гарантує дешевих продуктів. Якщо одночасно зростають витрати на переробку, електроенергію, логістику та оплату праці, кінцева вартість товарів може продовжувати збільшуватися.

Нинішня ситуація створює подвійне навантаження на економіку: сільгоспвиробники втрачають доходи через низькі закупівельні ціни, а покупці не отримують очікуваного здешевлення продовольства.

У довгостроковій перспективі фінансові проблеми аграріїв можуть призвести до скорочення інвестицій у наступний урожай, що посилить ризики продовольчої інфляції у 2027 році.

Таким чином, відновлення стабільного експорту важливе не лише для валютних надходжень і доходів аграріїв, а й для стримування зростання цін на внутрішньому ринку.

Джерело

Економіка