Індекс відновлення ділової активності впав до мінімуму з початку 2023 року (опитування)

20 жовтня 2026 р. 13:29

20 жовтня 2026 р. 13:29


Індекс відновлення ділової активності (ІВДА) у вересні продовжив падіння і знизився з -0,16 до -0,21 — абсолютний мінімум за понад три роки, з березня 2023 року.

Про це свідчать результати 53-го щомісячного опитування, проведеного ІЕД у вересні серед 467 підприємств усіх розмірів.

Частка підприємств, які вважають свою ділову активність гіршою, ніж рік тому, не просто продовжила зростати, а й суттєво — з 24,3% до 31,1%.

Втім, частка тих, хто оцінює її як кращу, також зросла, хоч і менш істотно — з 8,3% до 9,6%, а частка підприємств без змін зменшилася з 67,4% до 59,4%.

Думка експерта

«Ескалація бойових дій, зокрема терористичні атаки проти цивільної інфраструктури Київського регіону й міст Лівобережжя, мабуть, вперше за досить довгий період має вплив на поведінку бізнесу і економіку в цілому», - повідомила виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків.

Завантаженість виробничих потужностей порівняно з довоєнним рівнем погіршилася

  • У вересні другий місяць поспіль скорочувалась частка підприємств, які працюють майже на повну потужність, — цього разу з 55% до 47%.

  • Підприємства, які втратили замовлення, перейшли до рівня завантаженості 50−74%, де частка респондентів зросла з 24% до 31%.

  • Частка підприємств, які працюють на 100%, трохи зменшилася до 5%.

  • А підприємств, які взагалі не працюють, після трьох місяців незмінної кількості (3%) стало більше — 5%.

Агрегований показник перспектив промисловості, який демонструє ситуацію в короткостроковій перспективі, залишився на рівні 0,04. Погіршилися очікування виробництва, запаси готової продукції, але трохи покращився обсяг нових замовлень.

Невизначеність для бізнесу посилюється

У перспективі найближчих пів року невизначеність зросла і для загальноекономічного середовища (до 32,8%), і для фінансово-економічної ситуації на підприємстві (до 27,8%).

В перспективі трьох місяців лише в експорті оцінки невизначеності покращилися.

У довгостроковій перспективі невизначеність після періоду стабілізації зросла майже на 8 відсоткових пунктів: у вересні вже 47,5% підприємств не змогли передбачити, що буде з їхньою діяльністю через два роки, проти 40% у серпні.

За останні два роки вищий показник фіксувався лише у грудні 2025 року.

«А що ж відбувається із тими, хто думає, що знає, чого чекати, і планує свою діяльність? Очікування в довгостроковій перспективі покращилися на 4 відсоткових пунктів — з трьох сотих до семи сотих, майже вдвічі. Це відбулося за рахунок збільшення з 8% до 10,8% частки тих, хто планує попри поточні обставини за два роки розширити свій бізнес. І фактично на один відсотковий пункт зменшилась частка тих, хто планує звузити діяльність», — розповіла Оксана Кузяків.

Частка тих, хто не планує суттєвих змін, зменшилась до 85,1%.

У вересні погіршилися показники виробництва

Частка підприємств, які нарощували обсяги виробництва порівняно з попереднім місяцем, впала з 27,6% до 22,4%, тоді як частка тих, хто скорочував виробництво, стрімко зросла з 15,6% до 22,6%. Очікування на найближчі 3−4 місяці також погіршилися, але тут ситуація дещо краща.

Це погіршення переважно за рахунок зменшення кількості тих, хто планує збільшувати виробництво; частки тих, хто планує скорочувати випуск, практично не змінилися.

В експорті також погіршилися як результати, так і очікування. Зокрема, частка підприємств, які повідомили про зростання експорту, зменшилась із 30,3% до 26,4%, а частка тих, хто скорочував поставки за кордон, зросла із 19,7% до 23,6%. Вниз пішли графіки і нових замовлень, і продажів.

Середній термін забезпеченості новими замовленнями майже не змінився — 2,7 місяця у вересні після 2,6 місяця у серпні.

Підприємців із горизонтом замовлень на рік і більше три місяці поспіль залишається 4%, а «з коліс» працює 26% бізнесу.

Найдовший портфель мають підприємства деревообробної промисловості (3,6 місяця) та хімічної промисловості (3,4 місяця). Серед лідерів також харчова галузь (2,9 місяця). Найкоротший — у поліграфічної (1,7 місяця).

Найбільше опитаних — 58,7% - повідомили про втрату робочого часу працівників.

У трійці наслідків також опинилися: призупинення роботи виробничих потужностей (49,5%) призупинення роботи адміністративних, офісних та інших невиробничих підрозділів (38,1%).

П’ятірку факторів замикають затримки з постачанням сировини та доставкою готової продукції клієнтам (28,5%).

Що в регіонах

Найбільші втрати робочого часу через повітряні тривоги зафіксовано в Запорізькій області (25,4%).

Відносно високі втрати також мали підприємства в Харківській (13,8%), Сумській (13,7%), Кіровоградській (13%) та Дніпропетровській (11%) областях.

«У більшості західних областей оцінені втрати робочого часу є відносно невеликими. Регіональні відмінності можуть бути пов’язані не лише з тривалістю повітряних тривог, а й з галузевою структурою підприємств та особливостями організації їхньої роботи», — зазначила Оксана Кузяків.

Також за темою

Мінцифри тестує еАкциз із бізнесом: система відстежуватиме обіг алкоголю й тютюну

Партнерська Гранти для бізнесу: у Львові відбудеться практична зустріч для підприємців

Швеція передає понад 5 млн євро для України: нащо підуть кошти

НБУ випустив нову пам’ятну монету: хто зображений (фото)

Уряд виділив 3,77 млрд грн на стійкість регіонів і міст

Індекс відновлення ділової активності впав до мінімуму з початку 2023 року (опитування)

Джерело: finance.ua