Реальна вартість тепла сягає 7 000 грн: хто покриває різницю в тарифах між містами

20 жовтня 2026 р. 18:37

20 жовтня 2026 р. 18:37

Вартість тепла в українських містах суттєво відрізняється. За тарифом стоять рішення на трьох рівнях: держава задає правила, місто часто є і регулятором, і власником підприємства, а менеджмент щодня вирішує, як працюватиме система.

Про це йдеться в аналітичному матеріалі Dilo .

Для більшості теплопостачальників базовою є постанова Кабміну № 869. Вона дозволяє закладати в тариф планові економічно обґрунтовані витрати і прибуток. Але підтверджені витрати не обов'язково є мінімальними.

Високі втрати в мережах, недозавантажені котельні чи завелике споживання електрики теж можуть потрапити в тариф. Тому НКРЕКП пропонує стимулююче регулювання: підприємству має бути вигідно економити, а не лише обґрунтовувати витрати.

Місто може ставити питання до окремих витрат і впливати на керівництво своїх комунальних підприємств. Проте виникає конфлікт: місто одночасно є власником, затверджує тариф і роками підтримує підприємство грошима з бюджету замість неприємних рішень.

Щоденні справи — яке обладнання купувати, яку котельню оновлювати, як налагодити ремонти, штат та закупівлі — це вже відповідальність менеджменту. Сам тариф лише показує, які витрати можна включити в ціну, але не відповідає на питання, чи могла б система працювати дешевше.

Як мораторій ховає різницю та накопичує борги

Мораторій не дозволяє підвищувати суми в платіжках під час війни, але приховує реальну вартість тепла. Наприклад, у Кропивницькому люди платять 2 005,60 грн за Гкал, тоді як обґрунтований тариф у лютому 2026 року склав 6 924,64 грн. У Хмельницькому платять 1 480,92 грн проти 2 673,66 грн реальної вартості.

Ця різниця перетворюється на борги та витрати для бюджетів:

• у Черкасах за розрахункового тарифу 2,6–2,7 тис. грн за Гкал борг "Черкаситеплокомуненерго" перед "Нафтогаз Трейдинг" у 2026 році становив 213,4 млн грн, а невідшкодована різниця в тарифах — 368,9 млн грн;
• у Кропивницькому за собівартості тепла майже 6,9 тис. грн за Гкал борг КП "Теплоенергетик" за газ сягнув близько 900 млн грн, а на 2026 рік місто виділило йому ще 250 млн грн підтримки.

Гроші, які йдуть на підтримку теплопостачальників, забирають у шкіл, транспорту, укриттів чи іншої інфраструктури. Причому платять за це всі мешканці, незалежно від того, користуються вони централізованим теплом чи ні. Крім того, газ населенню продають за зниженою ціною 7,96 грн за кубометр при реальній вартості 24–30 грн, тому неефективне споживання створює навантаження ще й на державний бюджет.

Після завершення мораторію просто перенести витрати в платіжки не вийде: через високі ціни люди почнуть відключатися, тепла продаватимуть менше, а гігакалорія стане ще дорожчою. Тому фахівці підкреслюють, що соціальна підтримка через субсидії має захищати людей, які не можуть оплатити послугу, а не покривати будь-яку собівартість конкретного способу опалення.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що теплокомуненерго просять уряд розблокувати 1 млрд грн напередодні зими і попереджають про ризики для опалювального сезону, оскільки підприємства тепло- та водопостачання заявили про понад 1 млрд грн заблокованих Держказначейством платежів, через що вони не можуть завершити ремонти, сформувати запаси пального й матеріалів та вчасно виплатити зарплати.

Економіка