Угорщина розглядає заміну «Росатома» в атомному проєкті — Reuters

21 жовтня 2026 р. 20:29

21 жовтня 2026 р. 20:29

Угорщина розглядає можливість замінити російський «Росатом» як головного підрядника розширення атомної електростанції «Пакш». У разі розірвання контракту країна може втратити вже сплачені компанії 1,1 млрд євро та додатково виплатити штрафи. Перегляд проводить уряд прем’єр-міністра Петера Мадяра. Про це повідомило інформаційне агентство Reuters.

Будапешт уже почав вивчати можливості залучення альтернативних постачальників. Це відбувається в межах перевірки всього проєкту розширення станції. Залежна від імпорту електроенергії Угорщина прагне збільшити власну генерацію. Водночас атомний проєкт залишається політично чутливим і потребує значних витрат.

У 2014 році тодішній прем’єр-міністр Віктор Орбан передав проєкт «Росатому» без проведення тендера. Початкову вартість розширення оцінювали у 12,5 млрд євро. До першого бетонування в лютому 2026 року Угорщина вже витратила на нього понад 2 млрд євро, або 2,24 млрд доларів. Додаткову невизначеність створила серпнева посуха, яка поставила чинні реактори «Пакша» під загрозу зупинки.

Розширення угорської станції стало найпомітнішим атомним проєктом «Росатома» в Європейському Союзі після відмови Фінляндії від контракту з російською компанією у травні 2022 року. Відтоді фінська та російська сторони ведуть судові суперечки. За правління Орбана Будапешт виступав проти будь-яких санкцій щодо російської атомної енергетики. Нинішній кабінет Мадяра, який здобув переконливу перемогу на квітневих виборах, переглядає майбутнє співпраці.

Розглядаються всі сценарії, включно зі зміною головного підрядника. Перегляд має визначити юридичні, технічні та фінансові наслідки такого рішення, а також його вплив на строки реалізації. Окремо оцінять фінансову життєздатність проєкту. Уряд країни схиляється до необхідності розширення «Пакша», але без участі «Росатома».

«Росатом» зі свого боку заявив, що продовжує виконувати проєкт за графіком, погодженим із замовником. Паралельно, за інформацією компанії, триває виготовлення основного обладнання для майбутніх енергоблоків.

«Ми не отримували жодного офіційного повідомлення від клієнта про будь-який намір розірвати договір, і ми не бачимо жодних юридично обґрунтованих підстав для такого рішення», — заявив представник корпорації РФ.

Початковий контракт із «Росатомом» уже змінювали п’ять разів. Шосту поправку підготували, але не підписали. Ще одним ускладненням стало рішення Суду Європейського Союзу 2025 року. Найвища судова інстанція ЄС скасувала схвалення Єврокомісією державної допомоги для цього проєкту. Попри високу вартість і складність атомного будівництва, проєвропейський уряд Мадяра підтримує розвиток ядерної енергетики.

«Атомна енергетика та ланцюг поставок ядерної енергії пропонують найбільший потенціал, зокрема на європейському рівні, для забезпечення та зміцнення наших власних потужностей. Ми й надалі будемо значною мірою покладатися на ядерну енергетику в майбутньому», — заявила заступниця державного секретаря Міністерства економіки та енергетики Угорщини Жужа Береш.

Як проміжний варіант до завершення розширення Будапешт вивчає можливість отримати дозвіл на продовження експлуатації чотирьох чинних реакторів російського виробництва. Йдеться про додаткові двадцять років роботи. Наявні ліцензії спливають у період із 2032-го до 2037 року. Остаточного схвалення такого продовження поки немає.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року держави Євросоюзу скоротили імпорт російських нафти й газу. Проте «Росатом» досі не потрапив під санкції ЄС. За даними Всесвітньої ядерної асоціації, у 2025 році Росія забезпечила близько 23% послуг зі збагачення урану для ЄС і 16% постачань природного урану. Відмова від російського підрядника може обернутися для Угорщини втратою 1,1 млрд євро, вже перерахованих «Росатому». До цього можуть додатися штрафи за порушення контракту.

Нагадаємо, що в липні 2026 року атомні станції Угорщини та Румунії скоротили виробництво електроенергії через рекордно низький рівень води в Дунаї. Угорська АЕС «Пакш» тоді працювала менш ніж на половині потужності. Її чотири реактори загальною потужністю 2 ГВт забезпечують майже половину потреб країни в електроенергії. Прем’єр-міністр Петер Мадяр попереджав про ризик повної зупинки станції на тлі спеки та зростання споживання.

Окрім того, Угорщина вже замовила альтернативне ядерне паливо у французької Framatome та американської Westinghouse. Постачання французького виробника заплановані з 2027 року, американського — з 2028-го. Після повномасштабного вторгнення Росії альтернативи її паливу також почали шукати Болгарія, Чехія, Фінляндія та Словаччина. Загалом у цих п’яти країнах працюють 19 реакторів радянського проєкту ВВЕР.

Економіка