Інвестиції під час війни: бізнес і громади шукають нову модель розвитку

22 жовтня 2026 р. 14:18

22 жовтня 2026 р. 14:18

Український бізнес продовжує інвестувати навіть за високих воєнних ризиків, однак великі проєкти дедалі частіше оцінюються не лише за потенційною прибутковістю, а й за їхнім впливом на громади, зайнятість, інфраструктуру та довкілля. Про те, як приватний капітал може створювати нові економічні центри в Україні, говорили учасники круглого столу «Сталий розвиток як інвестиційна стратегія» , організованого «Економічною правдою» спільно з «Буковелем» .

У дискусії взяли участь генеральний директор інвестиційної компанії Dragon Capital Томаш Фіала , виконавча директорка UkraineInvest Марина Хлистун , яка представляла урядовий напрям роботи із залучення та супроводу інвестицій, керівник Офісу сталого розвитку «Буковеля» Богдан Красавцев та голова Ясінянської територіальної громади Андрій Делятинчук . Модерував розмову головний редактор «Економічної правди» Микола Максимчук .

Ключова теза дискусії — навіть під час повномасштабної війни інвестиції залишаються одним із головних інструментів економічного зростання. За даними Держстату, у першому півріччі 2026 року обсяг капітальних інвестицій в економіку України становив 307,9 млрд грн , що на 9,9% більше , ніж за аналогічний період попереднього року.

Водночас характер таких інвестицій змінюється. Компанії змушені враховувати воєнні ризики, можливі перебої з електроенергією та логістикою, дефіцит працівників і необхідність резервування критичної інфраструктури. Тому рішення про вкладення капіталу дедалі частіше розраховуються не на кілька років, а як довгострокові проєкти, здатні витримувати кризові сценарії.

Окрему роль у цьому процесі відіграє держава. UkraineInvest виступає урядовим офісом із залучення та супроводу інвестицій, а його участь у дискусії підкреслила необхідність поєднати інтереси приватного бізнесу, громад і державної політики. Для великих інвесторів критично важливими залишаються передбачувані правила, захист вкладень, доступ до інфраструктури та зрозумілі механізми взаємодії з органами влади.

Окремим кейсом учасники розглянули розвиток «Буковеля» . Курорт за роки роботи перетворився з гірськолижного проєкту на масштабний туристичний кластер, навколо якого сформувалися готельний бізнес, ресторанний сектор, торгівля, будівництво, транспортні послуги та велика кількість малого підприємництва.

Логіка полягає в тому, що великий інвестиційний проєкт створює економічний ефект далеко за межами самого підприємства. Йдеться про додаткові робочі місця, податкові надходження до місцевих бюджетів, розвиток доріг та комунальної інфраструктури, появу нових постачальників і сервісних компаній.

Для громад це створює можливість перейти від залежності від трансфертів до формування власної економічної бази. Водночас інвестору потрібні прогнозовані правила, доступ до інфраструктури, зрозуміла позиція місцевої та центральної влади та можливість реалізовувати проєкти протягом багатьох років.

У «Буковелі» паралельно розвивають модель сталого управління курортом. Із січня 2025 року там працює окремий Офіс сталого розвитку , який займається екологічними, соціальними та корпоративними практиками. Серед напрямів — енергоефективність, поводження з відходами, водозабезпечення, захист біорізноманіття та впровадження міжнародних стандартів для готельного бізнесу.

У 2025 році міжнародну екологічну сертифікацію Green Key отримали 11 готелів курорту та ресторан NUMO. У березні 2026 року «Буковель» також відкрив публічний онлайн-моніторинг показників якості повітря та питної води.

Для великих інвесторів подібні ESG-практики поступово перестають бути виключно репутаційним інструментом. Вони стають фактором доступу до міжнародного капіталу, оскільки банки, інвестиційні фонди та інституційні партнери дедалі частіше оцінюють екологічні, соціальні та управлінські ризики проєкту разом із його фінансовими показниками.

Ще одна тема круглого столу — здатність українського приватного капіталу формувати довіру іноземних інвесторів. Показовими для зовнішнього ринку стають компанії, які не зупиняють інвестиційні програми під час війни, продовжують будувати нові об’єкти та демонструють, що великий бізнес в Україні може працювати навіть за надзвичайно високого рівня ризику.

Для України це особливо важливо напередодні масштабного післявоєнного відновлення. Частина інфраструктури, промислових потужностей, житла та логістичних об’єктів потребуватиме трильйонних вкладень, тому державного фінансування та коштів міжнародних донорів буде недостатньо без участі приватного капіталу.

Учасники дискусії фактично окреслили модель, за якої великий інвестор, громада та держава мають діяти як партнери . Бізнес вкладає капітал і створює робочі місця, громада забезпечує передбачуване локальне середовище, а держава — правила гри, захист інвестицій та базову інфраструктуру.

Саме така модель може стати основою для появи в Україні нових економічних кластерів — не лише туристичних, а й промислових, логістичних, аграрних та технологічних . Кейс «Буковеля» в цьому контексті розглядається як приклад того, як один масштабний приватний проєкт здатен поступово змінювати економіку цілої території.

Довідка. Круглий стіл «Сталий розвиток як інвестиційна стратегія» відбувся 13 жовтня 2026 року.Його організували «Економічна правда» та «Буковель». У дискусії були представлені приватний бізнес, урядовий інвестиційний офіс UkraineInvest і місцева влада. Основними темами стали масштабування бізнесу під час війни, взаємодія інвесторів із громадами та роль держави у залученні капіталу.

Економіка